2. Завдання соціологічної освіти

Однією з важливих задач сучасного етапу становлення державності України і інтеграції її в світову систему соціальних зв'язків є забезпечення якісної соціологічної освіти. Рішення цих проблем безпосередньо пов'язане з оцінкою стану і визначенням задач всієї системи освіти викладені в Указі Президента Україні "Про розвиток соціологічної науки в Україні".

Сутність питання полягає в збереженні історично непересічних цінностей, таких, наприклад, як ідея універсальності та енциклопедичності знання, високий суспільний статус науки в цілому і педагога зокрема, надання йому свободи вибору форм і засобів навчання, орієнтація на критерій творчості та новизни.

Суперечливий і багато в чому деформований стан системи освіти в цілому ставить однією з першочергових задач розвиток соціологічної освіти. Соціології сьогодні відводиться дуже важлива роль як у справі підготовки фахівців соціально-гуманітарного профілю, так і у вирішенні комплексу проблем реформ вищої школи і суспільства.

Сьогодні соціологічне співтовариство повинно виробити чітке уявлення про справжній соціальний зміст реформ, здійснити всебічну об'єктивну оцінку як їх суспільних підсумків, так і ймовірних наслідків. Розробка соціологічної теорії системної трансформації українського суспільства, концепції його майбутнього, сенсу життя залишається зараз на першому плані наукового пізнання.

У сучасних умовах перетворення суспільства перед соціологією постає завдання: по-перше, розкрити особливості України і шляхи перетворення її в громадянське суспільство; по-друге, необхідно з'ясувати головні чинники розвитку і функціонування соціальних спільнот, виявити особливості їхнього соціального положення; по-третє, показати сутність і роль особистості, соціальних груп, прошарків в можливому перетворенні суспільства; дати повну і точну інформацію про потреби, інтереси і цінності індивіда, позначити соціальний характер українського соціуму; по-четверте, необхідне елементарне узагальнення в рамках окремих соціологічних теорій і розробка нових методологічних підходів до проблеми влади, зміни системи владних відношень, самих форм володарювання.

Також, ситуація, що склалася, вимагає від соціологів рефлексії з приводу їхньої власної ролі в перетворенні українського суспільства. Без критичного осмислення своєї ролі в останньому десятиріччі соціологія навряд чи зможе вірно визначити свої задачі на майбутнє. Виходячи з цього, кафедри теорії та історії соціології і галузевої соціології Дніпропетровського національного університету вважають за необхідне спрямувати зусилля на розробку концептуально-методичних основ і принципів соціального пізнання як однієї з найбільш важливих умов формування такої системи освіти, що, базуючись на єдиних критеріях гуманістичної моралі, відкривала б шляхи до відродження духовної самосвідомості людей, розкривала багатства національних традицій і культур, поширювала б горизонти теоретичного пізнання і збагачувала практику новими відкриттями.

Ці загальнометодологічні настанови доречно реалізувати в двох взаємопов'язаних напрямках: в науково-дослідницькій діяльності співробітників і системі принципів організації навчально-виховного процесу. Науково-дослідна діяльність кафедр теорії та історії соціології і галузевої соціології включає декілька споріднених задач. В якості ведучої проблематики визначений загальний напрямок теми: "Соціальні зміни в структурному та соціокультурному контекстах", в руслі якої на кафедрах ведеться розробка кількох найбільш актуальних концептуально-методичних аспектів і проблем соціального пізнання, в тому числі:

0. Історіографічне і джерелознавче забезпечення розробки загальної і спеціальних соціологічних теорій;

1. Дослідження проблем мотиваційних зрушень в діяльності соціальних прошарків і груп населення;

2. Вивчення цінностей життєвих стратегій та адаптивної поведінки сучасної студентської молоді;

3. Соціальне самопочуття молоді в сучасних умовах;

4. Місто і регіон в соціологічному контексті;

5. Вивчення соціального характеру українського суспільства

6. Соціальні технології та інженерія як наукова і практична діяльність.

Покладені в основу науково-дослідницької діяльності кафедр теорії та історії соціології і галузевої соціології напрямки відносяться здебільшого до числа піонерських, розробка яких ведеться в межах спільних вітчизняних і міжнародних дослідницьких проектів.

Велике значення в справі координаційно-методичного керівництва науково-дослідницькою діяльністю соціологічних служб, організацій, підприємств і установ міста Дніпропетровська і області має Соціологічна Асоціація України (САУ). Робота Дніпропетровського відділення САУ координується кафедрою теорії та історії соціології університету. Членами САУ виконуються експертно-консультативні функції, зміст яких спирається на науково-дослідницьку роботу, що проводиться соціологами області і співробітниками кафедр. Це дозволяє оптимізувати зв'язки соціологічної науки з інтересами виробництва, підвищує якість підготовки фахівців.

Не менш важливою задачею є взаємозв'язок науково-дослідницької роботи з навчально-виховною діяльністю. Практична реалізація пов'язаних з цим кроків вимагає відповідним чином підготовленої системи. Оскільки в практиці підготовки фахівців-соціологів достатньо апробованого і надійного досвіду доки ще не накопичено, вважаємо за необхідне зупинитися на деяких основних принципах.

Спираючись на методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, соціологічні і інші кафедри університету з вересня 1991р. забезпечують підготовку випускників за спеціальністю "Соціолог. Викладач соціально-гуманітарних дисциплін". В якості необхідної умови для присудження кваліфікації, студент на протязі 5-ти років повинен здати іспити з загальноуніверситетських та соціологічних дисциплін в обсязі, передбаченому програмою. Згідно з Постановою кабінету міністрів від 20 січня 1998 року , у якій затверджено Положення про ступеневу освіту, на кафедрах впроваджена ступенева підготовка спеціалістів соціології, яка передбачає підготовку бакалаврів (4 роки навчання). По закінченню навчання бакалавр-випускник може продовжити навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста, пройшовши відбір відповідно до правил прийому до Вищих навчальних закладів та нормативно-правових документів держави. В цьому разі студент отримує диплом за напрямком підготовки "Соціологія" за освітньо-професійною програмою та освітньо-кваліфікаційним рівнем – спеціаліст. Студенти, що виявили зацікавленість у більш поглибленому вивченні соціології, а також ті з них, які спроможні до науково-дослідницької роботи на протязі наступного року можуть проходити підготовку на ступінь "Магістра соціології", пройшовши конкурсний відбір за результатами рейтингової системи відповідно нормативно-правових державних документів.

До основних соціологічних дисциплін відносяться: "Історія соціологічних теорій і вчень", "Засоби і техніка соціологічних досліджень", "Соціологія праці і зайнятості", "Економічна соціологія", "Методика викладання соціології", "Соціологія освіти" "Гендерна соціологія", "Соціологія молоді", "Соціологія особистості", "Соціологія політики" та інші.

Включений до програми навчання студентів Дніпропетровського національного університету цикл соціологічних дисциплін є обов'язковою умовою формування професійної культури фахівця. Гуманізація суспільних процесів вимагає від випускника університету надзвичайно загостреного відчуття соціальної реальності.

Колективи кафедр теорії та історії соціології і галузевої соціології бачать глибокий сенс в тому, щоб участь випускників в рішенні актуальних та злободенних проблем у різноманітних сферах виробничого, суспільного і духовного життя України підкріплювалась належним усвідомленням кожного з них власної причетності і відповідальності в справі профілактики та вилікування соціальних недуг.