- •79000, М.Львів, вул. Січових Стрільців, 14.
- •1. Програма курсу Тема 1. Предмет і методи Історії правових і політичних учень
- •Тема 2. Політичні і правові вчення у давнину
- •Тема 3. Правові вчення Візантії.
- •Тема 4. Політичні і правові вчення в Європі у період Середньовіччя.
- •Тема 5. Правові і політичні вчення епохи Відродження і Реформації.
- •Тема 6. Правові і політичні вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій
- •Тема 7. Правові та політичні вчення в Англії епохи Славної революції, Реставрації та становлення конституційної монархії
- •Тема 8. Правові та політичні вчення в Німеччині та Італії на початку Просвітництва
- •Тема 9. Правові та політичні вчення епохи Просвітництва в Україні
- •Тема 10. Правові та політичні вчення періоду Великої Французької революції
- •Тема 11. Правові та політичні вчення в сша в період боротьби за незалежність
- •Тема 12. Правові та політичні ідеї класичної німецької філософії
- •Тема 13. Європейська правова та політична думка хіх ст.
- •Тема 14. Правові та політичні доктрини в Україні у хіх ст.
- •Тема 15. Правові та політичні вчення хх-ххі ст.Ст.
- •2. Плани практичних занять Тема 1. Правові і політичні вчення у країнах Давнього Сходу
- •Тема 2. Правові і політичні вчення у Стародавній Греції
- •Тема 3. Політико-правові вчення у Стародавньому Римі
- •Тема 4. Політико-правові вчення періоду Середньовіччя у країнах Європи
- •Тема 5. Правові і політичні ідеї Відродження і Реформації
- •Тема 6. Політико- правові погляди Гуго Гроція
- •Тема 7. Політико- правові погляди Томаса Гобса
- •Тема 8. Зародження і розвиток теорії розподілу влади. Політико- правові погляди Джона Лока
- •Тема 9. Розвиток теорії розподілу влади у політико-правовій концепції ш.-л. Монтеск’є
- •Тема 10. Політико-правові погляди Жана-Жака Русо
- •Тема 11. Правові і політичні вчення кінця XVIII-хіх ст.
- •Тема 12. Зародження та розвиток лібералізму в хіх ст.
- •Тема 13. Правові і політичні вчення у країнах Європи у другій половині хіх – початку хх ст.
- •Тема 14. Правові і політичні концепції хх ст.
- •Тема 15. Правова і політична думка періоду Козацької доби в Україні
- •Тема 16. Українська ідея у правовій і політичній думці середини хіх ст.
- •Тема 17. Основні напрями української політико-правової думки другої половини хіх ст. – середини хх ст.
- •Тема 18. Головні правові і політичні концепції сучасності
- •3. Рекомендована література
- •I. Першоджерела
- •Іі. Навчальна та наукова література
- •4. Текст лекцій
- •4.1. Предмет і методи дослідження Історії правових і політичних учень
- •4.2. Правові і політичні вчення Давнини Правові і політичні вчення у давніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Китаї, у давніх іудеїв
- •4.3. Правові і політичні вчення Давнини. Грецька правова і політична думка
- •4.4. Правові і політичні вчення Давнини. Римська правова і політична думка
- •4.5. Правові та політичні вчення Середньовіччя
- •4.6. Правові та політичні вчення Нового часу
- •4.7. Політико-правова думка в Україні (XVII – поч. Хх ст.)
- •4.8. Сучасні теорії пізнання права і держави
- •Соціологічна юриспруденція
- •Школа вільного права – напрям соціологічної юриспруденції
- •Теорія солідаризму
- •Теорія інституціоналізму
- •Прагматична юриспруденція (правовий функціоналізм) р. Паунда
- •Реалістична школа права
- •Органічна теорія
- •Консерватизм
- •Лібералізм
- •Анархістські ідеї у вченнях про право і державу
- •Елітарні та технократичні теорії
- •Теорія плюралістичної демократії
- •Теорія поліцейської держави
- •Теорія «держави загального благоденства»
- •Теорія соціальної правової держави
- •5. Додаток (Витяги з першоджерел) Конфуцій
- •Представники цинізму
- •Ціцерон
- •Х. Томазій
- •Г.Бректон
- •Г.Гроцій
- •Т. Гобс
- •Дж. Локк
- •Ш. Монтеск’є
- •І. Кант
- •Н. Макіавеллі
- •В. Окам
- •Б. Спіноза
- •Г. Кельзен
- •Слово про Закон і Благодать
- •Данило Заточник
- •Іван Франко
- •Л. Петражицький
- •Г. Шершеневич
- •Ф. Тарановський
- •Л. Гумплович
- •В.Хвостов
- •Г. Гегель
- •Представники лібералізму
- •М. Вебер
- •Г. Пухта
- •Є. Бентам
- •В. Соловйов
- •Й. Покровський
- •6. Запитання для самоконтролю
Представники цинізму
«Держава утруднює життя, узгоджене з природою»
Полібій
«Кожному державному устрою притаманне від природи відповідне перекручення: царству відповідає самодержавство, аристократії – олігархія, а демократії – необмежене панування сили»
Хризип
«Право – правитель над всіма речами…»
Ціцерон
«Народ – це об’єднання „багатьох людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права і єдністю інтересів»
«Природний закон – це розумне становище, яке відповідає природі, розповсюджується на всіх людей, постійне, вічне, яке закликає до виконання обов’язку, наказуючи, забороняючи, від злочину відлякує, воно, однак, нічого, коли цього не потрібно, не наказує чесним людям… Пропонувати повну чи часткову відміну цього закону – святотатство; частково обмежувати його дію не дозволено; відмінити його повністю неможливо, і ми ні постановою сенату, ні рішенням народу звільнитися від цього закону не можемо»
«Абстрактне право “ius strictum” є найбільшою несправедливістю
«Якби права встановлювалися веліннями народів, рішеннями людей, вироками суддів, то існувало би право розбійничати, право перелюбствувати, право пред’являти підставні заповіти – якщо б ці права могли одержувати схвалення голосуванням чи рішенням натовпу»
«Закон є рішенням, яке відрізняє справедливе від несправедливого і виражене у відповідності з найдавнішою засадою всього існуючого – природничою, якій відповідають людські закони, що карають недобрих людей, захищають і оберігають чесних»
«Під дію закону повинні підпадати всі»
«Має бути встановлена не лише для магістрів міра їх влади, а й для громадян міра їх підпорядкування. Бо і той, котрий розумно керує і той хто покірно підкоряється, достойний того щоб рано чи пізно почати повелівати»
«Першою причиною для об’єднання людей є вроджена потреба жити разом»
«Жодна війна не вважається справедливою, якщо вона не оголошена, не розпочата через невиконання вимог про відшкодування завданої шкоди»
Епіктет
«Не бажай, щоб події відбувалися згідно з твоєю волею. А будь щасливий, якщо вони відбуваються так, як відбуваються, і осягнеш внутрішній спокій»
Марк Аврелій
«Все, що бачиш, підлягає зміні і врешті зникне. Завжди пам’ятай скількох змін ти був свідком. Світ – це зміна, життя – це уява.»
Гай
« Закон це те, що народ наказує і встановлює»
Ульпіан
«Що до вподоби імператорові, те має силу закону»
«Чесно жити, не шкодити нікому, віддавати кожному належне»
Цельс
«ius est ars boni et aequi»
Арістотель
«Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєю-небудь владою. Там, де закон – владика над правителями, а вони – його раби я бачу порятунок держави і всі блага, які тільки можуть подарувати державам боги»
«Право, яке є критерієм справедливості виступає регулюючою нормою політичного спілкування»
«Природне право – те, яке всюди має однакове значення і не залежить від визнання чи невизнання його»
«Хто вимагає, щоби закон панував, вимагає щоб панувало божество і розум; а хто вимагає щоби панувала людина, вносить у свою вимогу свого роду тваринний елемент, бо пристрасність є щось тваринне, та і гнів зваблює з істинного шляху правителів, хоч би вони були і найкращими людьми; навпаки закон – урівноважений розумом».
«Добрий громадянин повинен вміти і бути здатним і підкорятися, і керувати, і чеснота громадянина полягає у вмінні керувати вільними людьми і бути підлеглим»
«Порядок і є закон... Тому бажано, щоб керував закон, а не будь-хто із середовища громадян»
«Бажано, щоб панував закон, а не хто-небудь із середовища громадян. А на зауваження, що закон не є в стані передбачити всі можливі випадки, можна заперечити, що і людина не було би в силах їх передбачити»
«Зрозуміло, що лише ті державні устрої, які мають на меті загальну користь, є, згідно із справедливістю, правильними; ті, що мають на меті лише благо правлячих – всі помилкові і є відхиленнями від правильних: вони базуються на засадах панування, а держави є спілкуванням вільних людей»
«Бажано, зрозуміло, і благо однієї особи, але прекраснішим і божественнішим є благо народу і держави»
«У давнину, коли демагог ставав разом з тим воєначальником, державний устрій переходив у тиранію; ледве чи не більша частина давніх тиранів походила із демагогів»
«Будь-яка держава – продукт природного виникнення як і первинні спілкування воно є завершенням їх»
«Людина за своєю природою є істотою політичною, в силу чого… люди прагнуть до спільного життя»
«Зрозуміло, що тільки ті устрої, які мають на увазі загальну користь, є, згідно зі суворою справедливістю, правильними»
«Держава створюється не тільки заради того щоб жити, але переважно для того, щоб жити щасливо»
«Держава утворюється тоді коли виникає спілкування між сім’ями і родами заради доброго життя з метою досконалого існування»
«Державна влада – це така влада в силу якої людина панує над людьми»
«Не можливо добре управляти, не навчившись підпорядковуватись»
Платон
«У державі, де суди утворені належним чином, де ті, котрі хочуть стати суддями, добре виховані і їх минуле підлягає детальній перевірці, там в більшості випадків надання суддям вирішувати яке покарання призначити винним чи яку пеню заплатити, буде справою правильною і прекрасною»
«Є два види державного устрою. Один – де над всім стоять правителі, другий – де і правителі підлягають законам»
«Люди, збираються, щоб існувати спільно і надавати один одному допомогу: таке спільне поселення і одержує у нас назву держави»
«Якщо добре влаштована держава встановить непридатну владу над добре виписаними законами, то ці закони не принесуть жодної користі»
«Надмірна свобода і для окремої людини і для держави обертається не чим іншим як надзвичайним рабством. Тиранія виникає з демократії; інакше кажучи, із крайньої свободи виникає жорстоке рабство»