- •79000, М.Львів, вул. Січових Стрільців, 14.
- •1. Програма курсу Тема 1. Предмет і методи Історії правових і політичних учень
- •Тема 2. Політичні і правові вчення у давнину
- •Тема 3. Правові вчення Візантії.
- •Тема 4. Політичні і правові вчення в Європі у період Середньовіччя.
- •Тема 5. Правові і політичні вчення епохи Відродження і Реформації.
- •Тема 6. Правові і політичні вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій
- •Тема 7. Правові та політичні вчення в Англії епохи Славної революції, Реставрації та становлення конституційної монархії
- •Тема 8. Правові та політичні вчення в Німеччині та Італії на початку Просвітництва
- •Тема 9. Правові та політичні вчення епохи Просвітництва в Україні
- •Тема 10. Правові та політичні вчення періоду Великої Французької революції
- •Тема 11. Правові та політичні вчення в сша в період боротьби за незалежність
- •Тема 12. Правові та політичні ідеї класичної німецької філософії
- •Тема 13. Європейська правова та політична думка хіх ст.
- •Тема 14. Правові та політичні доктрини в Україні у хіх ст.
- •Тема 15. Правові та політичні вчення хх-ххі ст.Ст.
- •2. Плани практичних занять Тема 1. Правові і політичні вчення у країнах Давнього Сходу
- •Тема 2. Правові і політичні вчення у Стародавній Греції
- •Тема 3. Політико-правові вчення у Стародавньому Римі
- •Тема 4. Політико-правові вчення періоду Середньовіччя у країнах Європи
- •Тема 5. Правові і політичні ідеї Відродження і Реформації
- •Тема 6. Політико- правові погляди Гуго Гроція
- •Тема 7. Політико- правові погляди Томаса Гобса
- •Тема 8. Зародження і розвиток теорії розподілу влади. Політико- правові погляди Джона Лока
- •Тема 9. Розвиток теорії розподілу влади у політико-правовій концепції ш.-л. Монтеск’є
- •Тема 10. Політико-правові погляди Жана-Жака Русо
- •Тема 11. Правові і політичні вчення кінця XVIII-хіх ст.
- •Тема 12. Зародження та розвиток лібералізму в хіх ст.
- •Тема 13. Правові і політичні вчення у країнах Європи у другій половині хіх – початку хх ст.
- •Тема 14. Правові і політичні концепції хх ст.
- •Тема 15. Правова і політична думка періоду Козацької доби в Україні
- •Тема 16. Українська ідея у правовій і політичній думці середини хіх ст.
- •Тема 17. Основні напрями української політико-правової думки другої половини хіх ст. – середини хх ст.
- •Тема 18. Головні правові і політичні концепції сучасності
- •3. Рекомендована література
- •I. Першоджерела
- •Іі. Навчальна та наукова література
- •4. Текст лекцій
- •4.1. Предмет і методи дослідження Історії правових і політичних учень
- •4.2. Правові і політичні вчення Давнини Правові і політичні вчення у давніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Китаї, у давніх іудеїв
- •4.3. Правові і політичні вчення Давнини. Грецька правова і політична думка
- •4.4. Правові і політичні вчення Давнини. Римська правова і політична думка
- •4.5. Правові та політичні вчення Середньовіччя
- •4.6. Правові та політичні вчення Нового часу
- •4.7. Політико-правова думка в Україні (XVII – поч. Хх ст.)
- •4.8. Сучасні теорії пізнання права і держави
- •Соціологічна юриспруденція
- •Школа вільного права – напрям соціологічної юриспруденції
- •Теорія солідаризму
- •Теорія інституціоналізму
- •Прагматична юриспруденція (правовий функціоналізм) р. Паунда
- •Реалістична школа права
- •Органічна теорія
- •Консерватизм
- •Лібералізм
- •Анархістські ідеї у вченнях про право і державу
- •Елітарні та технократичні теорії
- •Теорія плюралістичної демократії
- •Теорія поліцейської держави
- •Теорія «держави загального благоденства»
- •Теорія соціальної правової держави
- •5. Додаток (Витяги з першоджерел) Конфуцій
- •Представники цинізму
- •Ціцерон
- •Х. Томазій
- •Г.Бректон
- •Г.Гроцій
- •Т. Гобс
- •Дж. Локк
- •Ш. Монтеск’є
- •І. Кант
- •Н. Макіавеллі
- •В. Окам
- •Б. Спіноза
- •Г. Кельзен
- •Слово про Закон і Благодать
- •Данило Заточник
- •Іван Франко
- •Л. Петражицький
- •Г. Шершеневич
- •Ф. Тарановський
- •Л. Гумплович
- •В.Хвостов
- •Г. Гегель
- •Представники лібералізму
- •М. Вебер
- •Г. Пухта
- •Є. Бентам
- •В. Соловйов
- •Й. Покровський
- •6. Запитання для самоконтролю
Ш. Монтеск’є
«Судові формальності потрібні для свободи, але надмір формальностей порушив би саму межу права, бо процеси не мали би кінця»
«Є три види урядів: республіка, монархія і деспотія. Природою республіки є суверенітет народу (демократія) або його частини (аристократія). Природою монархії є урядування однієї особи згідно з правом. Природою деспотії є урядування однієї особи без прав згідно з волею і бажаннями володаря. Її засадою є страх.»
«Досвід вчить, що кожна людина, яка має владу схильна нею зловживати; заходить так далеко, що доходить до межі».
«Загальне правило: чим більшою є свобода підданих, тим більше можна стягувати з них податків; і чим більшим є рабство, тим більше доводиться знижувати їх сплату»
«Право війни випливає із необхідності і суворої справедливості»
«Коли голоси подає народ, то голосування, без сумніву, має бути відкритим, і в цьому слід бачити один із основних законів демократії»
«У монархії закони охороняють державний устрій або пристосовуються до нього, так, що тут принцип правління стримує государя; у республіці ж громадянин, який заволодів надзвичайною владою, має набагато більше можливостей зловживати нею, оскільки не зустрічає жодної протидії з боку законів, які не передбачили цієї обставини»
«Закон не є простим проявом сили; речі, за своєю природою байдужі, не входять в коло його компетенції»
«Все загинуло б, якби в одній особі чи установі було поєднано всі три гілки влади»
«Важливо, щоб той хто править державою, не захоплювався іноземними порядками; вони менш придатні, ніж ті, які вже вкоренилися у країні»
Д.Дідро
«Будь-яке самовільне урядування є злом не виключаючи урядування правителя доброго, справедливого, освіченого»
Ж-Ж. Руссо
«Суверен може бути представлений тільки через самого себе»
«Народ, який є підданий законові має бути його творцем»
«У справжній демократії магістратура – це не перевага, а обтяжливий обов’язок, який по справедливості не можна покласти на одну людину швидше, ніж на іншу»
«Той, хто створює Закон, знає краще за всіх, як цей Закон має бути приведений у виконання і тлумачення»
«Там, де припиняється влада законів і сила захисників їх, там не може бути ні для кого ні безпеки, ні свободи»
«Суверен, який є колективною істотою може бути представлений тільки самим собою»
«Закон – це проголошення загальної волі»
«Устрій держави стає насправді міцним і довговічним, коли звичаїв, які у ньому склалися, дотримуються настільки, що звичайні відносини і закони завжди співпадають і закони тільки підкріплюють звичаї, виправляють їх»
«Перша людина, яка відгородила шматок землі і надумала сказати «це моє» стала справжнім засновником громадянського суспільства »
«Там, де немає власності, не може бути несправедливості »
І. Кант
«Держава (civitas) – це об’єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам»
«Обов’язок є необхідністю діяти, яка випливає з поваги до права»
«Під благом держави розуміємо вищий ступінь узгодженості державного устрою з правовими принципами, прагнути до якого зобов’язує нас розум через так званий категоричний імператив»
«Жоден мирний договір не може вважатися таким, якщо при його укладенні таємно зберігається основа нової війни»
«Громадянський устрій кожної держави має бути республіканським… Будь-яка непредставницька форма правління є, по суті, псевдоформа, оскільки в одній особі не може виступати законодавець і виконавець власної волі»
«... справедливість стосується тільки суду совісті (forum poli), а кожне правове питання має вирішуватися за громадським правом (forum soli)»
«Загальна влада народу об’єдналася у суспільство, яке має постійно себе підтримувати і для цього підпорядковуватись внутрішній державній владі, щоби утримувати тих членів суспільства, які самі себе утримувати не можуть»