- •Л.І. Скібіцька, о.М. Скібіцький менеджмент
- •1. Сутність і значення сучасного менеджменту 12
- •2. Виникнення та еволюція наукових шкіл у менеджменті 25
- •9. Організація взаємодії та повноважень 125
- •10. Планування як функція менеджменту 137
- •15. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень 195
- •16. Інформаційне забезпечення управління 208
- •1. Сутність і значення сучасного менеджменту
- •1.1. Поняття про менеджмент і управління
- •1.2. Основні категорії менеджменту
- •1.3. Основні закони управління
- •1.4. Підприємництво як об'єкт управління
- •1.5. Менеджмент як вид діяльності
- •1.6. Типи і види управління
- •1. .7 Методи дослідження у менеджменті
- •2. Виникнення та еволюція наукових шкіл у менеджменті
- •2.1. Зародження світової управлінської думки
- •2.2. Управлінська думка часів феодалізму
- •2.3. Передфаза
- •2.4. Школа наукового управління
- •2.5. Класична школа (школа «адміністративно-бюрократичного» підходу)
- •2.6. Школа руху за гуманні стосунки (школа людських відносин)
- •2.7. Школа наук поведінки (біхевіористська школа)
- •2.8. Сучасна фаза
- •2.9. Витоки та джерела вивчення управлінської думки в Україні
- •3. Управління як процес, що розвивається
- •3.1. Поняття про систему управління та її складові
- •3.2. Зміст і логіка розвитку управління
- •3.3. Загальні принципи розвитку управління
- •3.4. Логічна схема розвитку управління
- •4. Загальні закономірності управління. Загальні принципи менеджменту
- •4.1. Закономірності управління
- •4.2. Поняття про принцип управління
- •4.3. Принципи наукового управління ф.Тейлора
- •4.4. Принципи організації виробництва г.Форда
- •4.5. Принципи адміністративного управління а.Файоля
- •4.6. Принципи продуктивності г.Емерсона
- •4.7. Сучасні принципи менеджменту та їх характеристика
- •5. Теорія організації
- •5.1. Поняття про організацію як відкриту систему
- •5.2. Макро- та мікросередовище організацій
- •5.3. Основні функції організацій та їх види
- •5.4. Загальні риси формальної організації та її внутрішнє і зовнішнє середовище
- •5.5. Оцінювання факторів зовнішнього середовища організації
- •5.6. Правові основи менеджменту організацій
- •6. Підприємство як виробнича система
- •6.1. Характерні прикмети і властивості підприємства як виробничої системи
- •6.2. Порядок реєстрації та ліквідації підприємств
- •6.3. Класифікація підприємств
- •6.4. Виробнича структура підприємства
- •6.5. Види підприємств, які можуть діяти в Україні
- •6.6. Організаційні особливості створення нового підприємства в Україні
- •7. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •7.1. Організаційні типи виробництва.
- •7.2. Методи організації виробництва.
- •7.3. Суспільні форми організації виробництва.
- •7.1. Організаційні типи виробництва
- •7.2. Методи організації виробництва
- •7.3. Суспільні форми організації виробництва
- •8. Організаційні структури управління та принципи їх формування
- •8.1. Поняття про структуру організації та організаційну структуру управління
- •8.2. Типи організаційних структур управління
- •8.3. Основні принципи формування організаційних структур управління
- •8.4. Розробка маршрутної технології виконання управлінських функцій і проектування організаційного процесу
- •8.5. Удосконалення роботи з формування організаційних структур
- •9. Організація взаємодії та повноважень
- •9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту.
- •9.2. Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень.
- •9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту
- •9.2. Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень
- •10. Планування як функція менеджменту
- •10.1. Основні положення планування
- •10.2. Планування на макро- та мікрорівні
- •10.2.1. Макрорівень
- •10.2.2. Мікрорівень. Прогнозування розвитку підприємств
- •10.3. Принципи планування
- •10.3.1. Основні принципи
- •10.3.2. Специфічні принципи
- •10.4. Види планування
- •10.4.1. Перспективне планування
- •10.4.2. Система поточного (оперативного) планування
- •10.5. Методологічні та методичні основи планування
- •10.5.1. Методи планування
- •Загальноприйнята класифікація методів планування діяльності та розвитку підприємства
- •Джерела інформації для планування
- •10.5.2. Характеристика окремих методів прогнозування розвитку підприємств (організацій)
- •10.6. Поняття про «Систему планів компанії»
- •10.7. Особливості вітчизняного планування
- •11. Комунікації у менеджменті
- •11.1. Поняття про комунікації.
- •11.2. Комунікаційний процес та його види.
- •11. 1 Поняття про комунікації
- •11.2. Комунікаційний процес та його види
- •1.3. Шляхи вдосконалення міжособових та організаційних комунікацій
- •12. Мотивація як функція менеджменту
- •12.1. Сутність мотивації та її роль у менеджменті
- •12.2. Характеристика змістовних теорій мотивацій
- •12.3. Процесуальні теорії мотивації
- •12.4. Методи та система мотивації праці
- •12.5. Заходи щодо забезпечення власної мотивації до життя і роботи
- •13. Контроль як функція менеджменту
- •13.1. Сутність, види та основні завдання контролю.
- •13.2. Процес контролю та його зміст.
- •13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю.
- •13.1. Сутність, види та основні завдання контролю
- •13.2. Процес контролю та його зміст
- •13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •Інформаційно-управляючі системи в плануванні і контролі (іус)
- •14. Система методів менеджменту
- •14.1. Сутність, роль та класифікація методів менеджменту.
- •14.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту.
- •14.4. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •14.1. Сутність, роль та класифікація методів менеджменту
- •14.2. Економічні методи менеджменту та механізм застосування їх
- •14.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту
- •14.4. Соціально-психологічні методи менеджменту
- •14.4.1. Види соціально-психологічних методів
- •14.4.2. Характеристика психологічних методів і способів їх впливу
- •14.4.3. Способи соціально-психологічних досліджень
- •14.4.4. Соціальне планування як ефективний психологічний метод управління
- •15. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень
- •15.1. Суть та особливості управлінських рішень
- •15.2. Класифікація рішень
- •15.3. Методи прийняття рішень
- •15.4. Технологія прийняття управлінських рішень
- •15.5. Причини прийняття невдалих рішень
- •16. Інформаційне забезпечення управління
- •16.1. Рівні інформаційного забезпечення менеджменту і типи інформації
- •16.2. Види інформації, які застосовуються у менеджменті
- •16.3. Використання інформації в основних функціях менеджменту
- •16.4. Постановка та реструктуризація управлінського обліку в організації
- •16.4.1. Управлінський облік у системі управління організацією
- •16.4.2. Елементи системи управлінського обліку
- •16.4.3. Процес постановки управлінського обліку
- •16.5. Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків
- •16.6. Комп'ютерні системи інформаційного менеджменту
- •16.6.1. Система здійснення угод і операцій
- •16.6.2. Управлінські інформаційні системи
- •16.6.3. Системи підтримки рішень
- •16.6.4. Системи, що ґрунтуються на знаннях, та експертні системи
- •16.6.5. Побудова інформаційних систем
- •16.6.6. Розробка (доробка, переробка) систем користувачем
- •17. Керівництво, стиль управління та лідерство
- •17.1. Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •17.3. Стилі управління та їхня характеристика.
- •17.1. Поняття та загальна характеристика керівництва
- •17.2. Теорії лідерства
- •17.3. Стилі управління та їхня характеристика
- •18. Особливості управлінської праці та її організація
- •18.1. Особливості управлінської праці
- •18.2. Еволюція вимог до менеджерів
- •18.3. Характеристика сучасного менеджера
- •18.4. Організація особистої праці менеджера
- •18.5. Основні напрями удосконалення організації праці та оцінювання діяльності менеджера
- •19. Культура, етика та мистецтво управління
- •19.1. Поняття про культуру та мистецтво управління
- •19.2. Роль культури менеджменту та її основні функції
- •19.3. Складові культури управління та їхня характеристика
- •19.4. Концепція організаційної культури
- •19.5. Управлінська етика та її складові
- •20. Корпоративна культура
- •20.1. Загальні положення та основні поняття корпоративної культури
- •20.2. Основні принципи і типи корпоративної культури
- •20.3. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •20.4. Компоненти корпоративної культури
- •Зв'язок управлінських форм і типів спільної діяльності в рамках організаційних культур
- •20.5. Стадії розвитку корпоративної культури
- •Можливості компаній з різним рівнем корпоративної культури
- •21. Управління конфліктами та стресами
- •21.1. Сутність та різновиди конфліктів
- •21.2. Причини виникнення конфлікту
- •21.3. Технологія управління конфліктами
- •Методика вирішення конфлікту через вирішення проблеми
- •21.4. Управління стресами
- •22. Персонал організації як об'єкт менеджменту
- •22.1. Об'єкт, суб'єкт і завдання управління персоналом
- •22.2. Персонал організації
- •22.3. Кадрова політика
- •Зовнішні
- •Внутрішні
- •22.4. Відмінності в системах управління персоналом, залежно від моделі ринку праці
- •Характеристики систем управління персоналом
- •22.5. Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •22. 6. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •22.7. Інформаційна база менеджменту персоналу
- •22.8. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •Список літератури
Зв'язок управлінських форм і типів спільної діяльності в рамках організаційних культур
Тип спільної діяльності |
Управлінська форма |
Важіль керування |
Спільно-взаємодіючий |
Колективістська |
Авторитет |
Спільно-індивідуальний |
Ринкова |
Гроші |
Спільно-послідовний |
Бюрократична |
Сила |
Спільно-творчий |
Демократична |
Закон |
|
Діалогова |
Знання |
20.5. Стадії розвитку корпоративної культури
Оскільки компанія, колектив, проект, продукція мають свій визначений життєвий цикл, остільки цей термін можна застосувати і до корпоративної культури. Розглянемо стадії цього циклу.
Стадія зародження. У світовій художній культурі ця стадія визначена як «девіантний рівень». Сама назва (девіантний — той, що відхиляється) говорить за себе.
Паростки нової культури кидають виклик суспільним підвалинам і досить відчутно заважають стабільно налаштованим громадянам. Носіями нової культури є незначна частина суспільства, а елементи її сприймаються як артефакт громадського життя. Більшість реагує або негативно, або поблажливо. В окремих випадках навіть можливий загальний осуд і застосування санкцій. При цьому саме ця, нова, культура є основою формування базових передумов подальшого розвитку суспільства.
Стадія стабілізації — це «Загальнокультурний рівень». Носіями культури є переважна більшість культур, які проходять своєрідний тест на живучість. Практично вона стає середовищем або частиною середовища існування і розвитку суспільства. її вплив поширюється як на атрибути життя (архітектурний стиль, одяг, особливості дозвілля, музику), так і на її серцевину — духовну складову (світогляд, цінності, переваги, мотиви). Саме на цій стадії культура виборює право перебувати не в аналах історії і не в якості її забавного епізоду, а як фундаментальна основа.
Стадія історизації, або рівень класики. Якщо культура потрапила на цей рівень, то вона стає базисом подальшого розвитку суспільства і культури в широкому розумінні. Основні риси культури узагальнюються, стираються, міфологізуються, доповнюють архетип. Культура починає впливати на подальший розвиток не безпосередньо, а опосередковано — через легенди, міфи, перекази, атавістичні форми життєдіяльності.
Коли йдеться про корпоративну культуру, можна з легкістю простежити аналогічні закономірності. Більше того, ми вже є свідками зміни третього покоління цього феномена. Якщо корпоративна культура на перших етапах свого становлення залишалася власне корпоративною культурою, то подальша логіка її розвитку зв'язується з виходом за межі компанії — на міжкорпоративний, а потім на соціальний макрорівень.
Корпоративна культура — найважливіший інструмент менеджменту. В даний час вона виступає як самоцінність. Вона потрібна саме тому, що потрібна, тому що без сформованої культури починають гальмуватися бізнес-процеси і комунікації будь-якого рівня. Багато керівників взагалі не задумуються про культуру, поки не постане питання про репутацію компанії.
Етапи розвитку корпоративної культури можна представити в такий спосіб: менеджмент компанії спочатку створює її і впливає на неї, потім відповідає їй і розвиває її. Далі здійснюється перехід у форми міжкорпоративної культури. Міжкорпоративна культура — інструмент посилення позицій компанії на рівні галузі і ринку. Вона цінна остільки, оскільки сприяє реалізації тенденції до переходу від конкуренції до партнерства.
В умовах здійснення проектів, де ресурсів однієї компанії явно не вистачає, менеджменту доводиться виходити на рівень міжкорпоративної культури, тобто оперативно проводити взаємне підлаштовування норм, нормативів, цінностей, форм комунікацій і т.д. Якщо цього не відбувається, ефективність роботи в спільному проекті істотно знижується і може призвести до розриву вигідних партнерських зв'язків, тобто проектний менеджмент може бути ефективним тільки за наявності міжкорпоративної культури.
Одночасно з розвитком міжкорпоративної культури відбувається зародження і розвиток культури бізнесу. Дійсно, виникнення холдингів і укрупнення бізнесу, необхідність вишукувати ресурси на перетині можливостей декількох компаній підштовхують до розвитку проектного менеджменту і до усвідомлення необхідності встановлення не просто договірних, конвенціальних комунікацій, а й до інтеграції цінностей, бачень, ідеологій. Культура бізнесу — інструмент перетворення управлінських технологій на технології системної організації діяльності компанії.
Культура бізнесу стає потрібною, коли тенденції нової економіки стають закономірністю. З'являється необхідність у системному менеджменті. Технології керування з набору інструментів перетворюються на технології організації систем, технології управління системами та їх інтеграції як на рівні мікросередовища (усередині компанії), так і макросередовища (зв'язків компанії не тільки з контрагентами та конкурентами, а й з усіма елементами соціуму). Компанії, в яких є системний менеджмент, здатний до системної організації її діяльності, одержують не абстрактний, а реальний вихід на формування і керування потребами, цінностями, мотивами суспільства.
Ті компанії, які здатні поряд з технологіями формування корпоративної культури пропонувати або здобувати технології формування міжкорпоративної культури і культури бізнесу, мають кращі умови для розвитку, оскільки:
— сприяють створенню нових майданчиків для розвитку бізнесу;
— відкривають нові можливості для взаємозбагачення бізнесів-процесів і бізнесів-технологій;
— формують нове культурне середовище, чим забезпечують виникнення нових потреб суспільства в розвитку додаткових видів і напрямів бізнесу.
У табл. 20.2 представлені варіанти розвитку компаній з різним рівнем корпоративної культури в умовах системної інтеграції бізнесу.
Основу корпоративної (організаційної) культури становлять ті ідеї, погляди, основні цінності, що розподіляються членами компанії. Вони можуть бути абсолютно різними, в тому числі й залежно від того, що знаходиться в їхній основі: інтереси компанії в цілому чи інтереси її окремих членів. Це ядро визначає все інше. З цінностей випливає стиль поводження, спілкування. Зовнішні атрибути без них не мають ніякої самостійної цінності.
Таблиця 20.2