2. Цільова підсистема системи менеджменту

Цільова підсистема системи менеджменту представляє собою найважливішу підсистему системи менеджменту, де визначаються загальні орієнтири стратегічного розвитку, обгрунтовується тактика досягнення цієї стратегії.

До основних компонентів цієї підсистеми можна віднести:

• підвищення якості;

• ресурсозбереження;

• розширення ринків збуту;

• загальний організаційно – технічний рівень;

• соціальний розвиток;

• охорона навколишнього середовища.

Форми цілей підприємства (за П.Друкером):

1. частка ринку;

2. інновації і нововведення;

3. продуктивність;

4. прибутковість;

5. ресурси;

6. люди (соціальна відповідальність).

Загальні цілі виробничих систем:

• економічне зростання;

• оптимальне розприділення ресурсів;

• стабільність виробничої системи;

• оптимальні зайнятість;

• економічна свобода;

• активний торговий баланс.

Дроблення головної мети:

1. зміст цілі;

2. розмір цілі;

3. просторові характеристики;

Рисунок 2.2. Цибулина цілей (просторові характеристики цільової підсистеми).

4. персональна і суб’єктивна ідентифікація;

5. часові параметри;

6. ранг цілей (пріоритетність).

3. Забезпечуюча підсистема системи менеджменту

1. Методичне забезпечення – включає основні положення і структуру нормативно – методичних документів, які декларують правила і закони побудови системи менеджменту.

2. Ресурсне забезпечення – основні положення щодо класифікації ресурсів, їх видів, норм і нормативів щодо організації ресурсного забезпечення управління.

3. Інформаційне забезпечення - основні положення щодо поняття інформації, її класифікації і організації, інформаційне забезпечення управління.

4. Правове забезпечення - основні положення щодо системи правового забезпечення і сукупності нормативних актів щодо побудови системи менеджменту.

5. Організаційно – технічне забезпечення - основні положення і вимоги щодо організації зв’язків системи.

4. Функціональна підсистема системи менеджменту

Основні системні параметри:

1. Цілі управління (орієнтація на вихід);

2. Управлінський процес;

3. Усвідомлення загальних та специфічний функцій управління;

4. Функціональні комплекси задач управління;

5. Структура управління.

Управлінський процес сучасний менеджмент розглядає як:

• людей, які займаються специфічною управлінською роботою;

• певна галузь знань про те, як робити успішними організації;

• логічна послідовність управлінських дій по досягненню конкретного усвідомленого результату, яким виступає ціль.

5. Керуюча підсистемасистеми менеджменту

Менеджер– це керівник чи керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями у прийняття рішень за конкретними видами діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах.

Ціль управлінської праці (УП) – створення умов для досягнення цілей організації, координація і погодження спільної діяльності керівників. Предмет УП – люди, їх трудова діяльність, інформація. Засоби УП - засоби організаційної та обчислювальної техніки, ЕОМ, інформація. Характеристика УП – розумова праця, непрямо продуктивна праця, робота з людьми, інформаційна природа, різноманітність вирішуваних завдань, творчий характер. Продукт УП – керівний вплив, управлінське рішення.

Види розподілу праці менежерів:

1. Функціональний – виділення функцій, виконання яких закріплюється за певними працівниками апарату управління.

2. Ієрархічний – розподіл комплексів робіт з реалізації функцій, закріплення їх за певними управлінськими працівниками і формування їх повноважень.

3. Технологічний – розподіл процесу управління на операції зі збору, передачі, зберігання і перетворення.

4. Професійний - диференціація управлінських працівників згідно з їх професійною підготовкою.

5. Кваліфікаційний – розподіл праці за функціями управління і закріплення їх за управлінськими працівниками згідно з кваліфікацією.

6. Посадовий – розподіл управлінських працівників згідно з їх компетенцією (компетенція – сукупність прав, обов’язків і відповідальності працівників).

За їх функціональною роллю в процесі управління управлінських працівників класифікують:

- керівники– працівники, які очолюють певний колектив, мають повноваження приймати рішення і несуть повну відповідальність за результати роботи;

• спеціалісти – аналізують зібрану інформацію і готують варіанти рішень для керівників, керуються наказами, нормативами, кваліфікаційними вимогами, застосовують логічні операції;

• службовці – обслуговують діяльність спеціалістів і керівників. Виконують інформаційно – технічні операції.

Для досягнення головної мети організації менеджери повинні забезпечити виконання таких завдань:

• постійне скорочення витрат робочого часу на одиницю продукції при збереженні її якості;

• встановлення раціональних форм поділу та кооперації праці;

• розробка системи оплати праці, яка повинна стимулювати удосконалення методів роботи, підвищення її якості та економію часу;

• забезпечення відповідності між роботою та кваліфікацією, схильностями, психологічними та іншими особливостями працівника;

• покращення санітарно – гігієнічних умов праці, скорочення питомої ваги важкої та шкідливої праці;

• забезпечення фізіологічно достатнього відпочинку;

• постійне поширення передових методів праці;

• підвищення кваліфікації та культурного рівня працівників тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте сутність системного підходу в менеджменті

2. Дайте характеристику цільової, забезпечуючою, функціональної та керуючої підсистеми системи менеджменту .

3. Охарактеризуйте основні форми цілей цільової підсистеми Розкрийте особливості впливу факторів зовнішнього середовища на організацію.

4. Поясніть особливості управлінської праці та основні посадові обов’язки керівників.