Питання №56

Поняття та форми реалізації юридичних норм.

Реалізація правових норм — це здійснення їх при­писів у практичних діях (бездіяльності) суб'єктів.

Форми реалізації правових норм залежно від характеру їх диспозиції розподіляються за такими видами:

• Використання - форма реалізації уповноважувальних юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, що здійснюється за їх власним бажанням (наприклад, реалізація законодавства про право на вищу освіту).

• Виконання - форма реалізації зобов'язальних норм, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, що здійснюється ними незалежно від їх власного бажання (наприклад, реалізація законодавства про державні податки).

• Дотримання - форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів, вчинюваній незалежно від їх власного бажання (наприклад, не порушення водіями транс­портних засобів обмежень швидкості руху в місті).

Питання №57

Застосування юридичних норм: поняття та значення. Загальні вимоги правильного застосування юридичних норм.

Застосування правових норм — це організацій­но-правова діяльність компетентних органів, уповноважених на це громадських об'єднань або їх службових осіб, яка полягає у встановленні піднормативних формально обов'язкових індивіду­альних правил поведінки персоніфікованих суб'єктів з метою створення умов, необхідних для реалізації ними таких норм.

Соціальна сутність правозастосовної діяль­ності — встановлення (або зміна чи припинення) зв'язків (взаємин, відносин) між тими суб'єктами права, котрі мають реалізувати юридичну норму.

Загальними вимогами, або принципами застосування правових норм є:

• Законність.

Суть законності полягає у тому, що застосування правових норм повинно мати місце тільки:

1. В межах компетенції, повноважень певного державного органу, закріплених в законодавстві;

2. На підставах, передбачених у гіпотезі правової норми, що застосовується;

3. У точній відповідності і за процедурою, встановленою законом;

4. У точній відповідності зі змістом закону;

5. У формі, передбаченій законом.

• Обґрунтованість.

Обґрунтованість при застосуванні правових норм полягає у тому, що прийняття правозастосувального рішення повинно базуватися на основі таких знань про юридично значущі факти, передбачені гіпотезою застосовуваної норми, які є об'єктивно істинними, правильними, вірогідними.

• Доцільність.

Доцільність при застосуванні правових норм полягає у тому, що, коли застосовувана норма дає можливість обрати в її межах один з кількох варіантів поведінки, то у правозастосувальному рішенні має бути закріплений саме такий, який дозволяє найкращим, найефективнішим, оптимальним способом досягти мети, яку ставив законодавець перед даною правовою нормою.

Питання №58

Поняття, юридичні властивості та види актів застосування юридичних норм (правозастосувальних актів).

Акт застосування права — це індивідуальний правовий акт державновладного характеру, прийнятий компетентним органом у встановленій законодавством формі, з конкретної справи, стосовно конкретного суб'єкта, і підтверджує, встановлює, змінює або припиняє його права чи обов'язки. Акти застосування права поділяються за наступними критеріями:

• За суб'єктами прийняття:

• Правозастосувальні акти органів державної влади та управління,

• Правозастосувальні акти судових органів,

• Правозастосувальні акти контрольно-наглядових органів тощо.

• За галуззю права:

• Цивільно-правові,

• Кримінально-правові та ін. акти застосування права.

• За формою зовнішнього виразу:

• Письмові,

• Усні,

• Конклюдентні (діяльнісні).

• За характером індивідуальних приписів:

• Уповноважуючі,

• Зобов'язуючі,

• Забороняючі.

• За юридичними наслідками:

• Правоконстатуючі,

• Правовстановлюючі,

• Правозмінюючі,

• Правоприпиняючі.

• За юридичною формою:

• Постанови.

• Укази.

• Розпорядження.

• Рішення.

• Накази.

• Ухвали.

• Протести.

• Подання.

• Висновки і т.п.

• За елементом правової норми, яка застосовується:

• Акти застосування диспозиції норми.

• Акти застосування санкції норми.