Розділові умовиводи

Такі дедуктивні конструкції містять диз’юнктивні судження. Існують такі різновиди розділових умовиводів.

Суто розділові містять лише диз’юнктивні судження.

Приклад: Студент може отримати або задовільну або незадовільну оцінку

Задовільна оцінка може бути або «відмінно», або «добре», або «задовільно»

Таким чином, студент може отримати або незадовільну оцінку або оцінку

«добре», «відмінно» чи задовільно»

Структура: АВ

B Є* СD

ACD

*зміст цього та інших знаків – дивися у стислому списку логічних символів.

Розділово-категоричні містять і диз’юкнтивні і категоричні судження.

Приклад: Ліс може бути хвойним, листяним або змішаним

Цей ліс хвойний

Відповідно він не є листяним або змішаним

Структура: АВС

А

ВC

Умовно-розділові

Цей різновид дедуктивних умовиводів містить як імплікативні, так і диз’юнктивні судження. При цьому останній засновок – розділовий. В залежності від кількості членів у розділовому засновку, такий умовивід може називатися дилемою, трилемою тощо.

Приклад:

Якщо за овочевими культурами доглядати, то буде добрий врожай овочів

Якщо фруктові дерева доглянуті, то матимемо врожай фруктів

Людина не дбала ні за овочами, ні за фруктами

Таким чином людині не може розраховувати на власний врожай фруктів або овочів

Структура: А→В

С→D

BD

АC

3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.

У індуктивних умовиводах думка слідує від часткових випадків до формулювання загальної закономірності.

Існує два різновиди такого роду умовиводів:

- повна індукція – висновок належить тільки до тих випадків, які розглянуті у засновках. Іншими словами, засновків не надто багато і навести та розглянути їх протягом одного умовиводу не обтяжливо.

Приклад: Сума кутів рівностороннього трикутника дорівнює 180⁰

Сума кутів рівнобічного трикутника дорівнює 180⁰

Сума кутів прямокутного трикутника дорівнює 180⁰

Сума кутів будь-якого трикутника дорівнює 180⁰

Повна індукція дає достовірний висновок – за дотримання умов істинності будь-якого умовиводу, які подані вище.

- неповна індукція – розглянути часткові випадки неможливо з-за того, що їх надто багато (іноді мільйони або їх число взагалі прагне до нескінченності), або з-за того, що аналіз кожного конкретного випадку призводить до руйнування об’єкту. Цей різновид індукції майже завжди дає імовірнісний висновок. Застосовується вона, скажімо, у соціології – при формулюванні результатів екзит-полу – у цьому разі завжди вказується похибка.

Проте зазначимо, що існує один різновид неповної індукції – наукова, яка призводить до істинного висновку. Вчені мають знання про об’єктивні особливості, атрибути певного роду об’єктів. Наприклад, фізіологи знають на окремих прикладах, що люди не можуть тривало обходитися без сну чи води, бо відбувається несумісне з життям виснаження нервової системи чи дегідратація організму.

Зрозуміло, що на всіх людях такого роду експерименти не проводилися, однак загальний і повністю достовірний висновок зробити можна, бо він базований на об’єктивних знаннях.

На особливу увагу крім дедуктивних та індуктивних умовиводів заслуговують умовиводи за аналогією (традутивні).

Їх можна характеризувати як опосередковані. Рух думки відбувається від однієї загальної закономірності до іншої.

Такі умовиводи, почасти, застосовуються при порівнянні двох предметів або процесів. Людина бачить, що деякі особливості предмету А та В подібні і може зробити висновок про подібність інших ознак.

Так студенти, відстежуючи емоційні реакції тих, що виходять з аудиторії, де проводиться іспит, можуть пов’язати радість і отримання позитивної оцінки. При появі чергового радісного студента з цієї аудиторії можна припустити, що іспит він склав успішно. Спостерігачі, звісно можуть бути правими, але можуть і помилятися.

Традуктивний умовивід майже завжди дає імовірнісний висновок – не повністю достовірний. Ступінь його достовірності підвищується:

• у разі відстеження якомога більшої кількості об’єктів;

• якщо відстежувані об’єкти дійсно належать до одного роду;

• якщо взаємозв’язок між ознаками є об’єктивним, а не суб’єктивним.

Традукція, як і неповна індукція, може у деяких випадках давати повністю істинний, достовірний висновок (так звана “сувора” аналогія).