Питання №45

Форми (джерела) об’єктивного юридичного права: поняття та види.

Форма права - це спосіб внутрішньої організа­ції, а також зовнішнього прояву правових норм, який засвідчує їх державну загальнообов'язковість.

Розрізняють внутрішню форму норми права — спосіб внутрішньої організації змісту норми (тобто її структуру) і зовнішню - спосіб її об'єкти­візації, зовнішнього прояву, матеріальної фіксації.

Види зовнішніх форм (джерел) права:

• Правовий звичай - санкціоноване державою звичаєве правило поведінки за­гального характеру.

• Правовий прецедент - об'єктивоване (вира­жене ззовні) рішення органу держави в конкретній справі, якому надається формальна обов'язковість при вирішенні наступних аналогічних справ.

• Нормативно-правовий договір - об'єктивоване формально обов'язкове правило поведінки загально­го характеру, яке встановлене за взаємною домовле­ністю кількох суб'єктів і забезпечується державою.

• Нормативно-правовий акт.

Питання №46

Поняття, юридичні властивості та види нормативно-правових актів.

Нормативно-правовий акт - письмовий до­кумент компетентного органу держави, в якому за­кріплено забезпечуване нею формально обов'язко­ве правило поведінки загального характеру.

Юридичні властивості НПА: такі акти:

• Є формально обов'язковим волевиявленням держави;

• Містять правила поведінки загального ха­рактеру;

• Приймаються тільки певними державними органами (або у деяких випадках, передбачених за­коном, іншими суб'єктами);

• Мають точно визначені зовнішні реквізити (ознаки);

• Публікуються у спеціальних (офіційних) ви­даннях;

• Поширюють свою чинність на певний час, пев­ну територію, певне коло суб'єктів.

Види нормативно-правових актів за юридичною силою: закони, підзаконні акти.

• Закон - це нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади або са­мого народу, який регулює найбільш важливі суспільні відносини, виражає волю й інтереси біль­шості населення і має найвищу юридичну силу що­до всіх інших нормативно-правових актів.

• Підзаконні нормативно-правові акти - це нор­мативні акти компетентних органів, що вида­ються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Види специфічних юридичних актів, які мо­жуть набувати нормативно-правового значення:

• Акти прямого волевиявлення населення, що фіксують результати всеукраїнського або місцевих референдумів;

• Акти Конституційного Суду (або іншого орга­ну конституційної юрисдикції), якщо через них втра­чають чинність певні нормативно-правові акти;

• Деякі рішення певних громадських об'єднань (акти делегованої або санкціонованої державою правотворчості таких об'єднань);

• Окремі рішення трудових колективів (рішен­ня зборів і рад трудових колективів);

• Судові рішення, котрими визнаються не чинними як такі, що суперечать Конституції, закону, нормативні акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Питання №47

Закон: поняття, ознаки, види.

Закон - це нормативний правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом держави або безпосередньо народом, який визначає відправні засади правового регулювання суспільних відносин.

Закони відрізняються від інших видів нормативних правових актів за такими ознаками. Вони:

• Приймаються вищим представницьким органом держави (парламентом) або безпосередньо народом (шляхом референдуму).

• Регулюють найважливіші, соціально значущі суспільні відносини.

• Містять первинні юридичні норми, є базою поточної правотворчості;

• Мають вищу юридичну силу щодо усіх інших нормативних правових актів.

• Приймаються в особливому порядку, передбаченому Конституцією.

Закони класифікують за наступними критеріями:

• За місцем у системі законодавства:

• Конституція (кодифікована і некодифікована);

• Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;

• Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Цивільний кодекс України);

• Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);

• Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.

• За строком дії закони поділяють на:

• Постійні — закони, що діють без обмеження строку.

• Тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»).

• Надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених Конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану.