- •79000, М.Львів, вул. Січових Стрільців, 14.
- •1. Програма курсу Тема 1. Предмет і методи Історії правових і політичних учень
- •Тема 2. Політичні і правові вчення у давнину
- •Тема 3. Правові вчення Візантії.
- •Тема 4. Політичні і правові вчення в Європі у період Середньовіччя.
- •Тема 5. Правові і політичні вчення епохи Відродження і Реформації.
- •Тема 6. Правові і політичні вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій
- •Тема 7. Правові та політичні вчення в Англії епохи Славної революції, Реставрації та становлення конституційної монархії
- •Тема 8. Правові та політичні вчення в Німеччині та Італії на початку Просвітництва
- •Тема 9. Правові та політичні вчення епохи Просвітництва в Україні
- •Тема 10. Правові та політичні вчення періоду Великої Французької революції
- •Тема 11. Правові та політичні вчення в сша в період боротьби за незалежність
- •Тема 12. Правові та політичні ідеї класичної німецької філософії
- •Тема 13. Європейська правова та політична думка хіх ст.
- •Тема 14. Правові та політичні доктрини в Україні у хіх ст.
- •Тема 15. Правові та політичні вчення хх-ххі ст.Ст.
- •2. Плани практичних занять Тема 1. Правові і політичні вчення у країнах Давнього Сходу
- •Тема 2. Правові і політичні вчення у Стародавній Греції
- •Тема 3. Політико-правові вчення у Стародавньому Римі
- •Тема 4. Політико-правові вчення періоду Середньовіччя у країнах Європи
- •Тема 5. Правові і політичні ідеї Відродження і Реформації
- •Тема 6. Політико- правові погляди Гуго Гроція
- •Тема 7. Політико- правові погляди Томаса Гобса
- •Тема 8. Зародження і розвиток теорії розподілу влади. Політико- правові погляди Джона Лока
- •Тема 9. Розвиток теорії розподілу влади у політико-правовій концепції ш.-л. Монтеск’є
- •Тема 10. Політико-правові погляди Жана-Жака Русо
- •Тема 11. Правові і політичні вчення кінця XVIII-хіх ст.
- •Тема 12. Зародження та розвиток лібералізму в хіх ст.
- •Тема 13. Правові і політичні вчення у країнах Європи у другій половині хіх – початку хх ст.
- •Тема 14. Правові і політичні концепції хх ст.
- •Тема 15. Правова і політична думка періоду Козацької доби в Україні
- •Тема 16. Українська ідея у правовій і політичній думці середини хіх ст.
- •Тема 17. Основні напрями української політико-правової думки другої половини хіх ст. – середини хх ст.
- •Тема 18. Головні правові і політичні концепції сучасності
- •3. Рекомендована література
- •I. Першоджерела
- •Іі. Навчальна та наукова література
- •4. Текст лекцій
- •4.1. Предмет і методи дослідження Історії правових і політичних учень
- •4.2. Правові і політичні вчення Давнини Правові і політичні вчення у давніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Китаї, у давніх іудеїв
- •4.3. Правові і політичні вчення Давнини. Грецька правова і політична думка
- •4.4. Правові і політичні вчення Давнини. Римська правова і політична думка
- •4.5. Правові та політичні вчення Середньовіччя
- •4.6. Правові та політичні вчення Нового часу
- •4.7. Політико-правова думка в Україні (XVII – поч. Хх ст.)
- •4.8. Сучасні теорії пізнання права і держави
- •Соціологічна юриспруденція
- •Школа вільного права – напрям соціологічної юриспруденції
- •Теорія солідаризму
- •Теорія інституціоналізму
- •Прагматична юриспруденція (правовий функціоналізм) р. Паунда
- •Реалістична школа права
- •Органічна теорія
- •Консерватизм
- •Лібералізм
- •Анархістські ідеї у вченнях про право і державу
- •Елітарні та технократичні теорії
- •Теорія плюралістичної демократії
- •Теорія поліцейської держави
- •Теорія «держави загального благоденства»
- •Теорія соціальної правової держави
- •5. Додаток (Витяги з першоджерел) Конфуцій
- •Представники цинізму
- •Ціцерон
- •Х. Томазій
- •Г.Бректон
- •Г.Гроцій
- •Т. Гобс
- •Дж. Локк
- •Ш. Монтеск’є
- •І. Кант
- •Н. Макіавеллі
- •В. Окам
- •Б. Спіноза
- •Г. Кельзен
- •Слово про Закон і Благодать
- •Данило Заточник
- •Іван Франко
- •Л. Петражицький
- •Г. Шершеневич
- •Ф. Тарановський
- •Л. Гумплович
- •В.Хвостов
- •Г. Гегель
- •Представники лібералізму
- •М. Вебер
- •Г. Пухта
- •Є. Бентам
- •В. Соловйов
- •Й. Покровський
- •6. Запитання для самоконтролю
Л. Гумплович
«Право може виникнути тільки у державі. Те, що повинна робити держава, те справедливо, але ніколи не може бути справедливим те, чого держава не може робити»
В.Хвостов
«Право – це ті норми поведінки, які взяті під захист державною владою і в силу її авторитету претендують на панування над членами суспільства незалежно від їх бажання підпорядковуватися цим велінням»
«Всі наші уявлення про зміст справедливих норм, доки вони не одержали санкції верховної влади, не є правом»
«За силою своєї дії норми права поділяють на: 1) уповноважуючі; 2) диспозитивні; 3) примусові»
Г. Гегель
«Все те, що властиве монарху, крім цього остаточного рішення, є щось індивідуальне чому не слід надавати уваги. Трапляється, що в державі виступають лише ці індивідуальні особливості, однак це означає, що держава ще не повністю розвинута чи недостатньо добре сконструйована. У добре влаштованій монархії об’єктивна сторона належить тільки законові, до якого монархові належить лише додати суб’єктивне “ я хочу”»
«Влади мають бути розрізненні, але тільки як моменти поняття. Вони не повинні перебувати абстрактно одна від одної, бо зрозуміло, що дві самостійності не можуть створити єдності. Вони неодмінно породжують боротьбу, яка розхитує цілість. З такого становища є тільки два виходи: 1) або за допомогою насильства єдність буде відновлена, в результаті підпорядкування однієї влади іншою; 2) або держава розпадеться»
«Розвиток держави у конституційну монархію – справа нового світу, у якому субстанційна ідея набула безкінечну форму»
«Державні закони не можуть розповсюджуватись на переконання, бо в сфері морального Я є для себе самого і насильство тут не має змісту»
«Право – є свобода як ідея»
«Верства юристів, володіючи спеціальним знанням законів, вважає часто це знання своєю монополією і вважає, що тому, хто не належить до їх верстви, не належить втручатися у їх справи»
Г. Спенсер
«Я захищав один принцип – свободу в усьому: в релігії, філософії, в літературі, в промисловості, в політиці, розуміючи під свободою переваги особи над владою, яка бажає керувати методом насильства, і над масами, які пред’являють з боку більшості право підпорядкування собі меншості»
Вольтер
«Найщасливіше суспільство людей – де цар – філософ. Добрий правитель є найкращим подарунком, який небо може дати землі»
«Свобода і власність – ось крик природи»;
Б. Констан
«Політична влада кому б вона не належала – монархові чи народові – не може бути абсолютною»
«Місцем покарання є місце злочину, оскільки там і тільки там, а не в будь-якому іншому місці люди вимушені образити індивіда, щоб попередити образу всього суспільства»
«Якщо тлумачення законів зло, то їх темнота, що примушує застосовувати тлумачення, не менше зло»
Р. Оуен
«Хоч би якою мірою були сучасні системи безумними, їх не можна руйнувати руками людей некомпетентних і грубих»?
А. де Токвіль
«Таким чином, коли я бачу, що право робити все надається якійсь владі, народу чи королю, демократії чи аристократії, уряду монархічному чи республіканському, то я говорю: “там починається зародження тиранії”»
«Воля народу є одним із тих лозунгів, яким інтригани і деспоти всіх часів і народів найбільше зловживали»
«Продажний і бездарний чиновник не буде діяти разом з іншим чиновником тільки тому, що той такий самий тупий і продажний. Вони не будуть разом працювати для процвітання корупції і некомпетентності. Бо владолюбство і махінації одного можуть привести до викриття іншого. У демократичних державах недоліки чиновників переважно індивідуальні»
«Демократичні закони переважно прагнуть забезпечити благо більшості. Оскільки виходять від більшості громадян, які можуть помилятися, але не можуть виражати інтересів протилежних своїм власним»
«Якщо ми не зможемо поступово ввести і укріпити демократичні інститути і якщо ми відмовимося від думки про необхідність прищепити всім громадянам ідеї і почуття, які підготують їх до свободи, а потім дозволять нею користуватися, то ніхто не буде вільним. Всі однаково підпадуть під гноблення тиранії»
О. Конт
«Люди народжуються з обов’язками і з обов’язками проводять усе своє життя»
«Любов як принцип, порядок як основа і прогрес як мета»
С. Котляревський
«Суверенітет монарха і суверенітет народу мають поступитися верховенству права як безособовій верховній владі»
Б. Кістяківський
«Влада у правовій державі є безособовою, оскільки безособовою є воля держави, виражена у правових нормах. Саме безособовість є характерною ознакою влади в правовій чи конституційні державі»
«Загальне добро та стисла формула, в якій виражене завдання держави»
П. Кропоткін
«Ніякої влади, яка б нав’язувала іншим свою волю, ніякого панування людини над людиною»
Ф. Ніцше
«Війна робить переможця глупим, а переможеного злобним … вона варваризує людей і тим робить їх більш природними; для культури вона є порою зимової сплячки, людина виходить з неї більш сильною для добра і зла»
О. Шпенглер
«Що у разі зникнення держави на зміну їй не прийде хаос, а ще більш досконала установа, ніж держава переможе державу»
М. Оріу
«Держава – є централізація народу, з метою встановлення громадянського устрою, за допомогою зорганізування народу у корпораційну індивідуальність, під управлінням суверенної влади, під пануванням внутрішнього права і під домінуванням основного закону»
Ф. Савіньї
«Де тільки ми знаходимо достовірну історію там приватне право вже має свій певний характер, особливий для кожного народу, так як і його мова, звичай і державний устрій»