Література: Нормативна література:

1. Цивільний кодекс України: офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер. 2003 р. 464с.

2. Господарський кодекс України: офіційне видання. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”. 2003 р. – 344с.

3. Сімейний кодекс України - 2002 р.

Підручники:

1. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина. - 928 с.

2. Загальна теорія цивільного права. (за ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової). – К. 1992.

3. Цивільне право: підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. / за ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової. – К. Вентурі, 1995. – с.416.

4. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін., За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. Ю. С. – К.: Істина, 2003 р. – 464с.

6. Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах / О. В. Дзера. – К.: Юрінком Інтер, 2002 р.

7. Цивільне право: Академічний курс: Підручник 2-х книгах / М. М. Шевченко. К.: Видавничий дім „Ін Юре”. 2004 р.

Короткий словник основних юридичних термінів (глосарій)

Аналогія закону - застосовується якщо певні цивільні відносини не врегульовані ЦКУ, іншими актами цивільного законодавства та договором. Регулювання здійснюється правовими нормами ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини (ст. 8 ЦКУ).

Аналогія права - застосовується у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин. В цьому випадку цивільні відносини регулюються відповідно до принципів цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (ст.8 ЦКУ).

Акти цивільного стану - це події та дії, які нерозривно пов’язані особою і започатковують, змінюють, доповнюють, припиняють її можливості бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків (ст. 49 ЦКУ).

Акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвічує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства , підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства (ст.4 Закону України “ Про цінні папери… ”).

Бездокументарний цінний папір - це майнові права, які фіксуються за допомогою ЕОМ.

Виробничий кооператив - це добровільне об’єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній власній трудовій участі та об’єднанні його членами майнових внесків (ст. 163 ЦКУ).

Вексель - це цінний папір, що посвідчує нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (простий вексель) або іншого зазначеного у векселі платника (переказний вексель) виплатити з настанням передбаченого векселем строку певну суму володільцеві векселя (векселеутримувачу).

Варант - це цінний папір (товаророзпорядчий документ), що посвідчує право його утримувача розпоряджатися майном, зазначеним у варанті, використовуючи останній як спосіб забезпечення зобов’язання, частина складського свідоцтва, яке є формою договору застави (ст. 195 ЦКУ).

Господарське товариство - це юридична особа з поділеним на частки учасників статутним (складеним) капіталом (ст. 113 ЦКУ).

Головна річ - це самостійна річ, пов’язана з іншою річчю (приналежністю), що покликана слугувати головній речі та пов’язана з нею спільним господарським призначенням, цінність якої помітно перевищує цінність приналежності.

Гривня - це законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю по всій території України.

Договір про приєднання - це такий договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ст.634 ЦКУ).

Договір попередній - це договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ст. 635 ЦКУ)

Договір на користь третьої особи - це такий договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі (ст. 636 ЦКУ).

Договір довічного утримання - це коли одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно (ст. 744 ЦКУ).

Деліктні зобов’язання - це зобов’язання, що випливають внаслідок завдання шкоди.

Договір про спільну діяльність - це такий договір, в якому сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети . що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників (ст. 1130 ЦКУ).

Договір спадковий - це договір, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ)

Емфітевзис - це право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб (ст. 395 ЦКУ).

Звичай ділового обороту - правило поведінки, яке не передбачене актами законодавства, але є установленим, таким, що широко застосовується у певній сфері цивільних відносин (ст. 7ЦКУ).

Інтелектуальна власність - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цивільним кодексом (ст. 418 ЦКУ).

Комерційне представництво - це коли особа постійно і самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ст. 243 ЦКУ).

Колективне управління майновими правами - означає, що автор або їх правонаступники можуть доручити управління інтелектуальною власністю органам ( ю.о. ), які не є комерційними.

Кредит комерційний - кредит, який передбачений договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (ст. 1057 ЦКУ).

Кредит банківський - завжди є комерційним, оскільки має на меті або отримання кредиту або певного майнового надання.

Кредитування - це договір в якому одна сторона - банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦКУ).

Комерційна концесія (Франчайзинг) - це є договір, за яким правоволоділець зобов’язується надати іншій стороні - користувачу за винагороду на певний строк або без строку право користування комплексом виключних прав будь-якого об’єкту промислової власності. Якщо сторони договору - комерційні організації або підприємці, то це договір комерційної концесії. Користувач об’єктів промислової власності може здавати їх у субфранчайзинг.

Коносамент - це товаророзпорядчий документ, що посвідчує право його утримувача розпоряджатися зазначеним у коносаменті вантажем і одержати вантаж після завершення перевезення (на пред’явника, ордерним, іменним ).

Лізинг прямий - це коли власник майна передає іншій особі майно в користування, щоб ця сторона могла здавати його в оренду

Лізинг непрямий - коли одна сторона купляє майно для передачі його в оренду третій стороні.

Лізинг - договір згідно якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст.806 ЦКУ).

Майно - це окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (ст.190 ЦКУ).

Малолітні - фізична особа , яка не досягла 14 років (ст. 31 ЦКУ).

Неповнолітні - фізична особа у віці від 14 до 18 років (ст. 32 ЦКУ).

Опіка - встановлюється над малолітніми особами, які потребують батьківського піклування, та фізичними особами , які визнані недієздатними (ст. 58 ЦКУ).

Об’єкти цивільних прав - речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності , інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177 ЦКУ).

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і фізичних осіб на добровільних засадах (ст. 10 З.У. ”Про цінні папери...”).

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво, що підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку , який йог видав.

Правочини – угоди, правомірна дія суб'єктів цивільного права спрямована на досягнення цивільно-правових наслідків.

Патент - це правоустановлюючий документ, що посвідчує авторство, пріоритет, виключне право використання об’єкту.

Публічний договір - це договір, в якому одна сторона - підприємці взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (ст. 633 ЦКУ).

Позичка - це договір ,в якому одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦКУ).

Позика - договір. В якому одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того роду та тої ж якості (ст. 1046 ЦКУ).

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Піклування - встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦКУ).

Продукція, плоди та доходи - все те, що виробляється, добувається, дістається з речі або приноситься річчю.

Правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Речі - це предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки (ст. . 179 ЦКУ).

Рента (договір) - за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти в замін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (ст. 731 ЦКУ).

Річ - це предмет матеріального світу, який задовольняє потреби людей і щодо якого можуть виникати цивільні права і обов’язки (ст. 179 ЦКУ).

Суперфіцій - право користування чужою земельною ділянкою для будівництва промислових, побутових, соціально – культурних, житлових та інших споруд і будівель (ст. 413 ЦКУ).

Сервітут - право обмеженого користування чужим майном, яке може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів(земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ст. 401 ЦКУ).

Секвестр - це речі, відносно яких є спір між претендентами на право власності, які передані третій особі на зберігання.

Строк - це певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія, чи подія яка має юридичне значення (ст.251ЦКУ).

Страховий ризик - це певна подія, на випадок якої укладається договір страхування. Про цю подію невідомо, настане вона чи ні.

Страховий випадок - це конкретна подія, яка вже сталася, це страховий ризик, який стався, страховий ризик в натурі.

Страхова сума - це сума грошових коштів, в межах якої страховик проводить виплату страхового відшкодування.

Страхова оцінка - це визначення вартості майна, що страхується.

Страхове відшкодування - це грошова сума, яка виплачується страхувальнику при настанні страхового випадку, не може бути більше страхової оцінки + розміру збитків. Але: не вище ніж страхова сума.

Страховий платіж (внесок) - це плата за страхування, яку вносить страхувальник згідно домовленості.

Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період.

Спадкування за правом представлення - спадкування замість когось.

Складова частина речі - все те, що не може бути відокремлене від неї без її пошкодження або істотного знецінення речі (ст.187 ЦКУ).

Складна річ - якщо кілька речей утворюють єдине ціле і дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (ст. 188 ЦКУ).

Термін - це певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦКУ).

Товариство - це юридична особа, яка створена шляхом об'єднання осіб (ст. 83 ЦКУ).

Товариство повне -- це таке товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить (ст. 119 ЦКУ).

Товариство командитне - це товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства (ст. 133 ЦКУ).

Товариство з обмеженою відповідальністю - засноване одним або кількома особами товариства, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом ( ст. 140 ЦКУ).

Товариство з додатковою відповідальністю - засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений установчими документами (ст.151 ЦКУ).

Товариство акціонерне - це товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості (ст. 152 ЦКУ).

Установа - це організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна ( ст. 83 ЦКУ).

Узус - правове користування чужою річчю без одержання прибутку.

Узуфрукт - це право користування чужою річчю з одержанням прибутку.

Факторинг - це такий договір, в якому одна сторона передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи ( ст. 1077 ЦКУ).

Цесія - уступка вимоги.

Цивільні відносини - це майнові та особисті немайнові відносини, основані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст. 1 ЦКУ).

Цінний папір - це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвічує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав. Що випливають з цього документа, іншим особам (ст. 194 ЦКУ).

Чек - є документ, що містить нічим необумовлене письмове розпорядження власника рахунку банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (ст. 1102 ЦКУ).

Юридичні особи публічного права - це ю.о., що створюються розпорядчим способом, тобто органами державної влади. Порядок створення регулюється публічним законом України, а не ЦКУ (ст.81 ЦКУ).

Юридичні особи приватного права - організації, що створюються за ініціативою приватних осіб.

Юридичні особи змішані - організації, в управлінні та формуванні майна, яких поряд з неприватними особами беруть участь державні органи та органи місцевого самоврядування.