Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент_ОКЛ.doc
Скачиваний:
224
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
2.3 Mб
Скачать

Тема 1. Методологічні основи менеджменту

  1. Загальна характеристика і визначення менеджменту.

  2. Управління як відношення: об’єкт і суб’єкт.

  3. Управління всередині організації.

  4. Управління і зовнішнє оточення.

  5. Рівні управління.

  6. Механізм менеджменту: принципи, підходи, методи та закони менеджменту.

        1. Загальна характеристика і визначення менеджменту.

Менеджмент на сучасному етапі розвитку розглядається як цілісна комплексна система управління будь – якою організацією, яка орієнтується на досягнення оптимальних конкурентоспроможних результатів, в умовах закону економії часу, максимальне задоволення потреб ринків при постійному підвищенні якості усієї ємності.

Менеджмент– це сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурсів для досягнення певних організаційних цілей.

Будь – який процес менеджменту має 3 складових: суб’єкт управління, об’єкт управління та наявність мети (чого ми хочемо досягти).

Сучасний менеджмент представляє собою: 1) вид людської діяльності; 2) процес; 3) наука і мистецтво; 4)сфера діяльності; 5)соціальний прошарок людей.

Процес менеджменту – це логічна послідовність виконання певних етапів, операцій і елементів, які забезпечать досягнення поставленої мети при умові раціонального використання ресурсів.

Рисунок 1.1. Елементи процесу менеджменту.

2. Управління як відношення: об’єкт і суб’єкт.

Об’єкт управління – організація як форма суспільної координації людей. Практична безмежність об’єктів, що мають власні механізми управління, зумовили необхідність їх певної управлінської градації, яка сьогодні представлена в двох площинах. Перша – це самі управлінські потенціали об’єктів, їхня здатність до самоорганізації і друга – це управління як вид діяльності. До другої площини входять знання про управління і його вище досягнення – наука управління, хоча й воно як інформативне явище входить і до першої площини. І все ж творча активність, науковий пошук, теоретичне осмислення самоуправлінсьеих потенціалів певних об’єктів входить до другої площини як виключна здатність людини. В цьому відношенні вона не обслуговує першу, а є її органічним елементним утворенням.

В науці управління виражене у формулі “об’єкт – суб’єкт управління” і в предметному вигляді може бути представлене як знання, яке уможливлює приводити другу площину відповідно до потреб об’єкту, законів його функціонування і розвитку.

Суспільство спроможне ставити перед собою певну мету і реалізувати її за допомогою управління. На цій основі виникають такі два властивих лише суспільству явища, як суб’єкт і об’єкт управління.

І

Керуюча підсистема

Суб’єкт управління

нформація Вплив

Керована підсистема

Об’єкт управління

Управлінська технологія

Ціль

Рисунок 1.2. Замкнуте коло управління.

Об’єкт менеджменту– організація або процес, який досліджується, розвивається і вдосконалюється завдяки системі менеджменту або діяльності менеджерів.

Суб’єкт менеджменту - це та частина організації або процесу, яка виступає джерелом ділової активності і направляє усі свої зусилля на узгодженість, гармонію вдосконалення і розвиток об’єкту в напрямку долсягнення мети.

Суб’єкт

  1. Менеджмент персоналу

  2. Рехроматика

  3. Оперативне управління

  4. Фінансовий менеджмент

  5. Управління запасами

  6. Управління екаутінгом

  7. Маркетинговий менеджмент

В

І

Д

Н

О

С

И

Н

И

Об’єкт

1. Людей

2.засоби праці

3.предмети праці

4.Технології

5.Гроші

6.Запаси матеріальних ресурсів

7.Інформація

8.Продукт праці

Рисунок 1. 3. Співвідношенння об’єктів і суб’єктів управління.

Суб’єкт і об’єкт управління взаємодіють за допомогою каналів зв’язку, якими проходять потоки інформації. Ці потоки є керуючими впливами і повідомленнями щодо стану керованого об’єкту.

Складна система відносин, яка виникає між об’єктами і суб’єктами управління в процесі досягнення мети, формує предмет менеджменту.

Тому предмет науки управління визначається як знання, яке уможливлює приводити будь – який об’єкт у відповідність з законами функціонування і розвитку власного потенціалу, а також теоретична характеристика об’єктивних і суб’єктивних механізмів організації управління цими об’єктами в їх взаємозв’язках із зовнішнім середовищем.