Y

Питання №1 3

Питання №2 3

Питання №3 3

Питання №4 4

Питання №5 5

Питання №6 6

Питання №7 7

Питання №8 7

Питання №9 8

Питання №10 9

Питання №14 11

Питання №15 12

Питання №16 13

Питання №17 13

Питання №18 14

Питання №20 14

Питання №21 15

Питання №22 15

Питання №23 16

Питання №24 16

Питання №25 17

Питання №26 17

Питання №27 17

Питання №28 18

Питання №29 18

Питання №30 18

Питання №31 19

Питання №32 19

Питання №33 19

Питання №34 20

Питання №35 20

Питання №36 21

Питання №37 21

Питання №38 22

Питання №40 22

Питання №41 23

Питання №42 24

Питання №43 24

Питання №44 24

Питання №45 25

Питання №46 25

Питання №47 26

Питання №48 26

Питання №49 27

Питання №50 27

Питання №51 27

Питання №52 28

Питання №54 28

Питання №55 29

Питання №56 29

Питання №57 30

Питання №58 30

Питання №59 31

Питання №60 31

Питання №61 32

Питання №63 32

Питання №64 33

Питання №65 34

Питання №66 34

Питання №67 35

Питання №68 35

Питання №69 36

Питання №70 36

Питання №71 37

Питання №72 38

Питання №73 38

Питання №74 38

Питання №75 39

Питання №76 39

Питання №77 39

Питання №78 40

Питання №79 41

Питання №80 42

Питання №81 42

Питання №82 43

Питання №83 43

Питання №1

Предмет загальної теорії держави і права. Місце цієї науки у системі правознавства, її практична значимість.

Теорія держави і права – це фундаментальна наука, що об’єднує всі юридичні науки, звідси і величезне значення її категорій і понять для похідних юридичних дисциплін. Без їх засвоєння неможливо розібратись в більш конкретизованих, емпіричних знаннях про державу і право, що використовуються основними юридичними науками.

Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.

Питання №2

Методи загальної теорії держави і права. Методологія цієї науки.

Методологія теорії держави і права являє собою сукупність особливих прийомів, способів, засобів наукового пізнання дійсності. Якщо предмет науки показує, що саме вивчає наука, то метод – як, яким чином це робиться.

В основі методології науки теорії держави і права лежить принцип об’єктивної істини, тобто розробка об’єктивно достовірного наукового знання. Вивчення держави і права будується з різноманітних філософських, світоглядних та ідеологічних позицій.

Серед конкретних методів теорії держави і права виділяють:

• Метод порівняльного правознавства – співставлення державно-правових явищ різних суспільств (макропорівняння) або в рамках тільки одного суспільства (мікропорівння), виявлення загальних закономірностей і специфіки їх розвитку.

• Метод історичного правознавства – державно-правові явища розглядаються в динаміці, з моменту їх виникнення і до теперішнього часу.

• Метод аналізу та синтезу – процеси розкладу цілого на складові і возз’єднання цілого з частин, а також класифікація об’єктів дослідження.

• Соціологічний метод – спостереження, анкетування, статистичний аналіз, збір і математична обробка вихідних даних, наприклад, в правоохоронній сфері; державно-правовий експеримент.

• Формально-юридичний метод – дослідження і тлумачення нормативного матеріалу, текстів джерел права.

Питання №3

Основні причини виникнення первісних і сучасних держав. Теорії походження держави.

Держава і право виникли з переходом від безкласового первісного ладу до неоднорідного класового суспільства. Цей процес спричинила спільна дія багатьох факторів економічного, політичного, соціального тощо. До їх числа, зокрема, належать такі основні чинники:

• Економічні: перехід від споживчого господарства до виробничого; три великих розподіли праці (виділення скотарства, відокремлення ремесла від землеробства, поява людей, які займалися лише обміном - купців); зростання продуктивності праці й поява надлишкового продукту; можливість експлуатації чужої праці; концентрація засобів праці та запасів товару в окремій сім'ї; внутрішньородова нерівність, виникнення приватної власності.

• Політичні: неможливість існування в нових умовах родоплемінної організації; виникнення класів з протилежними інтересами; необхідність в органі, здатному забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму; потреба у сильній владі з відокремленим апаратом, що має можливість здійснювати примус.

• Соціальні: ліквідація племінного та общинного колективізму, виникнення патріархальної сім'ї; виникнення соціальних протиріч між групами людей; ускладнення процесів соціального регулювання; упорядкування відносин між людьми; необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.

• Психологічні: заміна єдиної свідомості свідомістю з почуттям вини; розподіл свідомості на права й обов'язки.

• Культурні: необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами.

В питанні походження держав існує значна кількість як правило цілковито різних за суттю концепцій. Основні з них:

• Теологічна теорія проповідує божественне походження держави (ідеолог – Фома Аквінський).

• Патріархальна теорія – держава виникає з патріархальної сім’ї внаслідок її зростання: родина → сукупність родин → сукупність селищ (держава) з патріархом на місці монарха (ідеологи – Платон, Арістотель).

• Теорія насильства – держава виникає внаслідок захоплення одних племен іншими. Для управління завойованими потрібен апарат примусу. Ним і є держава (ідеологи – Карл Євген Дюрінг, Карл Каутський, Людвіг Гумплович; прибічницею теорії була і Леся Українка).

• Расова теорія, суть якої - розподіл людей на вищу і нижчу раси, з який перші є творцями цивілізації і покликані панувати в суспільстві і державі, другі не здатні ні тільки до створення, але навіть і до засвоєння сформованої цивілізації (ідеолог загальної расової теорії – Жозеф Артюр де Гобіно; згодом теорія взята на озброєння нацистами).

• Економічна, вона ж історико-матеріалістична теорія - держава виникла як результат природного розвитку первісного суспільства. Це, насамперед, економічний розвиток, що, поряд із забезпеченням матеріальних умов виникнення держави i права, визначає соціальні зміни в суспільстві. Останні також являють собою важливі умови i причини виникнення держави i права (ідеологи – Льюіс Генрі Морган, Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, В.І. Ленін, І.Я. Франко).

• Іригаційна, вона ж гідравлічна теорія – поява держави пояснюється необхідністю будівництва гігантських іригаційних споруд у східних аграрних областях. Ці роботи диктували також необхідність жорсткого, централізованого правління (ідеолог – Карл Віттфогель).

• Спортивна теорія – теорія виводить генезис держави з поширення спорту. Система фізичного виховання у Спарті сприяла виникненню сильної армії, і в підсумку – держави (ідеолог – Хосе Ортега-і-Гассет).

• Органічна теорія - суспільство і держава представлені як організм, і тому їх сутність можливо зрозуміти з побудови і функцій цього організму. Усе неясне в побудові і діяльності суспільства і держави може бути пояснено через аналогії з закономірностями анатомії і фізіології (ідеолог – Герберт Спенсер).

• Теорія суспільного договору - передбачає виникнення держави в результаті договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів (ідеологи – Гуго Гроцій, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Джон Локк).