- •Л.І. Скібіцька, о.М. Скібіцький менеджмент
- •1. Сутність і значення сучасного менеджменту 12
- •2. Виникнення та еволюція наукових шкіл у менеджменті 25
- •9. Організація взаємодії та повноважень 125
- •10. Планування як функція менеджменту 137
- •15. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень 195
- •16. Інформаційне забезпечення управління 208
- •1. Сутність і значення сучасного менеджменту
- •1.1. Поняття про менеджмент і управління
- •1.2. Основні категорії менеджменту
- •1.3. Основні закони управління
- •1.4. Підприємництво як об'єкт управління
- •1.5. Менеджмент як вид діяльності
- •1.6. Типи і види управління
- •1. .7 Методи дослідження у менеджменті
- •2. Виникнення та еволюція наукових шкіл у менеджменті
- •2.1. Зародження світової управлінської думки
- •2.2. Управлінська думка часів феодалізму
- •2.3. Передфаза
- •2.4. Школа наукового управління
- •2.5. Класична школа (школа «адміністративно-бюрократичного» підходу)
- •2.6. Школа руху за гуманні стосунки (школа людських відносин)
- •2.7. Школа наук поведінки (біхевіористська школа)
- •2.8. Сучасна фаза
- •2.9. Витоки та джерела вивчення управлінської думки в Україні
- •3. Управління як процес, що розвивається
- •3.1. Поняття про систему управління та її складові
- •3.2. Зміст і логіка розвитку управління
- •3.3. Загальні принципи розвитку управління
- •3.4. Логічна схема розвитку управління
- •4. Загальні закономірності управління. Загальні принципи менеджменту
- •4.1. Закономірності управління
- •4.2. Поняття про принцип управління
- •4.3. Принципи наукового управління ф.Тейлора
- •4.4. Принципи організації виробництва г.Форда
- •4.5. Принципи адміністративного управління а.Файоля
- •4.6. Принципи продуктивності г.Емерсона
- •4.7. Сучасні принципи менеджменту та їх характеристика
- •5. Теорія організації
- •5.1. Поняття про організацію як відкриту систему
- •5.2. Макро- та мікросередовище організацій
- •5.3. Основні функції організацій та їх види
- •5.4. Загальні риси формальної організації та її внутрішнє і зовнішнє середовище
- •5.5. Оцінювання факторів зовнішнього середовища організації
- •5.6. Правові основи менеджменту організацій
- •6. Підприємство як виробнича система
- •6.1. Характерні прикмети і властивості підприємства як виробничої системи
- •6.2. Порядок реєстрації та ліквідації підприємств
- •6.3. Класифікація підприємств
- •6.4. Виробнича структура підприємства
- •6.5. Види підприємств, які можуть діяти в Україні
- •6.6. Організаційні особливості створення нового підприємства в Україні
- •7. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •7.1. Організаційні типи виробництва.
- •7.2. Методи організації виробництва.
- •7.3. Суспільні форми організації виробництва.
- •7.1. Організаційні типи виробництва
- •7.2. Методи організації виробництва
- •7.3. Суспільні форми організації виробництва
- •8. Організаційні структури управління та принципи їх формування
- •8.1. Поняття про структуру організації та організаційну структуру управління
- •8.2. Типи організаційних структур управління
- •8.3. Основні принципи формування організаційних структур управління
- •8.4. Розробка маршрутної технології виконання управлінських функцій і проектування організаційного процесу
- •8.5. Удосконалення роботи з формування організаційних структур
- •9. Організація взаємодії та повноважень
- •9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту.
- •9.2. Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень.
- •9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту
- •9.2. Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень
- •10. Планування як функція менеджменту
- •10.1. Основні положення планування
- •10.2. Планування на макро- та мікрорівні
- •10.2.1. Макрорівень
- •10.2.2. Мікрорівень. Прогнозування розвитку підприємств
- •10.3. Принципи планування
- •10.3.1. Основні принципи
- •10.3.2. Специфічні принципи
- •10.4. Види планування
- •10.4.1. Перспективне планування
- •10.4.2. Система поточного (оперативного) планування
- •10.5. Методологічні та методичні основи планування
- •10.5.1. Методи планування
- •Загальноприйнята класифікація методів планування діяльності та розвитку підприємства
- •Джерела інформації для планування
- •10.5.2. Характеристика окремих методів прогнозування розвитку підприємств (організацій)
- •10.6. Поняття про «Систему планів компанії»
- •10.7. Особливості вітчизняного планування
- •11. Комунікації у менеджменті
- •11.1. Поняття про комунікації.
- •11.2. Комунікаційний процес та його види.
- •11. 1 Поняття про комунікації
- •11.2. Комунікаційний процес та його види
- •1.3. Шляхи вдосконалення міжособових та організаційних комунікацій
- •12. Мотивація як функція менеджменту
- •12.1. Сутність мотивації та її роль у менеджменті
- •12.2. Характеристика змістовних теорій мотивацій
- •12.3. Процесуальні теорії мотивації
- •12.4. Методи та система мотивації праці
- •12.5. Заходи щодо забезпечення власної мотивації до життя і роботи
- •13. Контроль як функція менеджменту
- •13.1. Сутність, види та основні завдання контролю.
- •13.2. Процес контролю та його зміст.
- •13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю.
- •13.1. Сутність, види та основні завдання контролю
- •13.2. Процес контролю та його зміст
- •13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •Інформаційно-управляючі системи в плануванні і контролі (іус)
- •14. Система методів менеджменту
- •14.1. Сутність, роль та класифікація методів менеджменту.
- •14.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту.
- •14.4. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •14.1. Сутність, роль та класифікація методів менеджменту
- •14.2. Економічні методи менеджменту та механізм застосування їх
- •14.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту
- •14.4. Соціально-психологічні методи менеджменту
- •14.4.1. Види соціально-психологічних методів
- •14.4.2. Характеристика психологічних методів і способів їх впливу
- •14.4.3. Способи соціально-психологічних досліджень
- •14.4.4. Соціальне планування як ефективний психологічний метод управління
- •15. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень
- •15.1. Суть та особливості управлінських рішень
- •15.2. Класифікація рішень
- •15.3. Методи прийняття рішень
- •15.4. Технологія прийняття управлінських рішень
- •15.5. Причини прийняття невдалих рішень
- •16. Інформаційне забезпечення управління
- •16.1. Рівні інформаційного забезпечення менеджменту і типи інформації
- •16.2. Види інформації, які застосовуються у менеджменті
- •16.3. Використання інформації в основних функціях менеджменту
- •16.4. Постановка та реструктуризація управлінського обліку в організації
- •16.4.1. Управлінський облік у системі управління організацією
- •16.4.2. Елементи системи управлінського обліку
- •16.4.3. Процес постановки управлінського обліку
- •16.5. Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків
- •16.6. Комп'ютерні системи інформаційного менеджменту
- •16.6.1. Система здійснення угод і операцій
- •16.6.2. Управлінські інформаційні системи
- •16.6.3. Системи підтримки рішень
- •16.6.4. Системи, що ґрунтуються на знаннях, та експертні системи
- •16.6.5. Побудова інформаційних систем
- •16.6.6. Розробка (доробка, переробка) систем користувачем
- •17. Керівництво, стиль управління та лідерство
- •17.1. Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •17.3. Стилі управління та їхня характеристика.
- •17.1. Поняття та загальна характеристика керівництва
- •17.2. Теорії лідерства
- •17.3. Стилі управління та їхня характеристика
- •18. Особливості управлінської праці та її організація
- •18.1. Особливості управлінської праці
- •18.2. Еволюція вимог до менеджерів
- •18.3. Характеристика сучасного менеджера
- •18.4. Організація особистої праці менеджера
- •18.5. Основні напрями удосконалення організації праці та оцінювання діяльності менеджера
- •19. Культура, етика та мистецтво управління
- •19.1. Поняття про культуру та мистецтво управління
- •19.2. Роль культури менеджменту та її основні функції
- •19.3. Складові культури управління та їхня характеристика
- •19.4. Концепція організаційної культури
- •19.5. Управлінська етика та її складові
- •20. Корпоративна культура
- •20.1. Загальні положення та основні поняття корпоративної культури
- •20.2. Основні принципи і типи корпоративної культури
- •20.3. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •20.4. Компоненти корпоративної культури
- •Зв'язок управлінських форм і типів спільної діяльності в рамках організаційних культур
- •20.5. Стадії розвитку корпоративної культури
- •Можливості компаній з різним рівнем корпоративної культури
- •21. Управління конфліктами та стресами
- •21.1. Сутність та різновиди конфліктів
- •21.2. Причини виникнення конфлікту
- •21.3. Технологія управління конфліктами
- •Методика вирішення конфлікту через вирішення проблеми
- •21.4. Управління стресами
- •22. Персонал організації як об'єкт менеджменту
- •22.1. Об'єкт, суб'єкт і завдання управління персоналом
- •22.2. Персонал організації
- •22.3. Кадрова політика
- •Зовнішні
- •Внутрішні
- •22.4. Відмінності в системах управління персоналом, залежно від моделі ринку праці
- •Характеристики систем управління персоналом
- •22.5. Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •22. 6. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •22.7. Інформаційна база менеджменту персоналу
- •22.8. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •Список літератури
14.2. Економічні методи менеджменту та механізм застосування їх
Економічні методи менеджменту — це сукупність засобів впливу, шляхом створення економічних умов, які спонукають працівників організації діяти в потрібному напрямі і добиватися вирішення поставлених завдань.
В умовах ринкових відносин серед основних економічних засобів впливу на організацію виділяють: господарський (комерційний) розрахунок, фінансування, кредитування, оподаткування, регулювання цін, матеріальне стимулювання праці персоналу.
Господарський (комерційний) розрахунок ґрунтується на загальних принципах ринкової економіки: максимальній свободі економічних суб'єктів; повній їх відповідальності за підсумки господарської (комерційної) діяльності; конкуренції виробників товарів та послуг; вільному ціноутворенню; відмови держави від прямої участі у господарській (комерційній) діяльності ринкових суб'єктів; соціальній ефективності бізнесу для всіх громадян.
В Україні застосовуються дві форми господарського (комерційного) розрахунку: повний і внутрішній.
На повному господарському (комерційному) розрахунку перебувають організації з правами юридичних осіб, які мають самостійний баланс, бухгалтерську і статистичну звітність, створюють і витрачають фонди стимулювання працівників, відкривають рахунки в банках, володіють правом незалежності щодо господарської (комерційної) діяльності (укладання угод, контрактів, договорів, з будь-якою юридичною особою як суб'єктом ринкового господарювання).
Повний господарський (комерційний) розрахунок як метод менеджменту застосовуються на підприємствах усіх форм власності: державної, колективної (кооперативної), приватної.
На засадах внутрішнього господарського (комерційного) розрахунку працюють підприємства, що є відносно самостійні у вирішенні питань виробничо-господарської, торговельної діяльності: середні та дрібні одиниці підприємств.
Вони ведуть облік своїх витрат та результатів, складають бухгалтерський баланс (або спрощені розрахунки, подібні бухгалтерському балансу) та створюють фонди матеріального стимулювання. Взаємовідносини з підприємствами, часткою яких вони є, ґрунтуються на системі договорів, що містять взаємні зобов'язання.
Слід зазначити, що господарський (комерційний) розрахунок повністю не виключає регулюючого впливу на господарську діяльність суб'єктів господарювання з боку держави, або вищих щодо них управляючих систем. Таке регулювання здійснюється шляхом застосування системи економічних регуляторів господарської (комерційно) діяльності. Ці економічні регулятори поділяють на загальнодержавні, місцеві і внтурішньосистемні.
До загальнодержавних регуляторів господарської (комерційної) діяльності відносяться податки, кредити, регульовані ціни і тарифи, економічні пільги.
Серед економічних регуляторів господарської (комерційної) діяльності, що їх застосовує держава, перше місце посідають податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Податки, збори та інші обов'язкові платежі, що справляються на території України, можна поділити на дві групи:
1. Загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі.
2. Місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. До першої групи відносяться:
— податки на додану вартість;
— акцизний збір;
— податок на прибуток підприємств (організацій);
— прибутковий податок з громадян;
— експортно-імпортне мито;
— державне мито;
— плата за землю;
— плата за забруднення навколишнього природного середовища;
— внески до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення:
— внески на державне соціальне страхування;
— внески до Пенсійного фонду України;
-
плата за патент на окремі види діяльності та ін.
До другої групи відносяться:
— готельний збір;
— збір за паркування автомобілів;
— ринковий збір;
— податок за рекламу;
— збір за право використання місцевої символіки;
— збір за проїзд в автотранспорті, що прямує за кордон по території прикордонних областей;
— збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та ряд інших.
У свою чергу, податки поділяються на прямі та непрямі. До прямих належить податок на прибуток, на землю, на транспорт, на добавлену вартість та ін. Непрямими додатками є митний та акцизний збір. Мито стягується з товарів, які ввозять, вивозять, і транзитних, а також цінностей, що перевозять під контролем митного відомства.
Акциз як вид непрямого податку на товари масового споживання включається в ціну відповідного товару.
За допомогою податків держава регулює напрями діяльності суб'єктів господарювання, встановлюючи податки більш високого рівня на діяльність чи товари, які не мають важливого суспільного значення (наприклад, ігровий бізнес, тютюнові та горілчані вироби) і знижуючи податки в тих сферах, які потребують пріоритетного розвитку (виробництво товарів і послуг) або виконують особливу соціальну роль (наприклад, виробництво товарів для інвалідів).
Важливим регулятором господарської (комерційної) діяльності є кредит. Кредитування господарської (комерційної) діяльності в Україні здійснюється системою комерційних банків за рахунок власних коштів та одержаних кредитних ресурсів.
Національний банк України встановлює відсоткову ставку за кредитні ресурси, отже, визначає і основну частку відсоткової ставки на кредити, надані підприємствам комерційними банками. Останні визначають розміри відсотків за кредит, виходячи з виплаченої Національному банку відсоткової ставки, швидкості обороту кредитних ресурсів, видів кредитів та ін.
Отже, банки цілеспрямовано впливають на господарську (комерційну) діяльність організації, ефективність їхньої діяльності.
Держава також використовує такий важіль економічного впливу на господарську (комерційну) діяльність, як регульовані ціни. Регулювання цін може здійснюватися встановленням верхніх меж цін на окремі товари, фіксованих (твердих) цін, граничних норм рентабельності виробництва та розмірів торгової націнки для різних ланок товаропросування.
Отже, ціни на деякі товари формуються не під впливом попиту і пропозиції, а залежно від способу і величини обмежень, накладених державою на складові елементи ціни. Цей важіль застосовується державою для соціального захисту окремих категорій населення (ціни на товари повсякденного вжитку), стимулювання чи дестимулювання виробництва деяких товарів (предмети розкоту). Аналогічний підхід застосовується державою при встановленні тарифів на послуги.
Досить ефективним регулятором господарської (комерційної) діяльності є також економічні пільги, які встановлюються державою щодо сплати податків, порядку розрахунків між бюджетом і підприємствами, між підприємствами різних галузей народного господарства та ін.
На господарську (комерційну) діяльність впливають також місце знаходження виробничих, торгових та інших підприємств та ступінь розвитку інфраструктури в місцях їх діяльності. Місцеві органи влади використовують ряд економічних регуляторів для того, щоб підприємства, які перебувають у вигідніших умовах порівняно з іншими, частину надприбутків перераховували в місцеві бюджети.
До місцевих регуляторів відносять рентні платежі, місцеві податки і збори.
Регулювання господарської (комерційної) діяльності конкретних господарюючих суб'єктів здійснюється державою та уповноваженими нею органами. Крім того, регулювання діяльності підприємств, які є складовими частинами певної господарської системи, здійснюється цією системою.
Внутрішньосистемними регуляторами господарської (комерційної) діяльності підвідомчих підприємств є централізоване створення фондів (капітальних вкладень, підготовки кадрів, резервного страхування, розвитку науки і техніки тощо). Нормативи відрахувань у ці фонди встановлюються вищим органом управління конкретної бізнесової системи.
Комплекс економічних регуляторів господарської (комерційної) діяльності підприємств повинен бути гнучким, негайно реагувати на зміну економічної ситуації. Наразі застосовується досить багато цих регуляторів. Надалі, в умовах розвитку ринкових відносин та стабілізації всієї економіки України, кількість їх зменшиться, однак ринок не передбачає повної відмови від економічного регулювання господарських процесів.
Важливим економічним методом управління організаціями в ринкових умовах є матеріальне стимулювання праці їхнього персоналу.
Матеріальне стимулювання праці реалізується підприємствами всіх форм власності в основному через заробітну плату і преміювання.
Комплексне застосування економічних методів в управлінні підприємствами забезпечує їх ефективну діяльність.