Питання №59

Основні стадії застосування юридичних норм.

• Встановлення юридично значущих фактів і пошук правової норми, яку належить до них засто­сувати.

1. Визначення того, чи знаходяться встановлені фак­ти у межах сфери законодавчого регу­лювання суспільних відносин (беручи до уваги від­повідну систему права та його конкретно-історичні принципи).

2. Визначення галузі права, до якої має на­лежати відповідна юридична норма.

3. Визначення інституту права, у якому має «пе­ребувати» відповідна юридична норма.

4. У межах визначеного інституту права пошук саме такої юридичної норми, гіпотеза якої відповідає встановлюваним фактам.

• Перевірка достовірності правильності тексту, ви­значення меж дії та юридичної сили правової норми.

1. Пересвідчення у правильності тексту юри­дичної норми, вдаючись до офіційного джере­ла її опублікування.

2. Переконання у тому, що юридична норма є чинною (вдаючись до останнього НПА, опублікованого в офіційному виданні).

3. Визначення того, чи поширюється її чинність на тих осіб, на той простір і на той час, що ними характеризуються встановлені факти, (керую­чись принципами і правилами щодо суб'єктної, про­сторової і темпоральної дії правових норм).

4. У випадку, коли факти одночасно, але неод­нозначно, суперечливо регламентуються правови­ми нормами, встановленими різними органами держави, визначення юри­дичну силу кожного з відповідних нормативних актів з тим, щоб застосувати саме ту норму, яку вміщено в акті відносно більшої сили.

• З'ясування змісту (тлумачення) правової норми.

• Прийняття рішення у справі.

• Оформлення рішення в акті застосування пра­вової норми.

Питання №60

Поняття та види прогалин у законодавстві. Способи їх подолання у процесі застосування юридичних норм. Поняття аналогії права та аналогії закону.

Прогалина у законодавстві - це відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулюван­ня, окреслюваній основними принципами права.

Аналогія закону - це вирішення справи (за на­явності прогалин у законодавстві) на основі пра­вової норми, яка регулює найбільш подібні су­спільні відносини. ,

Аналогія права - це вирішення справи (за на­явності прогалин у законодавстві і відсутності «аналогічної» правової норми) на основі принципів відповідної галузі права або конкретно-історич­них принципів національного права в цілому.

Питання №61

Поняття, необхідність та значення тлумачення юридичних норм, його основні риси.

Тлумачення правової норми — це діяльність щодо з'ясування або роз'яснення (інтерпретації) змісту норми з метою правильного її застосуван­ня і реалізації.

Соціальне призначення будь-якого тлума­чення права — забезпечити правильне, однозначне (уніфіковане) розуміння змісту юридичної норми всіма, хто має її застосовувати або реалізовувати.

Поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів: усвідомлення (з'ясування) і роз'яснення змісту правової норми. Усвідомлення, або з'ясування — це внутрішній інтелектуальний процес суб'єкта зі встановлення змісту правової норми, що не виходить поза межі його свідомості, тобто тлумачення, з'ясування змісту норми для себе. Роз'яснення — це з'ясування змісту правової норми для інших осіб, тобто тлумачення, виражене назовні вербально або документально (письмово).

Питання №62

Поняття та види тлумачення-уяснення (з’ясування).

Тлумачення-з'ясування — це внутрішня інте­лектуальна діяльність суб'єкта щодо встанов­лення змісту нормативно-правового акта, яка не виходить за межі його свідомості - тлумачення норми «для себе».

Види тлумачення-з'ясування:

• За способом:

• Філологічне (текстове, грама­тичне) - з'ясування змісту правової норми шляхом аналізу її тексту на основі використання законів філології.

• Систематичне - з'ясуван­ня змісту правової норми на основі встановлення її системних зв'язків з іншими правовими нормами.

• Історичне - з'ясування змісту правової нор­ми на основі пізнання конкретно-історичних умов її прийняття.

• Цільове (телеологічне) - з'ясу­вання змісту правової норми на основі виявлення цілей її прийняття.

• За обсягом:

• Бук­вальне (адекватне, точне) - якщо зміст норми ціл­ком відповідає тексту норми.

• Обмежувальне - якщо зміст норми вужчий від її тексту.

• Поширювальне - якщо зміст норми більш широкий, ніж її словесний вираз, текст.