98. Основні положення вивезення інвалюти за кордон України.

Для фіз особ:

1)за умови усного деклар-ня не > $1000,

2)за умови деклар-ня: не > $5000 в банк-х підтвре-х, банк-х металів не >100гр на 1 особу, дорожні чеки (тільки для нерез), інвалюта, ввезена раніше

3)службові відрядж-ня

4)усне деклар-ня не> $1000 за умови деклар-ня: ввезена раніше інвалюта, кошти у сумі до $10.000 з підтвер-м банку, дорожні чеки.

Для юр осіб в обов-му порядку деклар-ся ч/з підзвітну особу: 1000$ для забез-ня розрах-в на пасажир-х рейсах, на автотранспорті до $2000, на літаках та суднах до $10.000

Інші випадки передбач-ть отрим-ня індив-ї ліцензії НБУ (до $25.000), якщо більше – спец дозвіл департамента валютного контролю.

99. Особливості кредитування у іноземній валюті.

Кред-ня в інвалюті здійсн-ся на тих самих засадах, що і кред-ня в нац. вал.

Особл-ті:

1) КБ резиденти можуть надавати кредити в інвалюті резидентам-експортерам товарів для забезпечення д-ті пов’язаної з вир-вом згідно з умовами укладених кредитних договорів та за умови мобілізації вал. р-сів на відповідний строк;

2) надання кредитів КБ в інвалюті може надаватися за умов залучення банком вал. коштів у міжнародних фінансових інститутів в рамках міжурядових договорів, за кредитною лінією ЄБРР для розвитку малого та середнього підприємництва;

3) КБ можуть надавати кредити в інвалюті резидентам на придбання товарів критичного імпорту (в теперішній час товарів критичного імпорту немає)

100. Напрямки страхування валютних ризиків.

Під вал. ризиком розуміють можливість грошових втрат суб’єктів вал. ринку через коливання вал. курсів. Упр-ня вал. риз-ком базується на виборі відповідної стратегії менедж-ту ризику, яка містить у собі такі осн-ні ел-ти: 1) викор-ня всіх можливих засобів уникнення ризику, який приводить до значних збитків; 2) контроль ризику та мінімізація сум імовірних збитків, якщо немає можливості уникнути ризику повністю; 3) страх-ня вал. ризику в разі неможливості його уникнення

У світовій практиці ризик, пов’язаний з виникненням потенційних збитків визначається терміном експозиція. Упр-ня вал. ризиком передбачає проведення його детального аналізу, оцінку, можливість наслідків та вибір методів страх-ня.

Оцінка ризику передбачає визначення тривалості періоду ризику, суми коштів, що знаходяться під ризиком та обсягу збитків за відповідними зобов’язаннями, які можуть виникати у майбутньому.

У світовій практиці страх-ня вал. ризиків наз-ть хедж-ня. З-поміж методів хедж-ня можна відилити такі: 1) струк-не баланс-ня активів та пасивів; 2) зміна строків платежу; 3) форвардні угоди; 4) операції типу “своп”; 5) опціонні угоди; 6) фінансові ф’ючерси; 7) паралельні позички; 8) реструктуризація вал. заборг-ті; 9) виеорист-ня вал. кошиків; 10) страх-ня; 11) форфертування.

101. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України.

Дозволяється використовувати гот. інвалюту:

1) для забезпечення витрат працівників юр. осіб на відрядження за кордон, бронювання місць у готелях, транспорті та ін. виплати за кордоном;

2) для виплати коштів на представницькі витрати;

3)для забезп. витрат юр. осіб, які мають власні ТЗ для виконання рейсів за кордон;

4) для оплати праці робітників-нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом;

5) для викон-ня стат-ної д-ті представництва, бюро міжнар. орг-ї з міграції, в .т.ч. для покриття витрат, пов’язаних із забезп. виїзду мігрантів на батьківщинну за рахунок коштів, які надійшли від нерезидентів на рахунок зазначеного бюро.;

6) для відшкодування фіз. особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, які призвели до невиконання юр. особою, яка надає послуги з оплатою в інвалюті.