108.Розвиток страхового ринку в Укр., його стан на сучасному етапі.

Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу. З самого початку зародження страхового ринку альтернативні страховики більшою мірою звернули увагу на зміст страхових продуктів (послуг), що пропонуються в західних країнах. Завдяки цьому в Укр. почав зростати асортимент страхових послуг, виник інститут перестрахування. В 1990 р. почали створюватись перші комерційні страхові компанії. На державного страховика було покладено здійснення обов’язкового С, яке з більшості видів було збитковим. З розвитком ринкових відносин у різних сферах виробництва постала потреба у створенні обслуговуючої, комерційної інфраструктури. Тому почали засновуватись і страхові компанії, які на перших порах брали на себе внутрішньогалузеві ризики. Після виходу в травні 1993 р. Декрету Кабмін Укр. “Про С” почався новий етап розвитку страхового ринку Укр. Було зареєстровано страхові компанії і видано ліцензії. Страхову діяльність визначено як виключний вид діяльності. Була запроваджена обов’язкова звітність страховиків за результатами року. Проте потрібно було вдосконалювати законодавчу базу і важливим кроком в цьому напрямку став Закон Укр. “Про С” прийнятий весною 1996 р. Нині в Укр. працюють понад 240 компаній, що мають досить великі розміри статутних фондів, резервів, стабільний ринок, досвід і добру репутацію. Починаючи з 1994 р. спостерігається стабільне зростання валових показників діяльності страхового ринку. Обсяги страхового ринку Укр. на противагу економіці в цілому досить швидко зростають. Відбувається значне розширення ринку страхових послуг поряд із розвитком традиційних видів С. Найбільших темпів набуло добровільне майнове С та С відповідальності. Найближчими роками ситуація істотно не зміниться. Отже, у період становлення ринкової економіки в Укр. значною мірою зросли обсяги страхового ринку, і він набув якісного розвитку. Кінець 90-х характеризується збільшення числа страхових договорів, стабілізацією кількості страховиків та їх спеціалізацією по видам С, розвитком перестрахувальних операцій як на внутрішньому (національному) так і на зовнішньому (світовому) страховому ринку.

109. Поняття фінансового ринку і його сегментів

. Фінансовий ринок – це грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах; це сукупність економічних відносин, пов’язаних із розподілом фін. ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів. Об’єктом відносин виступають грошово-кредитні ресурси й цінні папери. Суб’єктами відносин є держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни. За організацією торгівлі фінансовий ринок поділяється на: 1.Кредитний відображає ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі заключення кредитних угод. Він має договірний характер. 2. Ринок цінних паперів являє собою особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосередковується випуском та обігом цінних паперів. Залежно від терміну, на який випущені ті чи інші цінні папери, виділяють 1.Ринок грошей має справу з короткостроковими фінансовими активами, що є високоліквідними та мало ризикованими. Оскільки на цьому ринку на основі ціни та ризику обертаються лише не персоніфіковані інструменти, тому короткострокова позичка, умови якої, звичайно ж, обговорюються компанією та банком, не вважається інструментом грошового ринку. Інструментами цього ринку є скарбничі векселі, короткострокові комерційні векселі та банківські акцепти. Грошовий ринок досить складний. До нього входить багато дилерів з цінних паперів та різноманітні фінансові інститути. Відсотки по його інструментах надзвичайно чутливі до мінливих умов попиту та пропозиції. Нова інформація про будь-які економічні та політичні зміни майже миттєво впливає на ціну інструментів грошового ринку. Кошти переводяться між покупцями та продавцями за допомогою комп’ютерів, що дає змогу швидше оформлювати угоди. Завдяки високій ліквідності грошових інструментів цього ринку фінансові інститути, компанії та окремі громадяни можуть краще планувати свої інвестиційні портфелі. 2. Ринки капіталу різноманітніші, ніж ринки грошей, оскільки їхня діяльність пов’язана з кількома видами зовсім різних інструментів. Тут можна виділити ринок облігацій та ринок часток капіталу, або акцій. На ринку облігацій обертаються довгострокові зобов’язання уряду всіх рівнів та корпорацій. На ринку часток капіталу продаються і купуються акції корпорацій. Акції є свідоцтвом права власності на частину капіталу компанії. Права, привілеї та ризик, пов’язані з акціями, відрізняються від тих, які має власник облігації корпорації. На цьому ринку торгують привілейованими акціями, правами та варантами, котрі є опціонами, тобто надають право купити або продати фіксовану кількість звичайних акцій протягом певного періоду.