Питання №28

Взаємозв’язок держави і об’єктивного права.

Право закріплює форму держави, держапарат, правовий статус органів держави. Право також встановлює відповідальність для осіб, які посягають на держапарат, на суверенітет. Право є засобом реалізації функцій держави - визначають правові форми здійснення функцій держави. А це:

• Діяльність компетентних суб’єктів щодо реалізації функції держави шляхом встановлення юридичних актів:

  • Правотворча форма – закріплення функцій держави у законодавстві.

  • Правоустановча форма – створення відповідних органів для реалізації.

  • Правовиконавча форма – встановлення заходів юридичної відповідальності щодо суб’єктів, які не виконують функції держави.

Питання №29

Взаємозв’язок об’єктивного юридичного права з економікою і політикою.

Співвідношення економіки і права:

• Економіка (виробничі відносини) визначає право.

• Економіка визначає право здебільшого не без­посередньо, а опосередковано, тобто через інші со­ціальні явища (соціальну, зокрема класову, струк­туру суспільства, політику, правосвідомість тощо).

• Крім економіки, на право мають різний вплив також інші соціальні явища.

• Право, у свою чергу, діє на економіку — має так званий зворотний вплив на неї.

Співвідношення політики і права:

• Право залежить від політики (насамперед політики домінуючої частини суспільства — групи, класу): право є формою прояву політики цієї час­тини суспільства.

• У праві виражена тільки та політика доміну­ючої частини суспільства, якої вона прагне і якій здатна надати загальної обов'язковості за допомо­гою держави.

• Право — це серцевина, концентрований вираз політики домінуючої частини суспільства.

• Політика в праві формується у вигляді фор­мально визначених прав і обов'язків.

• Політика, зі свого боку, залежить від права, оскільки воно є засобом:

• Виразу, декларування політики.

• Здійснення, реалізації політики.

• За­хисту, гарантування політики.

• Переконання, пропаганди на користь певної політики.

Питання №30

Поняття та елементи правосвідомості. Взаємодія правосвідомості і об’єктивного юридичного права.

Правосвідомість – знання, погляди, уявлення, почуття людей до права, відношення до права і до юридично значущої поведінки.

Види правосвідомості:

• За змістом правосвідомості:

• Інформаційний аспект:

• Знання права.

• Погляди про право.

• Уявлення про право.

• Аксіологічний аспект:

• Відношення людей до діючого права.

• Оцінка права.

• Регулятивний аспект:

• Правові установки суб'єкта (готовність суб'єкта вести себе правомірно або неправомірно у конкретній ситуації).

• За формами відображення правової дійсності:

• Правові поняття.

• Правові погляди.

• Правові уявлення.

• Правові почуття (формування відповідальності за виконання обов’язку).

• За рівнем відображення правової дійсності:

• Правова ідеологія (сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ).

• Правова психологія (система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ).

• За характером діяльності носіїв правосвідомості:

• Професійно-юридична правосвідомість.

• Професійно-неюридична правосвідомість (люди, які не мають юридичної освіти, але в процесі роботи стикаються з юридичними питаннями – керівники підприємств, бухгалтери).

• Буденна правосвідомість (люди, які не стикаються з юридичними питаннями – їх правосвідомість значною мірою ґрунтується на моралі).