Сировина, матеріали та комплектувальні вироби

Найменування видів сировини, матеріалів та комплектувальних	Постачальники	Ціна за одиницю, грн.	Обсяг потрібних ресурсів для виконання виробничої програми	Загальна вартість ресурсів, грн.	Примітки (місцезнаходження постачальників тощо)
1
2

За необхідності в даному підрозділі плану доцільно розрахувати необхідні обсяги запасів сировини, матеріалів, комплектувальних. У разі необхідності вказати на основні умови їх зберігання. Це потрібно для того, щоб довести зацікавленим особам можливість виконання виробничого завдання даним підприємством.

Величина партії матеріалу певного виду, яка надходить до підприємства розраховується за формулою:

(9.6)

де В_п – витрати матеріалу певного виду на підприємстві, необхідні для виконання виробничого завдання, шт., кг тощо; Т_пл – плановий період, календарні дні; якщо плановим періодом є рік, то в розрахунках приймають Т_пл=360 днів; В_п/Т_пл – середньодобові витрати матеріалу певного виду на підприємстві за період між суміжними поставками матеріалу на склад, шт., кг; Т_в – період між суміжними поставками матеріалу певного виду на склад, календарні дні.

Резервний запас Z_c-p створюється на підприємстві на випадок запізнення надходжень матеріалів на склад. Величина резервного запасу Z_c-p розраховується за формулою:

(9.7)

де k_рез – коефіцієнт резервного запасу матеріалу певного виду на складі, k_рез=(0,2…0,3); Т_затр – кількість календарних днів можливої затримки в надходженні матеріалу певного виду на склад.

З урахуванням наведених формул максимальну величину запасу матеріалу певного виду Z_c на складі можна розрахувати за формулою:

(9.8)

Завершується виробничий план оцінкою впливу зовнішніх факторів на виробничу діяльність підприємства. До таких факторів можуть належати:

• вплив можливих змін цін на окремі види матеріальних ресурсів (з ініціативи постачальників або під впливом економічної ситуації в країні та світі);

• ймовірність появи нових технологій виготовлення окремих видів продукції;

• застосування обмежувальних норм стосовно виробничих процесів (санітарно-екологічні норми, вимоги до утилізації відходів виробництва, безпека пращ тощо).

Інформація, наведена в «Виробничому плані», в подальшому буде використана в фінансовому розділі бізнес-плану.

Заняття 10. РОЗРОБКА РОЗДІЛУ «ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН»

Організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану. Розробляючи організаційний план, підприємець повинен:

• переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;

• показати, з ким він збирається організовувати свій бізнес, тобто охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління підприємством;

• довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал підприємства здатні практично реалізувати бізнес-план.

Організаційний план може мати такі підрозділи:

1. Обґрунтування вибору організаційно-правової форми господарювання (по суті це є юридичний план).

2. Розрахунок потреби підприємства в кадрах.

3. Відомості про власників підприємства та провідних осіб (менеджерів).

4. Вибір організаційної схеми управління підприємством.

5. Основні напрямки кадрової політики підприємства.

Починається «Організаційний план» з обґрунтування вибору організаційно-правової форми господарювання. При обґрунтуванні вибору організаційно-правової форми господарювання необхідно:

• визначити організаційно-правову форму господарювання та вказати на основні причини вибору даної форми;

• наголосити на потенційних вигодах та перевагах такого рішення;

• охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу підприємства в перспективі;

• навести відповідну додаткову інформацію залежно від вибраної організаційно-правової форми господарювання.

Наприклад, для господарських товариств навести відомості про величину статутного фонду, умови розподілу прибутків та збитків, компетенцію органів управління, порядок реорганізації та ліквідацію тощо. Коли йдеться про акціонерне товариство, то необхідно навести інформацію про кількість і тип акцій, які випускаються, вказати прізвища та адреси членів ради директорів. Копії відповідних юридичних документів подаються в додатках до тексту бізнес-плану. Всі ці відомості можуть дуже цікавити потенційних інвесторів та кредиторів.

Далі в організаційному плані треба охарактеризувати потребу підприємства в кадрах (персоналі).

Розробка підрозділу «Розрахунок потреби підприємства в кадрах» починається з визначення функцій, видів діяльності та конкретних завдань, які потрібно виконувати на підприємстві, щоб реалізувати поставлені цілі. Це робиться за допомогою так званого «дерева цілей» підприємства: спочатку визначають загальні цілі, а потім конкретизують їх до необхідного рівня. Далі складають перелік видів діяльності і конкретних завдань. На основі такої інформації визначають, скільки працівників, якого фаху та якої кваліфікації потрібно, щоб виконати поставлені завдання. У даному підрозділі плану потрібно пояснити, які фахівці важливі для вашого бізнесу, чи підготували ви посадові інструкції для всіх ключових посад вашого підприємства, чи визначились ви з тим, хто за що буде відповідати у вашому бізнесі тощо. Бажано вказати, чи всі ключові вакансії заповнені? Якщо ні, то як ви збираєтеся шукати і добирати працівників на ці посади?

Для прикладу, як це можна робити (центр матеріальних мистецтв):

«Спершу я маю створити підприємство. Перш ніж відкривати центр я підберу асистента на неповний робочий день, який допомагатиме в розв’язанні адміністративних питань і залученні клієнтів, а також в організації кількох перших курсів і самої урочистості відкриття центру. Пізніше буде взято на роботу декількох асистентів на неповний робочий день. Я прийматиму їх на роботу в міру зростання навантаження, що виправдовуватиме введення кожної наступної посади. Ця стадія настане приблизно через три місяці після відкриття центру.

Перший асистент виконуватиме секретарські й адміністративні обов’язки, а також працюватиме в приймальні і барі. Згодом його обов’язки обмежуватимуться переважно адміністративною роботою в офісі, оскільки на роботу в приймальню та бар, а також для виконання загальних доручень буде взято додатково інших людей.

Після того, як обов’язки персоналу розширяться, буде також найнято зовнішнього підрядника для підтримання чистоти у приміщеннях центру.

Для розміщення оголошень про ці вакансії буде використана місцева газета. У мене на прикметі є дві кандидатури на посаду першого асистента, обоє вони мають широкий досвід такої роботи і нині не зайняті.»

Якщо бізнес вимагає використання більшої кількості працівників, то потрібно здійснювати розрахунки кількості працівників різних категорій.

Так, чисельність основних робітників визначається за трудомісткістю річної виробничої програми і планового бюджету робочого часу одного спискового виробничого робітника. Розрахунок кількості робітників-підрядників виконується окремо за видами і розрядами робіт за формулою:

(10.1)

де Т_ij – трудомісткість обробки виробу на j-му виді роботи за і-м розрядом роботи, нормо-год.; N_i – кількість виробів на j-му виді роботи, які виготовляються робітником і-го розряду, шт.; К_{в н} – плановий коефіцієнт виконання норм часу; m – кількість видів робіт; n – кількість розрядів; Ф_еф – дійсний (ефективний) річний фонд робочого часу одного виробничого робітника, визначається на підставі складання балансу робочого часу. При цьому прийнято, що робота здійснюється 5 днів на тиждень, а тривалість робочого дня дорівнює 8 годин:

(10.2)

де Д_к – число календарних днів року (365 днів); Д_в – кількість вихідних і святкових днів за рік, включаючи суботи; Т_зм – тривалість зміни, годин; f_ц – цілодобові втрати робочого часу, % (зазвичай, f_ц = 10-12%); f_в – внутрішньозмінні втрати робочого часу, % (зазвичай, f_в = 1-3%).

Розраховану за формулою 10.1 чисельність основних робітників-підрядників за професіями і розрядами доцільно звести в таблицю 15.

Таблиця 15.