Питання №14

Громадянські об’єднання, їх поняття і види.

Громадське об’єднання – це добровільне формування громадян (фізичних осіб), створене ними на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод.

Розрізняють наступні види громадських об’єднань:

• За порядком утворення та формами діяльності:

• Громадська організація (об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів).

• Орган громадської самодіяльності (об’єднання громадян, які утворюються безпосередньо громадянами на зборах, сходах чи конференціях для здійснення певних завдань, що мають постійний характер. Вони діють за принципом представництва, а не членства, яке характерне для ГО).

• Громадський рух (добровільне формування людей, що виникає на основі їхнього свідомого волевиявлення відповідно до спільних інтересів, прав і свобод).

• За критеріями (умовами) членства:

• Об’єднання з формально фіксованим (документованим) членством.

• Об’єднання з формально нефіксованим (недокументованим), вільним членством.

• За кількістю членів (ступенем залучення населення):

• Масові.

• Елітарні.

• За внутрішньою організаційною структурою:

• Централізовані (ієрархізовані, внутрішньо субординовані).

• Децентралізовані.

• За соціальною сферою діяльності:

• Політичні.

• Економічні.

• Наукові.

• Екологічні.

• Спортивні.

• Мистецькі тощо.

• За територією діяльності:

• Місцеві (обласні, міжобласні, міські, районні тощо).

• Загальнодержавні (зокрема, республіканські).

• Міждержавні (у конфедераціях, союзах держав).

• Міжнародні (всесвітні, регіональні).

• За соціально-правовим статусом:

• Легальні (юридично дозволені, офіційно зареєстровані відповідною державою).

• Нелегальні (юридично заборонені відповідною державою, підпільні).

• За соціальною значущістю для існування і розвитку суспільства:

• Прогресивні.

• Консервативні.

• Реакційні (ретроградні).

Питання №15

Політичні партії: поняття, види, функції.

Політична партія – це зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

До видового поділу політичних партій цілком підходить загальна класифікація громадських об’єднань. Проте, окрім неї, політичні партії розрізняють:

• За соціальною спрямованістю програми і діяльності:

• Соціально-демократичні.

• Соціалістичні.

• Народно-демократичні.

• Національно-демократичні.

• Ліберально-демократичні.

• Релігійно-(християнсько)-демократичні.

• Комуністичні.

• Націоналістичні.

• За соціальною базою:

• Партії, що виражають інтереси:

• Певного класу або його частини.

• Певної нації, народності.

• Прихильників певної релігії чи іншого позакласового і наднаціонального світогляду.

• Іншої соціальної групи.

• За методом здійснення своєї програми:

• Революційні.

• Реформаторські.

• За представництвом у вищих органах влади:

• Правлячі.

• Опозиційні.

Функції політичних партій:

1. Представницька – виявлення, відображення й обґрунтування інтересів певної частини суспільства.

2. Програмна – розробка відповідно до цих інтересів політичної програми суспільного розвитку.

3. Ідеологічна – формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку.

4. Владно-конкурентна – участь у змаганні (боротьбі) за державну владу, за її утримання.

5. Владно-практична – реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини суспільства.

6. Владно-кадрова – підготовка, добір, висування кадрів для державного апарату.