Розрахунок необхідної кількості робочих місць

Показники	Види робіт (технологічних операцій)
	(верстатні)	(слюсарні)	(монтажно-складальні)		Всього
Трудомісткість обробки виробів, нормо-годин
Розрахункова кількість робочих місць
Прийнята кількість робочих місць
Коефіцієнт завантаження робочих місць

Доцільно розрахувати також середній коефіцієнт завантаження К_сер робочих місць на підприємстві. Це можна зробити за формулою:

(9.4)

де С_прj – прийнята кількість робочих місць на даному виді робіт (на даній технологічній операції), шт.; K_3j – коефіцієнт завантаження робочих місць на даному виді робіт (даній технологічній операції); п – число видів робіт (технологічних операцій).

Після розрахунку кількості робочих місць за їх видами потрібно:

• навести повний список обладнання, машин та устаткування, необхідних для здійснення виробничого процесу;

• розрахувати витрати, пов’язані з придбанням (орендою) нових (або вживаних) обладнання, машин та устаткування.

Інформацію про обладнання, машини та устаткування, які передбачається використати у виробничому процесі, зручно подати у вигляді таблиці 13.

Таблиця 13.

Обладнання, машини та устаткування

Найменування обладнання (марка, тип)	Кількість	Купівля чи оренда	Нове чи вживане	Вартість, грн.	Строк служби (в місяцях, роках)	Амортизаційні відрахування (за місяць, рік)
1
2
3
Всього

При розрахунках амортизаційних відрахувань слід враховувати, що амортизаційні відрахування нараховують тільки на обладнання, яке безпосередньо буде купуватись підприємцем.

Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норм амортизаційних відрахувань, які встановлюються в централізованому порядку для кожного виду основних фондів. Найпростішим способом розрахунок величини амортизаційних відрахувань А₀ (за місяць) можна здійснити за формулою:

(9.5)

де ОФ – середньорічна вартість і-го виду основних фондів, грн.; Н_а – річна норма амортизаційних відрахувань для і-го виду основних фондів, %.

Наступним підрозділом, який входить до «Виробничого плану» є підрозділ «Виробничі та невиробничі приміщення». В цьому підрозділі потрібно визначити склад виробничих та невиробничих приміщень (включаючи адміністративні приміщення, склади, підсобні приміщення тощо) необхідних для реалізації підприємницької ідеї, їх площу, а також розрахувати вартість придбання або оренди цих приміщень, їх ремонт, експлуатацію тощо. Доцільно також охарактеризувати забезпеченість приміщень транспортними комунікаціями, опаленням тощо.

Вартість приміщень розраховують приблизно, виходячи із вартості 1м³ будівлі. Ця вартість враховує витрати на санітарно-технічне обладнання, мережі промислових проводок, витрати на проектування та підготовку майданчика.

Об’єм приміщення V розраховується за формулою:

де 1,25…1,5 – коефіцієнт, що враховує площу допоміжних приміщень (ремонтну, інструментальну та іншу); f – норма робочого майданчика, яка необхідна для виготовлення виробів, м²; (f = 1,4-S; де 1,4 – коефіцієнт, що враховує проходи, проїзди та інше); S – площа одного робочого місця, м²; С_пр – прийняте число робочих місць, шт.; h – висота приміщення, (h = 3-6).

Якщо приміщення та обладнання планується взяти в оренду, то потрібно розрахувати вартість орендної плати.

Наступним підрозділом, який входить до «Виробничого плану» є підрозділ «Сировина, матеріали, комплектувальні вироби». В цьому підрозділі необхідно:

• навести перелік усіх видів сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, які передбачається використовувати у виробничому процесі;

• вказати конкретних постачальників;

• визначити закупівельні ціни (за одиницю);

• дати пояснення щодо фінансових та інших умов поставок і місцезнаходження постачальників;

• визначити необхідні обсяги запасів, а також (за потреби) вказати на особливі умови їх зберігання.

Відомості щодо сировини, матеріалів та комплектувальних виробів доцільно звести в таблицю 14.

Таблиця 14.