Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Блок НМЗ.doc
Скачиваний:
62
Добавлен:
30.11.2018
Размер:
1.28 Mб
Скачать

4. Поняття й основні положення матеріальної мотивації праці.

Тип мотивації - це переважна спрямованість діяльності індивіда на задоволення визначених потреб. Таких типів може бути багато залежно від мети дослідження. Найпоширеніші такі три типи мотивації: І тип - працівники, орієнтовані переважно на змістовність і суспільну значимість праці; II тип - працівники, переважно орієнтовані на оплату праці й інші нетрудові цінності; III тип - працівники, у яких значимість різних цінностей збалансована.

Мотивацію правомірно поділяти на матеріальну, трудову і статусну.

Матеріальна мотивація — це прагнення достатку, певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя. Матеріальна мотивація трудової діяльності залежить від цілого ряду макро- і мікроекономічних чинників, у тому числі:

а) рівня особистого доходу;

б) диференціації доходів в організації і суспільстві в цілому;

в) структури особистого доходу;

г) матеріального забезпечення наявних грошових доходів;

д) дійовості системи матеріальних стимулів, які застосовує організація.

Розв'язання проблеми стимулювання праці зумовлює встановлен­ня факторів, що визначають систему матеріального стимулювання.

За характером дії на колективи працівників та окремих виконав­ців виділяють три групи факторів, які показані на мал. 11Є.

За змістом стимули можуть бути економічними і неекономічними. Неекономічні поділяються на організаційні та мо­ральні. Однак чіткої межі між ними не має. На практиці вони часто поєднуються і взаємозумовлюють один одного. Напри­клад, підвищення в посаді та пов'язана з ним грошова винаго­рода дають можливість набути не лише додаткових матеріальних благ, а й поваги, шани і можливості стати відомим.

Основною ціллю системи матеріальних стимулів праці є забез­печення співвідношень у заробітній платі працівників у відповіднос­ті до кількості і якості праці.

Другим напрямком встановлення цілей системи матеріального заохочення праці є вибір структури заробітної плати на основі кла­сифікації факторів, що визначають трудовий стаж працівника.

Дуже важливо при цьому встановити облік факторів, які визна­чають трудовий внесок та форми оплати праці.

Виділяються чотири основні форми оплати праці:

1) відрядна;

2) Почасова;

3) Комбінована;

4) комісійна.

На основі розробленої класифікації факторів і з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку виробництва запропонований і зумовлений такий склад принципів матеріального стимулювання праці:

  • забезпечення зростання заробітної плати в міру підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності;

  • диференціація заробітної плати за групами працівників, умовами праці, трудовими досягненнями, регіонами країни тощо.

  • забезпечення можливості підвищення заробітної плати за виконання престижних робіт, тобто найбільш відповідальних, важливих і потрібних трудових процесів у народному господарстві, галузі, на підприємстві, в цеху тощо у відповідний період часу;

  • забезпечення перспективи зростання заробітної плати протягом усієї трудової діяльності на кожному робочому місці;

  • матеріальне стягнення;

  • забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами підвищення заробітної плати.