- •Комп’ютерний набір і верстка о.О. Антоненко
- •Передмова
- •Мета та завдання навчального курсу
- •Навчальний план дисципліни
- •1. Указ президента україни "Про розвиток соціологічної науки в Україні"
- •1. Кабінету Міністрів України:
- •2. Міністерству освіти і науки України:
- •2. Завдання соціологічної освіти
- •3. Кваліфікаційна характеристика фахівця соціолога Загальні положення.
- •Призначення соціолога
- •Теоретична підготовка фахівців
- •4. Головні соціологічні центри та установи
- •5. Кодекс этики международной социологической ассоциации (мса)
- •6.Университетская социология1
- •6.1.Университетская социология в Европе
- •6.2.Университетская социология в сша
- •7.Европейская социологическая ассоциация (еса)
- •8. Соціологічна асоціація україни
- •8.1. Статут соціологічної асоціації україни2
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та завдання Асоціації
- •3. Члени Асоціації
- •4. Структура та керівні органи Асоціації
- •5. Кошти та майно Асоціації
- •6. Припинення діяльності Асоціації
- •7. Зміни та доповнення до Статуту
- •8.2. Професійний кодекс соціолога
- •Етичні норми
- •1. Організація професійної діяльності і трудові відносини
- •2. Науково-дослідна діяльність
- •2.22. Соціолог не повинен використовувати інформацію, зібрану конфіденційно, таким чином, щоб вона компрометувала учасників дослідження, співробітників, замовників або інших осіб.
- •2.26. Соціолог вправі спиратися на підтримку і допомогу сау, її відділень на місцях у створенні сприятливих морально-правових умов для своєї діяльності і захисту свого професійної гідності.
- •3. Наукове спілкування
- •4. Презентація результатів дослідження і наукових публікацій
- •5. Публічні виступи
- •6. Редакційно-видавнича діяльність
- •7. Утворення, викладання, професійна підготовка
- •8. Консультування й експертиза
- •8.1. Соціолог погоджується працювати експертом або консультантом тільки тоді, коли він детально знаком із предметом, методами і технологією, якими він планує користуватися.
- •9. Робота з контрактами і наданням послуг
- •Висновок
- •8.3. Українська соціологічна асоціація: радянський період діяльності
- •9. Історія соціологічної думки в Україні
- •9.1. Передумови виникнення української соціології
- •9.2. Українська позитивістська соціологія
- •9.3. Антипозитивістський напрямок в українській соціології
- •§ 1. Соціологічне неокантіанство
- •§ 2. Націологія
- •§ 3. Ідентифікація нації в творчості м. Драгоманова
- •§ 4. Національна ідея як державна ідея
- •§ 5. Етико-правова спрямованість української соціології
- •9.4. Біографічні відомості
- •9.5. Украинская социология после 1991 года
- •9.6. Информация о состоянии и развитии социологии в Днепропетровском регионе (1965 – по н/в)
- •Научные поиски социологов региона.
- •9.7. Радянська соціологія у новітній історіографії (до 50-річчя Радянської соціологічної асоціації)
- •10. Учебно-методическое обеспечение подготовки специалистов
- •10.1. Самостоятельная работа студентов
- •10.2. Понятийный аппарат социологической науки
- •10.2.1. Ж.Т. Тощенко Парадигмы, структура и уровни социологического анализа
- •Парадигмы (методологические стратегии) социологии
- •Парадигмы - основа методологических стратегий социолога
- •Структура социологического знания
- •Структура социологического знания (схема 2)
- •Уровни социологического знания
- •10.2.2. К.М. Ольховіков, г.П. Орлов Категории социологии: Образ мышления и словарь исследования.
- •10.2.3. Ж.Т. Тощенко о социологическом понятийном аппарате
- •О категориях социологии
- •10.3. Підготовка студентів до семінарських занять
- •10.3. Стратегия библиографического поиска источников социологии
- •10.5. Методичні рекомендації до написання рефератів
- •10. 6. Теми контрольних робіт з курсу «вступ до спеціальності»
- •Тема 1. Роль соціології у пізнанні та розвитку суспільства
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 2. Бібліографічна евристика соціологічної літератури
- •Список рекомендованої література
- •Тема 3. Поняття про соціологію, її предмет та об'єкт пізнання
- •Список рекомендованої література
- •Тема 4. Сутність, функції та структура соціологічного знання
- •Список рекомендованої література
- •Тема 5. Соціальна політика та соціальна практика
- •Список рекомендованої література
- •Тема 6. Соціологічні категорії, поняття та терміни
- •Список рекомендованої література
- •Тема 7. Основні елементи соціальної системи і форми організації людей у суспільстві
- •Список рекомендованої література
- •Тема 8. Соціологія як галузь знання, навчальна дисципліна і спеціальність
- •Список рекомендованої література
- •Тема 9. Професійна етика та моральний облік соціолога
- •Список рекомендованої література
- •Тема 10. Основні етапи історії соціологічної думки
- •Список рекомендованої література
- •11. Учбова література з курсу «вступ до спеціальності»
- •Довідники
- •12.Інтернет-сайти
- •12.1. Офіційні сайти міжнародних організацій
- •12.2.Сайти бібліотек
- •12.3.Сайти соціологічних центрів та організацій
9. Історія соціологічної думки в Україні
9.1. Передумови виникнення української соціології
Передумовами виникнення соціології як науки слід вважати такі факти політичної історії, культурні явища та ідеї, які вплинули на подальшу проблематику соціологічної науки, обговорювались, переживались нею, залишаючи свій відбиток у вигляді національної ідеї («ідеоології»), в науковій спадщині вчених.
Так, вже розташування України в геополітичному просторі між західною і східною Європою, пошуки своєї власної державності і існування тривалий час в межах інших держав, досить пізнє закріпачення українського селянства, історія козаччини і козацьких республік, демократичні тенденції в Конституції Пилипа Орлика, заборона українського козацтва, — все це сторінки історії, які потрібно вважати істо-рико-політичними передумовами виникнення української соціології.
До культурних передумов слід віднести два ряди фактів з духовного життя України.
Це, перш за все, заборона російським урядом української мови і літератури (Валуєвський і Ємський накази). Таке «обезмовлення» відгукнулось з великою силою в багатьох поколіннях української інтелігенції, для якої проблема мови стала тотожною проблемі існування народу і нації.
Другим чинником національної соціології слід вважати виникнення історичної науки в її специфічних формах збирання епістолярних джерел, пам'яток народної творчості, фольклору.
Самобутнім був і процес інституалізації української соціальної думки, який здійснювався через наукові товариства, братерства, гуртки.
Початки наукового дослідження української історії припадають на кінець XIX століття. В 1777 р. Василь Рубан видає «Краткую Летопись Малыя России с 1506 по 1778 год». О. Безбородько, Ф. Туманський, Я. Маркевич, В. Полетика і цілий гурт людей віддається збиранню матеріалів до української історії, гетьманських універсалів, дипломатичного листування, записок і всіляких інших пам'яток.
У 1804 р. в Харкові відкрито перший в Україні університет, який стає осередком українського духовного життя, а пізніше й соціологічної школи України.
Майже одночасно з початком історичних досліджень прокидається й інтерес до народного життя: мови, пісні, звичаїв та обрядів. В 1977 році Григорій Калиновський видав «Описание свадебных обрядов в Малой России».
Процес інституалізації українознавства продовжила Археографічна комісія, яка була заснована в 1843 році.
Її видання («Пам'ятники», «Архив Юго-Западной России») були присвячені історії України, головним чином Правобережної. Діяльність цієї установи пов'язана з ім'ям Володимира Антоновича.
В 1873 році навколо «Юго-Западного Отдела русского Географического общества» (1873-1876) згуртувались визначні наукові сили В. Антонович, Ф. Вовк, М. Драгоманов, М. Зібер, Б. Кістяківський. Воно видало декілька томів малоруських пісень, легенд. Але вже в 1876 році вийшов Указ Олександра II, який заборонив українську літературу. Діяльність відділу була припинена.
З 1882 в Києві починає виходити журнал «Киевская Старина». За 25 років свого існування на його сторінках побачили світ дослідження, присвячені політичній, соціальній й культурній історії козацтва України.
Великий внесок у розвиток української соціальної думки зробило «Наукове товариство імені Шевченка» (засноване в 1873 p.). Під керівництвом М. Грушевського було видано 150 томів «Записок».
В кінці 1918 року в Києві виникає Українська Академія Наук. Проф. Грушевський, який повернувся в 1924 році з еміграції, розвинув блискучу діяльність.
Відділ Соціальних Наук Академії скупчив навколо себе дослідників, які вивчали соціально-економічні та правові відносини в Україні.
В 30-ті роки Академія Наук зазнала репресій. Діячі української культури продовжували свої студії за кордоном, зокрема в Празі, в Берліні, Мюнхені, Відні.
Окреме місце серед передумов і чинників української соціології займають філософські ідеї. Ми зупинимося лише на тих, які знайдуть своє втілення в роботах соціологів і які нададуть особливе «обличчя» національній соціальній науці.
З цих ідей слід виділити такі:
— ідея рівності людей, повага до їх прав й свобод (X. Філалет, І. Ви-шенський, П. Орлик, Г. Сковорода);
— ідея переваги особистості над соціальним «загалом», особистісної свободи по відношенню до закону (Г. Сковорода);
— примат духовного, божественного в людині над матеріальним (Г.Сковорода);
— ідея чуттєвої моральної домінанти, втіленої в категорії «серце», в людській свідомості, пізнанні, житті (Д. Юркевич).
Говорячи про філософську спадщину, не можна не згадати членів гуртка «Кирило-Мефодіївське братство (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров, М. Гулак).
Сенс їх діяльності полягає в релігійному воскресінні України. Крім того, їм були притаманні думки про особливі характерологічні риси українців, такі як цінність людини, духовність, любов до природи, почуття свободи (М. Костомаров).
Ідеологічним кредо П. Куліша стала концепція збереження недоторканості і чистоти національно-народного джерела, яку його критики назвуть «хуторянською філософією».