Тема 5 відповідальність за порушення фінансового законодавства: поняття і види

(лекції- 2 години, практичні заняття - 2 години (колоквіум), самостійна робота - 2 години)

План

1. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.

2. Підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства.

3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

4. Фінансова відповідальність за порушення по­даткового законодавства.

Основні категорії: відповідальність за порушення фінансового законодавства; підстави відповідальності за порушення фінансового за­конодавства; відповідальність за порушення бюджетного законодавства; фінансова відповідальність; фінансове правопорушення; бюджетне правопорушення; податкове правопорушення.

1. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності

Ефективність фінансово-правового регулювання залежить від ста­ну виконання суб’єктами фінансових правовідносин своїх обов’язків, закріплених фінансово-правовими нормами. У суспільстві з високим

рівнем правової культури виконання обов’язків забезпечується пере­важно переконанням учасників суспільних відносин у необхідності дотримуватися суспільно корисної поведінки. Саме цим визначається зміст юридичної відповідальності у позитивному аспекті. Протилежним підходом є розгляд юридичної відповідальності у ретроспективному аспекті.

Ретроспективна відповідальність передбачає установлену законом міру державно-владного впливу, яку застосовують до суб’єкга правопо­рушення. Сутність такої відповідальності (на відміну від позитивного аспекту) визначає державний примус. Юридична відповідальність виконує функцію гаранта дотримання приписів правових норм, реалізації суб’єктивних прав і виконання юридичних обов'язків учасниками правовідносин. Деякі види юридичної відповідальності є невід’ємними елементами різних галузевих режимів правового ре­гулювання.

У науці фінансового права останнім часом спостерігається підвищений інтерес до проблеми відповідальності суб’єктів фінансових правовідносин. Трансформація системи фінансово-правового ре­гулювання та інтенсивний розвиток фінансового законодавства в Україні сприяли формуванню значного законодавчого масиву, в якому закріплені підстави відповідальності, санкції за порушення фінансово- правових норм та визначено процесуальний порядок застосування цих санкцій. Зазначений нормативний масив формувався за різними напрямами. По-перше, на рівні як законів, так і підзаконних норматив­них актів. По-друге, ці норми мали різне галузеве закріплення: було встановлено кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, нецільове використання бюджетних коштів; до Кодексу про адміністративні правопорушення було внесено статті, які передбачали адміністративну відповідальність за порушення фінансового законодав­ства; у Декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” закріплені фінансові санкції за порушення валютного законодавства.

Однак і дотепер науковці та практики висловлюють протилежні погляди з цього питання: від визнання фінансово-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності до повного заперечення існування цього виду відповідальності. На наш погляд, відповідальність за порушення фінансового законодавства слід розглядати як комплексну категорію, що складається з відносно

відокремлених блоків залежно від інституційної належності фінансово- правових норм, що порушуються при вчиненні протиправного діяння у сфері фінансової діяльності держави. Ці блоки деталізуються у процесі кодифікації окремих інститутів фінансового законодавства. Такими блоками, зокрема, є: відповідальність за порушення бюджет­ного законодавства, передбачена гл. 18 Бюджетного кодексу України; відповідальність за порушення податкового законодавства (до при­йняття Податкового кодексу механізм реалізації відповідальності за податкові правопорушення закріплений у Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер­жавними цільовими фондами” (ст. 17), Законі “Про державну податкову службу в Україні” (п. 11 ст. 11), Кодексі України про адміністративні правопорушення та інших нормативних актах). Податковий кодекс Російської Федерації містить спеціальний розділ “Податкові право­порушення та відповідальність за їх вчинення”, яким врегульовані питання відповідальності за порушення податкового законодавства.

Як окремі елементи можна розглядати: відповідальність за по­рушення правил здійснення рахункових операцій із застосуванням реєстраторів рахункових операцій, передбачену Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; відповідальність за порушення встановленого порядку обігу готівки відповідно до Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, а також відповідальність за порушення валютного законодавства, що встановлена Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (ст. 16), а також іншими актами валютного законодавства.

Кожний із зазначених елементів має специфіку, зумовлену харак­тером відносин в окремих сегментах фінансової діяльності. Проте всі вони мають обов’язкові ознаки, властиві юридичній відповідальності загалом:

а) підставою відповідальності є вчинення правопорушення;

б) відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державного примусу за порушення приписів фінансово-правових норм;

в) полягає у застосуванні до правопорушника негативних наслідків, передбачених у санкціях фінансово-правових норм, які мають майно­вий характер і виражені переважно в грошовій формі;

г) відповідальність за порушення фінансового законодавства реалізується у специфічній процесуальній формі.

Розглядаючи проблему правової природи відповідальності за по­рушення фінансового законодавства, слід визначити її співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності.

Конституцією України (п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції) встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Конституційний Суд України в Рішенні від 30.05.2001 р. №7-рп/2001 у справі №1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) відзначив, що вказаною нормою Конституції безпосередньо не вста­новлюються види юридичної відповідальності. Отже, логічним г при­пущення, що перелік видів юридичної відповідальності включає й інші її види, які прямо не вказані в Конституції. Додатковим аргумен­том на користь цієї позиції може бути те, що п. 17.1.9 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачена сплата штрафу у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати. При цьому законодавець зазначає, що сплата такого штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та / або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Останнє положення, на наш погляд, має особливе значення з ура­хуванням ч. 1 ст. 61 Конституції України: “ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення”. Таким чином, у п. 17.1.9 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюдже­тами та державними цільовими фондами” законодавець безпосередньо відокремлює штрафні санкції (штраф) за порушення податкового за­конодавства від адміністративної відповідальності, а відповідальність за порушення податкового законодавства в такому випадку треба виз­нати елементом окремого виду юридичної відповідальності, а саме відповідальності за порушення фінансового законодавства.

На підставі викладеного слід зазначити, шо відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передба­чених законом санкцій.