Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Блок НМЗ.doc
Скачиваний:
62
Добавлен:
30.11.2018
Размер:
1.28 Mб
Скачать

Тема 7. Контролювання і регулювання як загальні функції менеджменту – 2 год.

7.1. Мета та завдання лекції:

  • З`ясувати сутність контролю в процесі управління організацією.

  • Визначити складові моделі процесу контролю.

  • Охарактеризувати види управлінського контролю, їх сильні та слабкі сторони.

  • Ідентифікувати вимоги до побудови ефективної системи контролю.

7.2. План лекції.

1. Сутність та особливості контролю як функції менеджменту.

2. Види та принципи контролю.

3. Модель процесу контролювання.

4. Сутність та види регулювання

5. Характеристика процесів регулювання.

Література: [7, 9, 12, 13, 14, 28, 36, 51-55,61-63, 66-68].

7.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

  1. Контроль.

  2. Технологія контролювання.

  3. Попередній контроль.

  4. Поточний контроль.

  5. Заключний контроль.

  6. Регулювання.

  7. Координація.

  8. Горизонтальна координація.

  9. Вертикальна координація.

  10. Диспетчерезація.

7.4. Текст лекції.

1. Сутність та особливості контролю як функції менеджменту.

Під контролем розуміють перевірку діяльності когось або чогось, за його допомогою виявляють негативні тенденції під час ви­конання запланованих завдань, запобігають зривів у виробництві.

Контроль — це процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльно­сті, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій.

Контроль також визначають як механізм перевірки дотри­мання та виконання нормативно встановлених завдань, планів та рішень. Зазначимо, що контроль завжди має фукціональне призначення і виникає на певній стадії управлінського процесу.

Контроль є підсумковим етапом управлінської діяльно­сті, що дозволяє зіставити досягнуті результати із запланованими.

До основних економічних категорій, що стосуються кон­тролю, належать: контрольна діяльність, норми контролю, об'єкт та суб'єкт контролю, відхилення від норм тощо.

Контроль — це одна з функцій управління виробниц­твом, що має аналітичний характер. Під час її виконання здій­снюється спостереження за ходом виробничих процесів і дотри­манням виробничої програми, порівнюються величини та зна­чення параметрів, що контролюються заданою програмою, фіксуються результати порівняння у зручній для використання формі.

Трактування терміна «контроль» залежить від об'єкта контролю. Наприклад, його зміст змінюється, якщо мова йде про контроль за діяльністью підприємства в цілому і про контроль якості продукції зокрема.

Поняття «контроль в управлінні» необхідно розглядати у трьох основних аспектах:

■ як систематичну та конструктивну діяльність керівників та органів управління, одну з управлінських функцій, тобто контроль як діяльність;

■ як підсумкову стадію процесу управління, серцевиною якої є механізм зворотного зв'язку;

■ як складову процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень, яка безперервно бере участь у цьому про­цесі від його початку до завершення.

Будь-який контроль має багато ознак та характеристик: завдання, об'єкт і суб'єкт, типи та загальні види.

Основна мета контролю полягає у забезпеченні виконання управлінських рішень, успішному здійсненні завдань, а також у запобіганні можливим помилкам.

Завдання контролю є загальними та конкретними. Конкретні завдання поширюються тільки на якусь певну сто­рону діяльності об'єкта (фінанси, дотримання трудового зако­нодавства, достовірність звітних даних), а загальні — всебічна діяльність об'єктів, що контролюються.

Основними завданнями контролю є:

■ визначення фактичного стану об'єкта чи його частини в даний момент часу;

■ прогнозування стану та поведінки об'єкта та його час­тини на визначений майбутній період часу;

■ зміна стану та поведінки об'єкта чи його частини так, щоб при зміні зовнішніх умов в допустимих межах були забез­печені необхідні та оптимальні значення характеристик об'єкта чи його частини;

■ завчасне визначення місця та причин відхилень значень характеристик об'єкта від заданих (тих, що передбачались);

■ збір, передача, обробка інформації про стан об'єкта;

■ забезпечення стійкого стану об'єкта при досягненні критичних значень характеристик об'єкта.

Об'єкт контролю — це те, що (хто) контролюється. У системі управління виробництвом об'єктами контролю є народ­не господарство в цілому, його окремі галузі, регіони, об'єднан­ня та підприємства. Всередині підприємства об'єктами контро­лю є всі без винятку виробничі процеси. Контролюються техно­логічні процеси, якість продукції, що виготовляється, витрати сировини та матеріалів, інструменти, використання основних виробничих фондів, дані про продуктивність праці та заробітну плату, випуск продукції, постачання матеріалів і обладнання, реалізацію продукції.

Суб'єктом контролю може бути група людей або органі­зація, що наділена відповідними повноваженнями. За характе­ром стосунків суб'єкта та об'єкта контролю, тобто між тими, хто контролює і кого контролюють, розрізняють контроль внут­рішній та зовнішній. При внутрішньому суб'єкт та об'єкт контро­лю функціонують у межах однієї системи, а при зовнішньому відокремлений суб'єкт діє автономно, незалежно від об'єкта.

Предмет контролю — це стан і поведінка об'єкта управ­ління. Предметом контролю таких об'єктів, як об'єднання, під­приємство, організація, структурний підрозділ або їх окремі частини та елементи, є їх діяльність відповідно до встановлених законів, норм, правил, рішень, доручень, тобто певний стан об'єкта контролю на конкретну дату.

В межах процесу контролю, модель якого наведена на рис. 1Ж, можна виокремити три основні етапи:

  1. вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації;

  2. порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами;

  3. реакція на порівняння (коригуючі дії).

Існують такі типи харак­теристик контролю:

І. Характеристики відносно часу зумовлюють наявність попереднього, поточного та заключного (підсумкового) кон­тролю.

Контроль поділяється на оперативний (за виробничою та господарською діяльністю) і стратегічний, який визначає ефек­тивність роботи організації.

Підсумковий контроль пов'язаний з оцінкою виконання фірмою своїх планів та вимагає всебічного аналізу за минулий період з метою отримання інформації для майбутніх етапів планування.

II. Характеристики, пов'язані з простором, засновані на наявності летучого та стаціонарного контролю. Летучий конт­роль передбачає необхідність виїзду суб'єкта контролю на територіально віддалений об'єкт. При стаціонарному — суб'єкт та об'єкт територіально розміщені в одному місці.

III. Залежно від якісних характеристик розрізняють одиничний та множинний контроль. Контроль пов'язаний з однією контрольованою величиною, називають одиничним, а з багатьма — множинним або багатомірним.

IV. Залежно від обсягу операцій контроль поділяється на одно- та багатофункціональний.

V. Залежно від завдання доцільно розрізняти лінійний, функціональний та операційний типи контролю. При лінійному типі контролюється об'єкт в цілому (наприклад, контроль з боку директора підприємства); при функціональному — лише його частина (контроль з боку головного економіста, технолога тощо). Контроль лише однієї окремої характеристики стану та поведінки об'єкта (наприклад, співвідношення рівня продук­тивності праці та заробітної плати) є різновидом операційного типу контролю.

Контроль в умовах ринкової економіки є однією з найважли­віших функцій менеджменту. У найбільш загальному вигляді кон­троль означає процес зіставлення фактично досягнутих результатів із запланованими.

Без надійної системи контролю в наш час не може успішно функціонувати ні одна організація, в системі управління якої він вирішує декілька завдань:

• за допомогою контролю можна заздалегідь виявити в зовнішньому або внутрішньому середовищі організації ті факто­ри, які можуть суттєво впливати на її функціонування та розви­ток і, підготувавшись відповідним чином, своєчасно на них відреагувати. Крім того, за допомогою контролю відслідковуються недостатньо чітко виявлені тенденції в розвитку організації, їх напрямок і глибина, що дозволяє створювати більш досконалі та надійні плани діяльності, особливо на перспективу;

• контроль допомагає своєчасно виявити неминучі в діяльності будь-якої організації порушення, помилки та оперативно вжити необхідні заходи щодо їх усунення;

• результати контролю служать основою оцінки роботи організації та її персоналу за відповідний проміжок часу, ефективності та надійності системи управління нею.