Питання №25

Суб’єктивне юридичне право: поняття, елементи, види. Взаємозв’язок юридичних прав і обов’язків.

Суб'єктивне юридичне право особи — це за­кріплена в юридичних нормах можливість її пев­ної поведінки, спрямованої на здійснення відповід­них прав людини.

Відносини між людиною та державою не можуть бути односторонніми і вичерпуватись питанням про права людини – вони вимагають виконання людиною і громадянином певних обов’язків перед державою і суспільством. Не може бути як обов’язків без прав, так і прав без обов’язків, оскільки будь-якому праву людини кореспондується обов’язок іншої людини або держави вчинити конкретні дії чи утриматись від їх вчинення для забезпечення цього права.

Питання №26

Суб’єктивний юридичний обов’язок: поняття, елементи, види. Взаємозв’язок юридичних прав та обов’язків.

Соціальні обов'язки людини, тобто її обов'язки перед іншими людьми, різними соціальними гру­пами, перед своїм народом (нацією) та іншими народами (націями), зрештою, перед усім людством теж повинні забезпечуватися дер­жавою, передусім шляхом встановлення певних юридичних норм. Такі закріплені у державно-обов'язкових (юридичних) правилах поведінки соціальні обов'язки людини відображаються по­няттям юридичного обов'язку особи.

Юридичний обов'язок особи — це закріплена в юридичних нормах необхідність її певної поведін­ки, спрямованої на здійснення відповідного соціаль­ного обов'язку.

Видова класифікація обов’язків людини має наступний вигляд:

• Фізичні (утримування і захист своїх неповнолітніх дітей).

• Особистісні (повага честі, гідності, сумління та думок інших людей або їх спільнот).

• Культурні (дбайливе ставлення до пам’яток історії людства).

• Економічні (віддавання частини індивідуального прибутку на загальносоціальні потреби).

• Політичні (протистояння насильству, вдавання тільки до мирних засобів задоволення своїх інтересів).

Питання №27

Правовий статус особи: поняття, склад, види, значення.

Правовий статус – сукупність передбачених юридичними нормами прав і обов’язків суб’єкта.

Основні види правового статусу суб’єкта:

• Загальний правовий статус – сукупність прав і обов’язків, які притаманні усім суб’єктам, що знаходяться на території держави.

• Спеціальний правовий статус – сукупність додаткових прав і обов’язків, які мають певні категорії осіб.

• Конкретний правовий статус – сукупність прав і обов’язків в конкретній життєвій ситуації.

Для того, щоб за особою визнавався повний перелік прав і обов’язків в певній державі, необхідно, щоб вона, особа, була громадянином відповідної держави, позаяк громадянство – це стійский правовий зв’язок між особою і державою, який полягає у взаємних правах та зобов’язаннях.

Види правового статусу в залежності від громадянства:

• Правовий статус громадянина.

• Правовий статус іноземця.

• Правовий статус апатрида.

Тенденції розвитку правового статусу особи:

• Збільшення обсягу прав і свобод людини.

• Підвищення ефективності юридичних гарантій прав людини.

• Формування правового статусу особи у інтеграційних об’єднаннях.