1.2. Основні категорії менеджменту

До основних категорій менеджменту належать поняття органі­зації, процесу і функцій управління, рівнів управління, принципів і методів менеджменту, стилів та культури керівництва (лідерства), комунікації, управління колективом (групою) тощо.

Таким чином, менеджмент є складовим елементом управління і порівняно з ним охоплює порівняно вузьку сферу, що включає соці­альні системи (людей), метою яких може бути виробництво товарів та їх реалізація, надання різних послуг споживачам у рамках пев­ної організації, яка діє в ринкових умовах.

Для досягнення цієї мети у менеджменті застосовується су­купність функцій, принципів, методів, засобів, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований вплив на соціальні системи (людей).

Поняття менеджменту:

Сутність і значення сучасного менеджменту

1) наука і практика керування;

2) організація керування усередині фірми;

3) процес прийняття управлінських рішень.

Під науковими основами управління розуміється система науко­вих знань, що складає теоретичну базу практики керування. Термін «організація управління» являє собою вид діяльності до керівницт­ва людьми (керування персоналом). Процес прийняття рішень час­то стає самостійною сферою діяльності спеціалізованих підрозділів.

Принципи та методи менеджменту — це правила та способи управління діяльністю організації.

Предметом менеджменту є вивчення законів і закономірностей цілеспрямованої діяльності організацій, відносин у процесі управ­ління.

Принциповим є питання про те чи відноситься ця галузь знань до науки.

Для виділення менеджменту в самостійну науку необхідно:

1) наявність самостійного об'єкта дослідження (управлінські від­носини);

2) самостійні, специфічні методи дослідження (у менеджменту використовуються загальноекономічні методики).

На тлі загального уявлення про менеджмент можна дати узагаль­нену характеристику менеджера: це керівник, керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями в сфері прийняття рішень з конкретних видів діяльності, що функціонує в ринковій економіці.

Застосовується до:

1) керівників підприємства в цілому або його підрозділів;

2) організаторів будь-яких робіт у рамках окремих підрозділів або програмно-цільових груп;

3) до адміністратора будь-якого рівня управління, що організує роботу.

Порівняно з управлінням менеджмент охоплює порівняно вуж­чу сферу, яка включає до свого складу соціально-економічні систе­ми (підприємства), метою яких є виробництво товарів і надання різних послуг, тобто йдеться про управління підприємством.

Управління соціально-економічною системою (підприємством) може бути представлене в єдності двох підсистем: суб'єкта та об'єкта управління.

Об'єкт управління — частина навколишнього середовища, пер­сонал фірми, інші елементи, на які спрямовані конкретні уп­равлінські процеси.

На систему управління впливає також навколишнє середовище — через входи і виходи системи управління (рис. 1.1).

Управлінська дія Інформація

Система управління

Суб’єкт управління

Входи

Виходи

Об’єкт управління

Навколишнє середовище

Рис. 1.1. Схема управлінських зв'язків у системі управління

Суб'єкт управління — керівник, група осіб, підрозділ, які здійсню­ють управління. Від суб'єкта управління до об'єкта надходить потік командної інформації. Інформаційний потік до суб'єкта управлін­ня містить дані про стан об'єкта управління, про виконання одер­жаних раніше команд.

Наразі переосмислення таких основних економічних понять як власність, підприємництво, ринок. Необхідно приймати рішення ще недавно невластиві і незвичні для нашого суспільства.