- •9.Вплив фінансів на суспільне виробництво (якісний і кількісний вплив, напрями впливу) та їх роль у ринковій економіці.
- •11. Взаємозв’язок між сферами і ланками фінансових відносин.
- •Органи управління і фінансові інститути фінансової системи: склад, функції і зв”язок зі сферами і ланками фінансової системи.
- •15. Характеристика типів фінансової політики
- •22.Характеристика видів, форм, методів і суб’єктів фінансового контролю. Шляхи підвищення його дієвості.
- •26. Характеристика фінансових важелів та стимулів як складових фінансового механізму.
- •27. Зміст нормативно-правового забезпечення як ел-та фін. Механізма.
- •28.Cутність фінансів підприємств, їх функції та принципи організації.
- •Внутрішні та зовнішні фінансові відносини суб”єктів господарювання.
- •30. Порядок розподілу виручки від реалізації продукції, робіт, послуг.
- •34. Поняття доходів і витрат, їх класифікація.
- •38.Характеристика фінансів суб”єктів господарювання різних форм власності.
- •39.Фактори, які визначають особливості організації фінансових відносин в різних галузях народного господарства.
- •40. Фінансові аспекти приватизації державних підприємств.
- •41. Об’єктивна н еобхідність, сутність і функції податків.
- •55. Економічний зміст, форма і матеріальне втілення бюджету.
- •56. Функції бюджету як економічної категорії.
- •58. Державний бюджет як універсальний інструмент контролю і основний фінансовий план.
- •60. Роль б. В соц-ек розвитку країни в умовах переходу до ринк.Ек.
- •61.Б.Дефіцит:причини вин-ня,які визначають його хар-р, і заходи щодо зменш. Його розміру. Понятя касового дефіциту б.
- •69. Ек. Сутність бюджетних доходів і видатків, форми їх вияву і матеріального втілення.
- •78. Аналіз тенденцій, який просліджується у видатковій частині Державного бюджету
- •Місце місцевих фінансів у складі державних фінансів і у фінансовій системі в цілому.
- •84.Функції місцевих бюджетів. Нормативні акти, які їх регламентують.
- •85.Ієрархічна будова місцевих бюджетів
- •87. Власні, закріплені, регулюючі доходи: поняття, склад кожної групи, нормативні акти, які регламентують їх застосування, місце кожної групи доходів у доходній частині місцевих бюджетів.
- •89.Основи розмежування доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи.
- •90. Склад і структура видатків місцевих бюджетів. Тенденції їх розвитку.
- •91.Поняття бюджетного регулювання і зміст його методів (встановлення регулюючих податків, метод дотацій, бюджетні позички і бюджетні взаєморозрахунки).
- •101.Поняття страхування, його функції і ознаки.
- •102.Форми і методи страхування. Характеристика системи страхових фондів.
- •108.Розвиток страхового ринку в Укр., його стан на сучасному етапі.
- •109. Поняття фінансового ринку і його сегментів
- •110. Передумови виникнення фін. Ринку, його роль у ринк. Економіці.
- •116. Органи, які здійснюють регулювання фін. Ринку: ф-ції кожного з них.
- •118.Правове забезпечення функціонування фондової біржі в Україні.
- •119. 120. Поняття інструментів фінансового ринку, їх склад. Характеристика інструментів кожного з сегментів фінансового ринку.
- •121.Інструменти власності і позики. Похідні цінні папери.
11. Взаємозв’язок між сферами і ланками фінансових відносин.
Сфера фін відносин хар-зує узагальнену за певною ознакою сук-ть фін відносин. В основу виділення сфер фін відносин покладено рівень екон. системи, а саме: а)Макрорівень (держ фін); б)Мікро- (суб’єкти госп-ня); в)Рівень світового госп-ва (міжнародні фін); г)Узагальнюючий рівень (фін і страх ринок). Ланка—відособлена частина фін відносин. Її виділення визначається наявністю специфічних форм і методів, які застосовуються при формуванні фін ресурсів, їх розподіл, а також враховуються особливості упр-ня цими фін ресурсами. Взаємозв’язки існують між ланками суб’єктів господарювання Відмінності: в сфері фінансів суб’єктів господарювання виділені ланки, в основу виділення ланки покладені специфічні джерела формування фінансових ресурсів.
12. Сутність, склад і характеристика фінансової системи за її організаційною структурою.
Організаційна стр-ра фін. системи – сук-ть фін. органів та інститутів, яка хар-зує систему упр-ня фінансами. Необхідність розподілу і перерозподілу ВВП є об’єктивним явищем, форми і методи фін. відносин відображають установлену в світовій практиці внутр. стр-ру фін. системи. Разом з тим рух грош. потоків здійснюється не сам по собі, а керується певними управлінськими структурами, юр. і фіз. особами. Це суб’єктивна сторона побудови фін. системи, яка маючи певні зак-ті, відображає умови конкр. країни. В основі виділення органів упр-ня фін. системою лежить їх внутр. структура. Загальне керівництво фін. д-тю в будь-якій країні здійснюють органи державної влади і управління. До організаційного складу фін. системи Укр. входять: 1.органи управління: Мінфін, ДПА, Контрольно-ревізійна служба, Казначейство, Рахункова палата, Аудиторська палата, Комітет з нагляду за страховою діяльністю, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Пенсійний фонд, Фонд соцстраху, Державний інноваційний фонд. 2.фінансові інститути: НБУ, комерційні банки, страхові компанії, небанківські кредитні установи (ломбард тощо), міжбанківська валютна біржа, фондові біржі, фін. посередники на ринку цінних паперів. Фін. органи та інститути можуть бути згруповані в 4 блоки. Перший становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Це насамперед Мінфін Укр. та його уособлені підрозділи – державне казначейство і контрольно-ревізійна служба, та ДПА, яка з 1996 р. виділилась зі складу Мінфін. Другий блок – контрольно-регулюючі органи – Рахункова палата, ВРУ, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Комітет з нагляду за страховою діяльністю, Аудиторська палата і аудиторські фірми. Третій блок становлять фін. інститути, які працюють на фін. ринку: НБУ і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі та фін. посередники, страхові компанії. До четвертого – входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний Ф Укр., Ф соцстраху, Державний інноваційний Ф. Виходячи з розподілу повноважень фін. органів та інститутів, можна зробити висновок, що основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно оскільки в ньому концентруються фін. потоки і зв’язки.
