Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Блок НМЗ.doc
Скачиваний:
62
Добавлен:
30.11.2018
Размер:
1.28 Mб
Скачать

8.5. Висновки по лекції.

Будь-який процес управління – це передусім інформаційний процес, який передбачає перетворення повідо­млень, що надійшли, і формування таких керівних дій, за яких досягаються поставлені цілі управління. При цьому прийняття управлінського рішення можливе тільки за наявності достовірних, актуальних і зрозумілих повідомлень та подальшого опрацювання тих із них, які необхідні для вирішення саме цього економічного завдання. Для управління потрібні різні повідомлення, їх відображають господарські процеси та явища, що відбуваються на підприємстві й поза ним.

Основними функціями управлінської інформаційної системи є збір, зберігання, накопичення, пошук і передача даних, що використовується для підтримки прийняття рішень.

Обмін інформацією входить в усі види управлінської діяльності, тому комунікацію називають зв’язуючим процесом, який пов’язує частини організації в єдине ціле. Якщо усунути комунікацію, то організація перестає бути керованою, її діяльність набуває хаотичного, нескоординованого характеру.

За теорією комунікації бажана поведінка окремих осіб і колективів досягається тільки через розуміння і узгодження із прийнятою інформацією. Щоб здійснювати комунікації ефективно, тобто передавати якісь повідомлення у вигляді методичних вказівок, інструкцій, наказів, доповідей потрібно враховувати різні фактори: підбір слів при формуванні повідомлень, настрій, потреби адресатів.

Управління економічною інформацією вимагає інтенсивної обробки значних масивів даних у процесі збирання, опрацювання і використання економічної інформації. При цьому засобом обробки інформації виступають комп’ютерні інформаційні технології, які дають змогу здійснювати завчасне планування і прогнозування розвитку економічних процесів.

У діяльності конкретного керівника всі три функції постають у своєрідному поєднанні, значимість кожної з них виявляється лише в особливих ситуаціях (на етапах становлення, за умов реорганізації, при нововведеннях). Проте навчитися керувати, стати справжнім керівником можна лише тоді, коли людина оволодіє трьома зазначеними функціями й виявиться здатною не тільки ухвалювати відповідні рішення, а й перебирати на себе відповідальність за їх виконання.

Дієвість керівництва виявляється в спроможності переконувати інших зна­ходити ефективні рішення поставлених завдань, за допомогою різних форм влади. Це певний людський фактор, що об'єднує трудовий колектив у єдине ціле й мотивує його до досягнення поточної і довгострокової мети.

Зміни у середовищі функціонування організації (зокрема, у рівні освіти керівника і підлеглих, їх фінансовому стані тощо) зменшують можливості впливу на підлеглих за допомогою традиційних форм влади. Виникає потреба шукати шляхи співробітництва з підлеглими, щоб мати можливість впливати на них. Основними засобами такого впливу є переконання й залучення до участі.

8.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.

Забезпечення ефективності комунікаційних процесів та дієвого керівництва в організації потребує поглибленого дослідження різноманітних їх аспектів та елементів, тому доцільним є вивчення наступних питань:

  1. Комунікації ділових партерів.

  2. Особливості спілкування та проведення переговорів з іноземними контрагентами.

  3. Класифікація ділових нарад.

  4. Методика проведення ділових нарад.

  5. Форми проведення нарад.

  6. Міжособистісні та організаційні комунікації.

  7. Підходи до керівництва.

  8. Стилі керівництва.

  9. Категорії керівників.

  10. Стреси як об'єкт керівництва.