10.3. Підготовка студентів до семінарських занять

Семінарські заняття є найважливішою формою навчання студентів. Вона відома ще з античних часів. В перекладі з латині “семінар” означає “розсадник”, “розсадник знань”. Завданнями семінарських занять є: стимулювання регулярного вивчення студентами тих або інших тем навчального курсу, закріплення знань, отриманих студентами під час лекцій і опрацювання літератури, перевірка рівня засвоєння знань, вироблення навичок усних виступів і наукових дискусій.

Форма проведення семінарського заняття може бути різноманітною: семінар-бесіда – студенти відповідають на питання, що задає викладач; семінар-колоквіум – у формулюванні та обговоренні питань беруть участь і викладачі і студенти; семінар-симпозіум – обговорення та рецензування письмових рефератів і усних доповідей студентів; семінар-диспут – вільна дискусія по заздалегідь наміченим найбільш гострим питанням теми; семінар – контрольна робота – письмові відповіді студентів на запропоновані викладачем питання; тести тощо.

Якщо в лекції найбільша активність притаманна викладачу, то на семінарських заняттях джерелом активності виступають студенти, що передбачає їх глибоку якісну підготовку. Починаючи підготовку до семінарського заняття, необхідно, передусім, ознайомитися з програмою і планом семінарського заняття. Виявивши коло основних питань, їх логічний зв'язок, доцільно скористатися методичними рекомендаціями до заняття і запропонованою літературою. Потім необхідно прочитати лекцію і відповідний розділ підручника або навчального посібника за темою семінару для виявлення загального змісту проблеми. Після цього доцільно прочитати рекомендовані першоджерела, і, нарешті, перейти до ознайомлення зі спеціальною літературою з теми, монографіями, статтями, даними соціологічних досліджень тощо. Не слід квапитись з негайним конспектуванням або ксерокопіюванням матеріалів. Це може призвести до механічного копіювання, переписування, зайвій витраті часу.

Наступним моментом є обдумування. Студенти повинні виявити основні теоретичні положення, думки авторів опрацьованих робіт, окреслити значення їх основних ідей для сучасності, визначити напрями використання для підготовки до семінарського заняття.

Наступний момент – конспектування. Форма ведення конспекту підготовки до семінарського заняття може бути довільною, її визначає сам студент на свій розсуд, виходячи з індивідуальних можливостей. Це можуть бути повні відповіді на питання з урахуванням певного обсягу опрацьованої літератури або тези, у яких матеріал поданий стисло з виокремленням основних положень. Якість підготовки буде вищою, якщо буде складений простий або розгорнутий план відповіді.

Студент повинен бути готовий до відповіді на будь-яке питання семінарського заняття, але при цьому доцільно визначити одне з них як предмет свого спеціального виступу, з найбільш глибоким, ґрунтовним вивченням матеріалу.

На семінарському занятті часто практикуються спеціальні виступи студентів у вигляді докладів, реферативних повідомлень, які повинні бути оформлені відповідно до вимог і традицій вищої школи.