Література: Нормативна література:

1. Цивільний кодекс України: офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер. 2003 р. 464с.

2. Господарський кодекс України: офіційне видання. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”. 2003 р. – 344с.

3. Сімейний кодекс України - 2002 р.

Підручники:

1. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина. - 928 с.

2. Загальна теорія цивільного права. (за ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової). – К. 1992.

3. Цивільне право: підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. / за ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової. – К. Вентурі, 1995. – с.416.

4. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін., За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. Ю. С. – К.: Істина, 2003 р. – 464с.

6. Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах / О. В. Дзера. – К.: Юрінком Інтер, 2002 р.

7. Цивільне право: Академічний курс: Підручник 2-х книгах / Я. М. Шевченко. К.: Видавничий дім „Ін Юре”. 2004 р.

ЛЕКЦІЯ 2: “Підстави виникнення і припинення права власності”.

ПЛАН

1. Первісні підстави виникнення права власності.

2. Похідні підстави виникнення права власності.

3. Момент виникнення права власності.

4. Припинення права власності:

а) за волею власника;

б) без волі власника.

1. Підставою виникнення права власності є такі юридичні факти з якими закон пов’язує виникнення права власності.

Вони поділяються на 2 групи:

• первісні.

• похідні.

Первісні - це такі способи, за якими право власності виникає вперше і не залежить від волі попереднього власника:

• Виробництво.

• Переробка.

• Приватизація.

• Привласнення загальнодоступних дарів природи.

• Самочинне будівництво за умови якщо є рішення суду.

• Безгосподарне майно (первісна власність може виникати у територіальній одиниці на підставі рішення суду, або стає приватною власністю особи через набувальну давність 5 - 15 р.).

• Відумерле майно (це майно, яке переходить у власність держави, якщо немає спадкоємців ні за законом ні за заповітом, визначається судом).

• Майно від якого власник відмовився (переходить у власність іншої особи, якщо особа розпочала його використовувати).

• Знахідка (за умови, якщо особа, яка знайшла річ вчинила дію, щодо сповіщення власника про знахідку, за умови якщо власник не звернувся за знахідкою протягом 6 місяців).

• Скарб (це речі, власник яких невідомий або за законом втратив право власності переходить у власність до тієї особи, що знайшла скарб і до особи в майні якої цей скарб було знайдено).

• Бездоглядні тварини (особа яка знайшла тварин зобов’язана повідомити про це власника і повернути тварину, а якщо протягом 6 місяців, а для великої рогатої худоби протягом 2 місяців не буде виявлено власника то тварина переходить у власність особи яка її утримує).

• Конфіскація (це примусове безоплатне вилучення майна за рішенням суду).

• Реквізиція (це примусове оплатне вилучення майна для суспільних потреб у випадках стихійного лиха або подій надзвичайного характеру з обов’язковим повним попереднім відшкодуванням вартості, в цьому випадку виникає право володіння і право користування).

• Націоналізація (це перехід приватного майна до держави на підставі закону з відшкодуванням вартості і збитків).

2. Похідні способи - за волею власника майно може бути передано у власність іншій особі (це всі цивільно правові договори які опосередковують перехід права власності).

3. Момент виникнення права власності за договором виникає з моменту:

• передачі речі,

• відправки поштою;

• передачі перевізнику, якщо інше не передбачено договором. Якщо угода вимагає певної форми - право власності виникає з моменту набуття угодою певної форми (нотаріальне посвідчення, державні реєстрація).

!!! З переходом права власності до нового власника переходить ризик випадкової загибелі речі.

4. Підстави припинення права власності за волею власника:

• Відчуження майна.

• Відмова власника.

• Знищення (споживання) майна.

Підстави припинення права власності незалежно від волі власника:

• Звернення стягнення на майно по боргам( за рішенням суду або в безспірному порядку за написом нотаріуса).

• Вилучення майна, яке за законом не може належати особі.

• Вилучення нерухомого майна у зв’язку з вилученням земельної ділянки, на якій воно знаходиться.

• Викуп безгосподарно - утримуваних пам’яток історії або культури.

• Реквізиція.

• Конфіскація.

• Ліквідація юр. особи за рішенням суду.

• Приватизація.

Тобто є універсальні юридичні факти, які можуть бути як підставою виникнення права власності, так і підставою припинення права власності.

Як ми бачимо, є підстави за якими виникає будь – яка форма власності, є підстави, за якими виникає тільки державна власність або тільки приватна та колективна форми власності (приватизація)

ЛЕКЦІЯ 3: “Форми та види власності в Україні”.

ПЛАН

1. Приватна форма власності. Суб’єкти. Об’єкти. Види.

2. Колективна форма власності. Суб’єкти. Об’єкти. Види.

3. Державна форма власності. Суб’єкт. Об’єкт. Види.

4. Право інтелектуальної власності.

1. В 1991 р., ще до проголошення незалежності був прийнятий конституційний закон про власність, який містив такі інститути:

• Поняття права власності.

• Форми власності в Україні.

• Приватна власність.

• Колективна власність.

• Державна власність.

• Інтелектуальна власність.

• Захист права власності.

• Цей закон зараз є чинним.

Закон передбачає 3 форми власності в Україні:

• Приватну.

• Колективну.

• Державну.

Приватна форма власності - це така форма власності, яка передбачає, що майно належить окремій фізичній особі або кільком фізичним особам одночасно або юридичній особі.

Всі фізичні особи незалежно від громадянства мають рівні права, крім випадків прямо передбачених законом.

Суб’єктами згідно законодавства є тільки фізичні особи, люди, незалежно від право та дієздатності.

Об’єктами права приватної власності виступає будь - яке майно не вилучене з цивільного обігу:

1. Речі.

2. Майнові права.

3. Гроші, цінні папери.

!!! Приватна власність виникає або шляхом виробництва (переробки), приватизації, знахідки, скарбу, через набувальну давність і шляхом укладання відповідних угод(заповіт і т.д.).

Правовстановлюючими документами є:

• Договір купівлі - продажу.

• Товарний чек і інші документи, що засвідчують купівлю.

• Свідоцтво про право на спадщину.

• Свідоцтво про право власності на споруди, видане БТІ.

• Державний акт про право приватної власності на землю.

Види приватної форми власності:

Приватна, коли майно належить одній конкретній особі.

Спільна, коли майно належить кільком особам одночасно:

а) Спільна сумісна - без виділення часток у праві власності, буде тоді, коли це прямо передбачено законом або договором (власність подружжя, фермерського господарства).

б) Спільна часткова - з виділенням часток у праві власності, це є правило в цивільному праві. Причому частки визнаються рівними, якщо інше не передбачено в законі або договорі (сімейне підприємство).

Інтелектуальна власність – це власність на результати інтелектуальної діяльності (літературні твори, пісні вірші):

1. власність на результати духовної діяльності.

2. промислова власність (власність на результати науково - технічної діяльності, винаходи, ідеї).

2. Колективна форма власності - це така власність, що належить окремим організаційно оформленим колективам громадян.

Суб’єктами колективної форми власності можуть бути різні ю.о. колективної власності (колективні підприємства, товариства різного характеру, кооперативи, орендні підприємства, політичні партії, профспілки, громадські об’єднання, релігійні організації і т.д.).

Об’єктом колективної форми власності може бути будь - яке майно не вилучене з цивільного обігу.

Колективні підприємства можна поділити на 2 великі групи:

1. Колективні підприємства, засновники яких зберігають речеві права на майно підприємства (всі підприємницькі структури).

2. Колективні підприємства, на майно яких засновники не зберігають речевих прав (політичні партії, громадські об’єднання, благодійні фонди, релігійні.), тобто при виході засновники або члени не мають права на повернення, а при ліквідації.

Разом з тим ця форма власності залишилась виключно в двох законах: Законі України „Про власність” та Господарському кодексі України від 2003 р., що абсолютно не узгоджується з положеннями Конституції України та Цивільним Кодексом України від 2003 р. (який має перевагу перед іншими законами).

3. Державна форма власності - це власність яка належить державі Україна (в собі її органів).

Оскільки в цивільному обігу держава виступає в особі державної скарбниці і юридичної особі то суб’єктами права власності є ці особи.

Види державної форми власності:

• Загальнодержавна, це власність ВР, ЗС, СБ, транспорт залізничний, зв’язок, кошти держбюджету, кошти різних державних фондів, заклади освіти, культури і т.д.

Розпоряджається цим майном ВР, в особі відповідних міністерств і відомств.

Існує спеціальний фонд, який здійснює приватизацію і контроль за відчуженням державного майна.

• Комунальна, це власність яка належить територіальним одиницям( область, АРК, Київ, Севастополь, район, міста, села, селища).

До комунальної власності відносяться кошти місцевого бюджету, комунальні підприємства, школи, дитсадки, лікарні, магазини і інше майно.

4. Поняття інтелектуальної власності як речевого права з’явилось в Україні у 1991 році з прийняттям Закону України “Про власність”. За цим законом інтелектуальна власність – це результати інтелектуальної діяльності людини.

Суб’єктами інтелектуальної власності: можуть бути фізичні особи (творці) незалежно від право і дієздатності, правонаступники(як ф.о.,так і ю.о.), роботодавці і держава.

Об’єктами інтелектуальної власності: можуть бути ідеї , літературні твори , наукові роботи , архітектурні об’єкти , витвори садово - паркового мистецтва і інші результати духовної діяльності людини, винаходи, корисны моделі тощо.

Дані положення є нечинними оскільки вони суперечать положенням Цивільного Кодексу України від 2003 р., за яким право інтелектуальної власності не є речевим правом (більш детально дивитись книгу ІV ЦКУ).

ЛЕКЦІЯ 4 ”Інші речеві права”.

ПЛАН

1. Право володіння.

2. Сервітути.

3. Емфітевзіс.

4. Суперфіцій.

5. Застава (як речеве право).

1. Володіння – це фактична наявність майна у особи , яка вважає його своїм.

Володіння вважається правомірним до тих пір поки інше не буде встановлене судом.

Суб’єктами володіння можуть бути будь - які особи , що здатні бути суб’єктами права власності.

Володіння майном осіб до 14 років та недієздатних осіб здійснюють їх опікуни.

Об’єктами володіння може бути майно, яке здатне бути об’єктом права власності.

Володіння може бути одноособовим і спільним.

Виникнення володіння - це результат одностороннього акту , або в договорі.

Припинення володіння це фактична втрата і відмова від володіння.

!!! Право володіння на чужу річ , якщо воно є законним охороняється на рівні з правом власності, навіть від самого власника. Майно у добросовісного незаконного володільця не може бути витребуване, якщо воно вибуло з володіння власника з його волі і перейшло до володільця по оплатній угоді.

2. Сервітути – це право обмеженого користування чужим майном.

Підстави виникнення сервітуту:

• За законом.

• За договором.

• За одностороннім актом.

• З інших підстав.

Види сервітуту:

• Земельний.

• Особистий.

• Узус – обмежене користування чужою рухомою річчю без права отримання прибутку

• Узуфрукт – право користування чужою річчю з правом отримання прибутку.

• Право членів сім’ї власника житла на користування житлом.

Припинення сервітутів:

• Поєднання в одній особі сервітутника і власника.

• Відмова сервітутника від права.

• Рішення суду.

• Закінчення строку.

• Невикористання сервітуту протягом 3 років.

• Смерть сервітутника.

3. Емфітевзіс – це право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб.

Сторони в цих відносинах називаються власник і емфітевта.

Емфітевзіс виникає з договору, може відчуджуватись, успадковуватись, може бути платним і безоплатним. Договором визначаються права і обов’язки сторін.

Припинення емфітевзису:

• Загальні підстави.

• Вилучення земельної ділянки для суспільних потреб.

4. Суперфіцій – це право обмеженого користування чужою земельною ділянкою для забудови.

Підстави виникнення:

• Договір.

Підстави припинення:

• Закінчення строку.

• За згодою сторін.

• У випадку відмови суперфіціарію.

• У випадку визнання угоди недійсною.

!!! У випадку строкового користування суперфіціарій повинен звільнити земельну ділянку , якщо інше не передбачено законом чи договором.

5. Застава як речеве право розглядається як право особи володіти і користуватись майном, яке забезпечує виконання зобов’язання.

Для речевого права цікавий тільки заклад. Заклад – це пряма застава майна боржника, коли майно передається у володіння кредитору.

Заклад буває двох видів:

1. Твердий (коли кредитор немає права користуватись майном. Він несе відповідальність за зберігання майна).

2. Нетвердий (коли кредитор має право користуватись майном в межах строку основного зобов’язання).

Заклад оформлюється у простій письмовій формі або у нотаріально посвідченій.

За іпотекою (непряма застава) право володіння залишається у боржника, а право розпорядження обмежене , він не може відчужувати річ.