Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichni_rekom_do_seminariv_ta_samostiynoyi_r....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
796.67 Кб
Скачать

Література:

основна

    1. Аболіна Т., Єфименко В., Лінчук О. Етика: Навч. посібн. – К., 1992. – С. 38 – 75.

    2. Етика. Навчальний посібник / За ред. Лозового В.О. – К., 2004. – С. 14 – 46.

    3. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч. посіб. – К.: Академія, 2001. – С. 47 – 257.

    4. Тофтул М.Г. Етика: Навч. посібн. – К.:Академія, 2005. – С. 243 – 400. 

    5. Хамітов Н, Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини: Навч. посібн. – К.: Наук. думка, 2000. – 272 с.

додаткова

  1. Бачишин В.А. Этика. Энциклопедический словарь. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 288 с.

  2. Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі (середина ХІІ – ХІІІ ст.). – К.: Наукова думка, 1993. – 164 с.

  3. Иванов В.Г. Этика: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2006. – С 25 – 73.

  4. Нападиста В.Г. Історія етики в України (Друга половина ХІХ – початок ХХ століття): Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 240 с.

  5. Попович М.В. Нариси історії культури України. – К.: АрТек, 1999. – 727 с.

  6. Предмет і проблематика філософії. Навч. посіб. / За ред. М.А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів: Львівський інститут НБУ, 2001. – 485 с.

  7. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д.,Чекаль Л.А. Філософія: Навч. посіб. – К.: Академія, 2001. – 576 с.

  8. Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р.Г.Апресяна, А.А. Гусейнова. – М., 2001.

Тема 4. Історія і предмет естетики (2 год.) Естетична свідомість План

1. Предмет і завдання естетики:

а) структура естетики як науки;

б) предмет і місце естетики в системі наук;

в) становлення естетичних уявлень: основні ідеї та поняття.

2. Структура естетичної свідомості.

3. Значення естетики у формуванні духовності людини.

Завдання до самостійної роботи:

      1. Опрацювати тему за вказаними питаннями.

      2. Записати визначення основних понять.

Основні поняття теми:

Естетика, предмет естетики, естетичні традиції, естетичні закони, естетичні поняття, художнє, двопредметність естетики, міф, міфологія, ейсетикос, катарсис, космос, принцип “золотого перетину”, калокагатія, принцип доцільності, досконале, гармонія, мімезис, канон, алегорія; естетична свідомість, естетичне почуття, естетична потреба, естетичне відношення, естетична насолода, естетичний смак, художній смак, естетична оцінка, естетичний ідеал, естетичні погляди і теорії; естетика екзистенціалізму, інтуїтивізму, натуралізму, неопозитивізму, психоанвалізу.

Методичні рекомендації до теми

Готуючись до першого питання, спочатку необхідно зосередити увагу на визначенні естетики (від грец. аisthetikos - «чуттєвий», «здатний до відчуття») як науки про становлення чуттєвої культури людини; звернути увагу на складність цього визначення, яке потребує уважного і послідовного дослідження від розгляду поняття природних відчуттів людини до суто людських естетичних почуттів, що формуються у часі досить повільно.

Далі треба розглянути основні, відносно самостійні складові частини естетики, які органічно взаємопов’язані між собою: перша частина естетики визначає естетичне як ціннісне ставлення людини до дійсності і розглядає природу, специфіку та творчий потенціал естетичного, а також категорії естетики - «прекрасне», «потворне», «піднесене», «низьке», «трагічне», «комічне», тощо; друга частина естетики досліджує художню діяльність людини, природу художнього таланту, видову, жанрову та стильову самобутність мистецтва. Слід зазначити, що мистецтво як вид естетичного пізнання та естетичної діяльності займає в естетиці особливе місце, адже мистецтво впливає на формування феномену співтворчості між автором (художником) та реципієнтом, що сприяє вдосконаленню внутрішнього світу людини та гармонізації міжособистісних стосунків, підвищенню рівня загальної культури суспільства. Отже, обидві частини естетики, які взаємопов'язані між собою, охоплюють усю сферу людських почуттів та визначають її вплив на формування естетичної свідомості.

Наступною частиною дослідження предмета естетики є з'ясування часу появи наукової філософської дисципліни естетики в системі існуючих наук, тобто незважаючи на те, що своїм корінням історія естетики сягає глибокої давнини - аж до міфологічних переказів, - вперше потреба виділення естетики в самостійну науку відбулася у середині XVIII століття: засновник науки естетики – німецький філософ Олександр-Готліб Баумгартен виділяє в гносеології дві форми пізнання - естетику і логіку як «нижчий» і «вищий» її рівні. Естетику Баумгартен визначає як науку про досконале в світі явищ, про досконалість чуттєвого пізнання та удосконалення смаку.

Далі треба звернути увагу на сучасне визначення естетики як двопредметної науки, яке окреслив ще Баумгартен: естетика має два рівні - теоретичний, що досліджує проблеми краси і тяжіє до філософського знання, та практичний, який пов'язаний з проблемами мистецтва та мистецтвознавства.

Розглядаючи далі питання предмета естетики, треба звернути увагу на визначення естетики в структурі міжпредметних наукових зв’язків, таких, як: естетика і філософія (розвиток естетичних ідей та основних естетичних категорій відбувався саме у межах філософії); естетика і етика (проблема співвідношення естетики і етики була зафіксована ще у давньогрецькій естетиці введенням поняття «калокагатія»); естетика і мистецтвознавство (естетика виступає як загальна теорія мистецтва); естетика і психологія (естетика досліджує естетичний аспект проблеми творчості та сприймання творів мистецтва).

Завершити питання потрібно коротким оглядом становлення естетичних уявлень у західноєвропейській (Давня Греція) та давньосхідній (Давня Індія, Давній Китай, Японія, арабо-мусульманський світ, Візантія) культурній традиції, звернувши увагу на походження та визначення таких понять, як: ейсетикос, катарсис, гармонія, космос, принцип «золотого перетину», калокагатія, мімезис, канон, алегорія, досконале тощо.

У другому питанні постає проблема розуміння такого складного духовного утворення як естетична свідомість, яка існує у двох формах - суспільної та індивідуальної свідомості, а також її структурних компонентів: естетичного почуття, естетичного смаку, естетичного ідеалу та естетичних поглядів і теорій.

Потрібно звернути увагу на те, що естетичне почуття є специфічно людським, таким, що гармонізує та ошляхетнює її відношення до світу; далі треба пояснити, чому естетичні почуття не є вродженими і яким чином відбувається «олюднення» їх у процесі творчої діяльності (через порівняння зовнішніх і внутрішніх почуттів людини); усвідомити, що естетичні почуття є емоційно однотипними та оцінюються нами з точки зору нашого ідеалу прекрасного; особливу увагу звернути на такі характеристики естетичних почуттів як їх інтелектуальна та безкорислива природа; пояснити, що таке естетична насолода (гедонізм) і за яких умов вона виникає.

Досліджуючи питання другої структурної складової естетичної свідомості - естетичного смаку, – потрібно звернути увагу на час формування цієї проблеми (XVII ст.) та причини цікавості до нього: саме поява нових течій мистецтва та розвиток індивідуальності (суб’єктивності) спричинили розуміння естетичного смаку як такого, що включає в себе поняття норми, оцінки та міри як визначальних його ознак. Далі необхідно дослідити вікову особливість формування естетичного смаку, що відбувається від 13 до 20 років; також варто усвідомити, що протилежність естетичного смаку - всеядність - є характеристикою відсутності смаку. Особливу увагу надати розгляду модифікації естетичного смаку - смаку художнього, який визначається якісною художньою освітою та всебічним розумінням творів мистецтва. Наприкінці визначити об’єктивні критерії естетичного смаку, що завжди є пов’язаними з естетичними ідеалами певної культурної традиції та епохи. Завершуючи вивчення питання художнього смаку, необхідно звернути увагу на те, як художній смак сприяє витонченню та поглибленню естетичних почуттів людини, а також пов'язати ці висновки з поняттям естетичного ідеалу - наступної (третьої) складової естетичної свідомості. Потрібно зазначити, що взагалі ідеал є вищим критерієм оцінки діяльності людини, а естетичний ідеал є уявленням про прекрасне в його найвищому вияві, або певним «взірцем» для розуміння прекрасного. Отже, необхідно усвідомити, що естетичний ідеал та естетичний смак безпосередньо тісно пов’язані між собою і формують систему поглядів і теорій - четвертої складової естетичної свідомості, - які ґрунтуються, як правило, на необхідності наукового аналізу феномену естетичної свідомості та визнання свободи і різноманітності естетичної діяльності людини. Завершити дослідження другого питання в цілому потрібно характеристикою трьох послідовних фаз розвитку естетичних поглядів і теорій: канонічної, нормативної та фази загальнотеоретичного підходу в сучасній естетиці.

Готуючись до третього питання, підсумувати вивчений матеріал та зробити висновки про значення естетики у формуванні духовності людини як свідомої, розумної істоти, що здатна пізнавати, досліджувати, аналізувати та перетворювати світ задля своїх потреб за законами краси, створювати штучний світ культури і цивілізації, в якому головна роль відводиться прагненню людини до гармонійного і досконалого міжособового та суспільного буття.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]