Сутність. Риси. Ознаки.

Види:

1. Договірні (ті, що виникають з цивільно - правового договору).

2. Недоговірні (позадоговірні), ті що виникають не з цивільно - правового договору, а з інших підстав.

• Зобов’язання, які виникають з односторонньої угоди (з заповіту, з довіреності).

• Зобов’язання які виникають з адміністративного акту, як виняток, напр. ордер зобов’язує ЖЕК надати квартири, вказану в ньому і укласти договір цивільного найму.

• Зобов’язання, які виникають із заподіяння шкоди (деліктні зобов’язання).

• Зобов’язання, які виникають з безпідставного збереження майна за рахунок іншої особи, наприклад, зобов’язання особи, що знайшла чужу річ.

• Зобов’язання, які виникають з оголошення конкурсу, або публічної обіцянки винагороди (зобов’язання полягає в тому, щоб надати оголошену винагороду особі, якій винні).

• Зобов’язання, які виникають при рятуванні чужого майна чи життя, якщо при цьому завдана шкода майну або життю рятувальника.

• Якщо виданий нормативний акт, який суперечить закону і порушує чиїсь законні приватні права, то цей нормативний акт підлягає скасуванню, а порушене право - поновленню.

2. Підставою виникнення зобов’язань є юридичні факти (події, дії), як правомірні так і неправомірні.

Підстави виникнення:

• Договори.

• Односторонні угоди (заповіт).

• Адміністративній акт (ордер).

• Завдання шкоди.

• Безпідставне збагачення.

• Рятування чужого майна, життя.

• Публічна обіцянка винагороди і т.д.

Підставами припинення зобов’язань теж є певні юридичні факти:

1. виконання зобов’язання.

2. збіг в одній особі кредитора і боржника.

(там де має місце правонаступництво)

3. залік взаємних вимог (боргів). Для взаємозаліку достатньо заяви про це однієї з сторін.

4. неможливість виконати зобов’язання з причин, які не залежать від волі боржника.

5. смерть кредитора або боржника, крім випадків, коли має місце правонаступництво (в цьому випадку всі права і обов’язки переходять до правонаступників).

6. Визнання фізичної особи недієздатною, або визнання безвісті відсутньою, оголошення померлою.

7. Ліквідація ю.о. (крім випадків прямо передбачених в законі).

Вищезгадані підстави відносяться до загальних або універсальних, які відносяться абсолютно до всіх зобов’язань незалежно від виду. Але існують і так звані спеціальні підстави, які спричиняють окремий вид зобов’язань при відповідних обставинах. Ці зобов’язання передбачені нормами окремих інститутів цивільного права.

3. Зміст зобов’язань складають суб’єкти, суб’єктивне право і обов’язок.

4. Множинність осіб в зобов’язанні означає, що в зобов’язанні багато кредиторів, або боржників, або тих і інших разом.

Розрізняють такі види зобов’язань з множинністю:

1) Якщо на стороні кредитора багато осіб (активна множинність).

500

1000

500

2) Якщо на стороні боржника багато осіб (пасивна множинність).

500

200 1000

500

3) Якщо і тих і інших (змішана множинність).

!!!При множинності осіб вимоги і борги завжди частковими, а солідарні ж вимоги і борги будуть тільки тоді, коли прямо передбачено законом або договором.

5. Зміна осіб в зобов’язанні. Допускається тільки за певними правилами.

Існує 2 види зміни осіб в зобов’язанні:

• Цесія – або уступка вимоги – зміна кредитора.

Цесія може бути договором суброгації. Угода повинна бути в обов’язковій письмовій формі під загрозою недійсності. Згода боржника на цесію не потребується , але його треба обов’язково повідомити про цесію, щоб він знав кому виконувати зобов’язання.

• Коли міняється боржник - делегація, або перевід боргу.

Делегація здійснюється в обов’язковій формі під загрозою недійсності тільки за згодою кредитора.

Уступка вимоги можлива або за згодою або за договором (наприклад, на підставі договору факторингу).

Суброгація – придбання всіх прав кредитора, внаслідок угоди з третьою особою (суброгантом) обов’язків боржника.

Переведення боргу (або делегація) – це зміна боржника.

При делегації порука і застава забезпечені третьою особою, якщо не має іншої угоди.

ЛЕКЦІЯ 2: Цивільно правовий договір, як основна підстава виникнення зобов’язань.

ПЛАН

1. Поняття та види цивільно правових договорів.

2. Укладання договорів. Стадії. Момент з якого договір вважається укладеним.

3. Зміст договору.

4. Форма договору.

5. Зміна і розірвання договору.

1. Цивільно правовий договір –це правомірна, вольова, цілеспрямована дія суб’єктів цивільно правових відносин , направлена на досягнення цивільно правових наслідків.

Ознаки цивільно правового договору:

1. Правомірна дія.

2. Вольова воля та спрямованість сторін повинні

3. Цілеспрямована співпадати.

4. Дія суб’єктів цивільно правових відносин, які мають достатній обсяг, право і дієздатності.

5. Дія повинна бути направлена на досягнення цивільно правових наслідків.

Види цивільно - правових договорів:

1. Односторонній договір (не плутати з односторонньою угодою).

Це договір в якому одна сторона має тільки права, а інша обов’язки (наприклад, позика).

2. Двосторонній договір (взаємний) – такий договір за яким обидві сторони мають права і обов’язки. Причому права однієї сторони – це обов’язки іншої.

3. Реальний договір, такий договір, який вважається укладеним з моменту вчинення конкретної дії (майже всі односторонні договори є реальними).

4. Консенсуальний договір, такий договір, який вважається укладеним з моменту досягнення домовленості про всі істотні умови (договір купівлі - продажу, поставки, майнового найму).

5. Побутовий договір, такий договір де пропозиція адресується невизначеному колу осіб. Мета - задоволення власних потреб.

6. Комерційний, метою якого є отримання прибутку.

7. Попередній, який містить обов’язок укласти основний договір у майбутньому.

8. Публічний. Пропонується абсолютно всім.

9. Договір приєднання - договір в якому сторони не обговорюють умови, їх пропонує одна з сторін (оферент). Це, як правило, публічний договір.

10. Казуальний договір. Причина укладання невідома.

11. Оплатний договір. Майнове подання вчиняють всі сторони (купівля – продаж).

12. Безоплатний.

Майнове подання вчиняє одна сторона (наприклад, договір дарування, позики – це, як правило, односторонній договір).

2. Договір вважається укладеним тільки за умови, якщо завершено стадії укладання договору (оферта і акцепт):

1) Оферта - це пропозиція укласти угоду.

Той хто пропонує називається “оферентом”.

Умови оферти:

• оферта повинна адресуватись конкретній особі (крім роздрібної торгівлі).

• оферта повинна містити всі істотні умови.

• оферта повинна містити твердий намір укласти договір.

Види оферти:

1. усна

2. письмова, з вказівкою строку для відповіді і без неї.

!!! Оферта може бути відкликана до отримання або в момент отримання її акцептантом.

2) Акцепт.

Акцептант - той, хто отримав оферту і погодився її укласти.

Умови акцепту:

• повинен містити твердий намір укласти (договір).

• повинен бути вчинений своєчасно (в строк, який вказаний або в розумний строк, якщо строк для відповіді не вказаний).

!!! Моментом укладання договору є досягнення домовленості по всім істотним умовам по реальному договору з моменту вчинення конкретної дії, передачі речі, прийняття до виконання наказу.

3. Зміст договору - це певні умови договору, передбачені договором чи законом, в яких містяться права і обов’язки сторін.

Умови можуть бути:

1. Істотні, умови без яких договір не вважається укладеним (предмет, сторони, ціна, якість, сортність).

2. Звичайні, це ті які можна не передбачити в договорі, оскільки вони є в законі.

3. Випадкові, це ті, про які домовились сторони за власною волею.

Орієнтовна структура договору:

1. Відомості про сторони договору.

2. Предмет договору – це або майно, або робота, або послуга..

3. Права і обов’язки сторін.

4. Ціна контракту (договору).

5. Асортимент.

6. Якість.

7. Комплектність.

8. Порядок розрахунків.

9. Штрафні санкції за невиконання договору.

10. Спірні питання.

11. Строк дії договору.

12. Підписи сторін відбитки печатки для юридичних осіб).

13. Посвідчувальний напис нотаріуса, якщо потрібно.

14. Можуть бути і інші

4. Цивільно правовий договір повинен бути у відповідній формі:

1) Усна (дрібні побутові, на суму, яка не перевищує 10 мінімальних розмірів неоподаткованих доходів громадян).

2) Письмова, складається єдиний документ, який підписується всіма зацікавленими сторонами угоди. Прирівнюється до письмової угоди укладені шляхом обміну телеграмами, телефонограмами, факсами і т. д.

Випадки, коли застосовується обов’язкова письмова форма договору:

А) Коли однією із сторін є суб’єкт підприємницької діяльності, крім роздрібної торгівлі (тут достатньо квитанції, чеку…інше).

Б) На суму більше ніж 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17, 00 грн.

В) Коли цього бажають сторони або закон.

3) Конклюдентна угода. Угода, яка укладається шляхом вчинення конкретної дії, що говорить про намір укласти договір.

4) Договір укладений шляхом мовчання. Застосовується між господарюючими суб’єктами, які мають тісні і тривалі зв’язки. Відмова від договору повинна бути вчинена на протязі 20 діб, інакше договір вважається укладеним.

5) Нотаріально посвідчена і державно зареєстрована угода. Ця форма застосовується тоді, коли це прямо вказано в законі, або цього бажають сторони. При цьому недотримання обов’язковості нотаріальної форми має наслідком нікчемність угоди.

5. !!!Зміна і розірвання договору можливі тільки за взаємною згодою сторін і оформляється угодою про зміну або розірвання договору.

!!!У випадку неналежного виконання договору договір теж може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.