Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
exploitable.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
195.43 Кб
Скачать

Питання №14

Громадянські об’єднання, їх поняття і види.

Громадське об’єднання – це добровільне формування громадян (фізичних осіб), створене ними на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод.

Розрізняють наступні види громадських об’єднань:

  • За порядком утворення та формами діяльності:

  • Громадська організація (об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів).

  • Орган громадської самодіяльності (об’єднання громадян, які утворюються безпосередньо громадянами на зборах, сходах чи конференціях для здійснення певних завдань, що мають постійний характер. Вони діють за принципом представництва, а не членства, яке характерне для ГО).

  • Громадський рух (добровільне формування людей, що виникає на основі їхнього свідомого волевиявлення відповідно до спільних інтересів, прав і свобод).

  • За критеріями (умовами) членства:

  • Об’єднання з формально фіксованим (документованим) членством.

  • Об’єднання з формально нефіксованим (недокументованим), вільним членством.

  • За кількістю членів (ступенем залучення населення):

  • Масові.

  • Елітарні.

  • За внутрішньою організаційною структурою:

  • Централізовані (ієрархізовані, внутрішньо субординовані).

  • Децентралізовані.

  • За соціальною сферою діяльності:

  • Політичні.

  • Економічні.

  • Наукові.

  • Екологічні.

  • Спортивні.

  • Мистецькі тощо.

  • За територією діяльності:

  • Місцеві (обласні, міжобласні, міські, районні тощо).

  • Загальнодержавні (зокрема, республіканські).

  • Міждержавні (у конфедераціях, союзах держав).

  • Міжнародні (всесвітні, регіональні).

  • За соціально-правовим статусом:

  • Легальні (юридично дозволені, офіційно зареєстровані відповідною державою).

  • Нелегальні (юридично заборонені відповідною державою, підпільні).

  • За соціальною значущістю для існування і розвитку суспільства:

  • Прогресивні.

  • Консервативні.

  • Реакційні (ретроградні).

Питання №15

Політичні партії: поняття, види, функції.

Політична партія – це зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

До видового поділу політичних партій цілком підходить загальна класифікація громадських об’єднань. Проте, окрім неї, політичні партії розрізняють:

  • За соціальною спрямованістю програми і діяльності:

  • Соціально-демократичні.

  • Соціалістичні.

  • Народно-демократичні.

  • Національно-демократичні.

  • Ліберально-демократичні.

  • Релігійно-(християнсько)-демократичні.

  • Комуністичні.

  • Націоналістичні.

  • За соціальною базою:

  • Партії, що виражають інтереси:

  • Певного класу або його частини.

  • Певної нації, народності.

  • Прихильників певної релігії чи іншого позакласового і наднаціонального світогляду.

  • Іншої соціальної групи.

  • За методом здійснення своєї програми:

  • Революційні.

  • Реформаторські.

  • За представництвом у вищих органах влади:

  • Правлячі.

  • Опозиційні.

Функції політичних партій:

  1. Представницька – виявлення, відображення й обґрунтування інтересів певної частини суспільства.

  2. Програмна – розробка відповідно до цих інтересів політичної програми суспільного розвитку.

  3. Ідеологічна – формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку.

  4. Владно-конкурентна – участь у змаганні (боротьбі) за державну владу, за її утримання.

  5. Владно-практична – реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини суспільства.

  6. Владно-кадрова – підготовка, добір, висування кадрів для державного апарату.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]