Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichni_rekom_do_seminariv_ta_samostiynoyi_r....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
796.67 Кб
Скачать

Тема 3. Основні категорії етики. Моральні проблеми сучасного суспільства План

  1. Поняття етичних категорій. Благо. Добро і зло.

  2. Справедливість. Совість. Обов’язок. Честь і гідність.

  3. Сенс життя. Любов і щастя. Дружба. Сім’я і шлюб.

  4. Моральні передумови спілкування. Спілкування як умова соціалізації і гуманізації людини.

Завдання до самостійної роботи:

    1. Опрацювати тему за вказаними питаннями.

    2. Записати визначення основних понять.

Основні поняття теми:

Категорія, благо, добро, зло, справедливість, ненасилля етика, борг, деонтологія, совість, сором, самоповага, обов’язок, патріотизм, провина, гріх, десять заповідей, "сім смертних гріхів", честь, гідність, репутація, сенс і мета життя, співчуття, милосердя, жертовність, альтруїзм, любов, повага, щастя, товариськість, дружба, шлюб, сім’я; вищі моральні цінності, спілкування, основні типи спілкування, моральні принципи спілкування, етикет, ввічливість, тактовність, делікатність, скромність, точність, обов’язковість, шляхетність, довіра, відданість, демагогія, заздрість, кар’єризм, конформізм, користолюбство, обурення, песимізм, підступність, святенництво, чванство, гордість, юродство, наклеп, плітки, зрада.

Методичні рекомендації до теми

В першому питанні постає проблема розуміння сутності категорій моральної свідомості як основоположних, фундаментальних понять, що водночас відображають найзагальніші властивості моральних явищ (загальний зміст категорій) і є актуальними формами моральної свідомості (актуальний зміст категорій). Далі треба звернути увагу на те, що категорії етики не є однорідними і умовно поділяються на три великі групи:

1) визначають універсальне значення моральності (категорії "благо", "добро", "правда", "любов", тощо);

2) виражають всезагальні основи моральності особистості (категорії "совість", "честь", "гідність", "борг", тощо);

3) фіксують кінцеві форми негативних визначень моралі, синтезованих в понятті "зло" (уявлення про неправду, ненависть, підлість, тощо).

Приступаючи до аналізу окремих етичних категорій, визначити, що системостворюючим початком формування етичного знання є категорія "добро", яка служить провідною ідеєю моральної свідомості; ця ідея нерозривно пов'язана з загальнофілософським поняттям блага, яке фіксує позитивний зміст буття взагалі. Слід особливо зосередитися на розгляді категорії морального зла як такого, що перешкоджає творчому розвитку особистості і гармонізації суспільних відносин, а також на проблемі співвідношення добра і зла, що виступають як суперечлива єдність прогресу і регресу та оцінюються моральною свідомістю як позитивні або негативні аспекти життєдіяльності сучасного суспільства.

В другому питанні потрібно докладніше проаналізувати зміст категорії "справедливість" як одного з найважливіших понять моральної свідомості про належний порядок співжиття людей внаслідок відповідного виконання свого обов'язку; визначити зв'язок справедливості з конкретними сферами суспільного життя; виявити співвідношення справедливості з іншими важливими поняттями моральної свідомості: совістю, честю, гідністю, відповідальністю, тощо та охарактеризувати їх, підкреслюючи особливу необхідність їх формування в сучасній моральній свідомості людини.

Приступаючи до вивчення третього питання, потрібно зосередити увагу на таких визначальних для людського існування понять, як: сенс життя і ставлення до смерті; любов і щастя; дружба, сім'я і шлюб, які надають можливість осмислити життя оточуючих людей і своє особисте існування у взаємодії з навколишнім світом в широкому розумінні, а також у спілкуванні з іншими людьми. Особливу увагу варто приділити категорії любові як безкорисливо-жертовному і самовідданому прагненню людини до творчо-позитивної перебудови світу.

При розгляді четвертого питання головного акценту потребує особливо актуальна в наш час проблема людського спілкування, що розгортається в умовах динамічного розвитку суспільства, з одного боку, та дегуманізації й девальвації морально-культурних цінностей людства, з іншого. Саме тому спілкування як міжсуб'єктна людська взаємодія виявляється справжньою цариною моральності, що є спроможною протистояти руйнівним тенденціям культури. Потрібно також звернути увагу й на те, що у ХХ столітті філософська думка здійснила комунікативний поворот від позиції єдиного самодостатнього (монологічного) суб'єкта до принципів діалогу та інтерсуб'єктивності як керівних засад осмислення людського буття і діяльності; саме суб'єкт-об'єктна взаємодія спілкування є умовою доброчесності у взаєминах, основу якої складають загальні норми моралі та відповідні етичні цінності. У послідовному дослідженні проблеми спілкування слід обов'язково використовувати посилання на відомих вчених та діячів культури давнини і сучасності, які намагалися привернути увагу до найважливіших аспектів спілкування: Й.В. Гете, Л. Фейєрбаха, К. Маркса, А. де Сент-Екзюпері, Ж.П. Сартра, Е. Дюркгейма, Е. Фромма, М. Бахтіна, Ю. Лотмана, М. Бубера та інших. Завершити розгляд питання спілкування як умови соціалізації і гуманізації людини варто зверненням до актуальних вимог сучасності як у міжособистісних стосунках, так і в міжнародних відносинах: сьогодні в світі дедалі більшої ваги набуває ідея діалогу різних цінностей, різних вірувань, різних систем мислення ; вагомою є також ідея поліфонічної взаємодії національних, релігійних та культурних ціннісних орієнтацій, що ґрунтуються на взаємній повазі й толерантності – необхідних умовах збереження та розвитку людської цивілізації.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]