Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вступ.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
4.78 Mб
Скачать

В олодимирецький районний колегіум

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ГУРТКОВІЙ РОБОТІ

«Кіно-відео

студія»

Вступна частина

Володимирець 2010 р.

Вступ

Історія кіно

Огюст Люм'єр (19 жовтня 1862 — 10 квітня 1954) — винахідник кінематографу, брат Луї Жана Люм'єра.

Огюст Люм'єр народився 19 жовтня 1862 у місті Безансоні в родині художника, який захоплювався фотографією. Разом із братом Луї Жаном Огюст Люм'єр розробив апарат, який вони назвали "кінематограф". Головним винахідником був ЛуЇ Жан Люм'єр, а Огюст допомагав йому, здебільшого грішми. Крім технічного винаходу братам Люм'єр належить ініціатива регулярного випуску фільмів.

І от, 28 грудня 1895 року в Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсін (Париж) відбувся перший кіносеанс, що почався з показу площі Белькур у Ліоні. У той день було продано всеього лише 35 квитків, вартістю один франк, однак потім до братів Люм'єр вибудовувалися величезні черги бажаючих побачити кіно.

Після такого успішного дебюту кінематограф швидко поширився по Європі.

У 1895 і 1896 роках брати Люм'єр зняли біля п'ятидесяти коротких фільмів на різні теми. Наприклад, глядачам були показані документальні фільми "Вихід робітників із заводу Люм'єр", "Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота", «Морське купання», комедія "Политий поливальник", фільм "Купання Діани".

Кіносеанси братів Люм'єр супроводжувала музика саксофона або піаніно.

Створюючи свої фільми, Луї Жан та Огюст Люм'єр придумали безліч прийомів кінозйомки. Наприклад, метод, використаний братами при зйомці проїзду по каналу у Венеції на гондолі, зараз називається тревелінгом.

Фірма Люм'єра розіслала по різних країнах спеціально навчених операторів, які робили зйомку та демонстрацію кінострічок.

Але брати Люм'єр не змогли конкурувати з іншими фотографами, тому продали свої патенти.

10 квітня 1954 року Огюст Люм'єр помер у місті Леоні.

У Франції заснована премія імені Люм'єра, яку щороку присуджують за документальні фільми.

Л уї Жан Люм'єр (5 жовтня 1864 - 6 червня 1948) — винахідник кінематографу. Брат Огюста Люм'єра.

Луї Жан Люм'єр народився 5 жовтня 1864 у місті Безансоні в родині художника, який захоплювався фотографією. Він закінчив технічну школу і працював на фабриці фотоплатівок, власником якої був його батько.

В 1894 році Луї Жан Люм'єр познайомився з рухомими зображеннями Томаса Едісона і став займатися проблемою світлової проекції «рухомих фотографій».

Разом із братом Луї Жан розробив апарат, який вони назвали кінематограф. Головним винахідником був Луї Жан, а брат Огюст допомагав йому, здебільшого грішми. Крім технічного винаходу братам Люм'єр належить ініціатива регулярного випуску фільмів.

І от, 28 грудня 1895 року в Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсін (Париж) відбувся перший кіносеанс, що почався з показу площі Белькур у Ліоні. В той день було продано лише 35 квитків вартістю один франк, однак пізніше до братів Люм'єр вишиковувалися величезні черги охочих побачити кіно. Після такого успішного дебюту кінематограф швидко поширився Європою.

У 1895 і 1896 роках брати Люм'єр зняли біля п'ятдесяти коротких фільмів на різні теми, наприклад глядачам були показані документальні фільми «Вихід робітників із заводу Люм'єр», «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота», «Морське купання», комедія «Политий поливальник», фільм «Купання Діани».

Кіносеанси братів Люм'єр супроводжувала музика саксофона або піаніно. Створюючи свої фільми, Луї Жан та Огюст Люм'єр вигадали багато прийомів кінозйомки. Наприклад, метод, використаний братами при зйомці проїзду по каналу у Венеції на гондолі, зараз називається тревелінгом.

Фірма Луї Жана Люм'єра розіслала по різних країнах спеціально навчених операторів, які робили зйомку та демонстрацію кінострічок. Але брати Люм'єр не змогли конкурувати з іншими фотографами, тому Луї Люм'єр пішов з кіно, знявши фільм «Пристрасті Ісусові» у 1898 році. Він продовжив займатися промисловим виробництвом кіно- та фотоплівки, кіноапаратів. Через деякий час Луї Жан продав свої патенти, хоча не припинив займатися кінематографом — намагався зробити кольорове й об'ємне кіно.

У 1919 році Луї Люм'єра обрали членом Французької академії наук.

У 1946 році він передав Французькій синематеці близько 1800 стрічок, знятих ним разом із братом.

6 червня 1948 року Луї Жан Люм'єр помер у місті Бандоль.

У Франції заснована премія імені Люм'єра, яку щороку присуджують за документальні фільми.

Кіножанр

У кіно немає єдиного загальноприйнятого набору жанрів (як, наприклад, у живописі), за яким можна було б точно класифікувати всі кінофільми. Крім того, більшість художніх кінофільмів можна сміло віднести до більш ніж одного жанру. Тому говорити про нижчеподану систему жанрів художнього кіно можна лише з великою часткою умовності. Ця система скоріше була сформована самими глядачами на основі особистих вражень, чим кінознавцями в рамках наукових досліджень. Проте, ця система широко поширена й, у певній мірі, загальноприйнята.

Кліп

Кліп — в основному короткий за тривалістю (біля 4-5 хвилин) відрізок відео у музичному супроводі. Також часто уживаний термін музичний кліп, коли мова йде про відео до певної музичної композиції.

На сьогодні існує багато телевізійних каналів, головною тематикою яких є музичні кліпи (українські: M1, O-TV, Enter Musik тощо; зарубіжні: MTV, Viva, VH1 та інші). Існують хіт-паради, де шляхом голосування(у інтернеті, по SMS) визначають найкращі кліпи.

Музичні відеокліпи

Музичний відеокліп призначений для ілюстрації пісні або музичної композиції. Відеокліпи в основному знімаються для показу по ТБ або в мережі Інтернет. Також кадри з кліпів часто супроводжують виконання пісні на концертах. Вони використовуються для просування альбому або синглу на ТБ.

Перші відеокліпи у форматі короткометражних фільмів на музику з'явилися ще на початку XX століття, але справжній розвиток отримали в 1960-ті на BBC. З поширенням телебачення, кліпи стали важливою частиною просування артиста. Перші шанувальники могли побачити своїх кумирів в основному на концертах і фотографіях. Тепер же для виконавців поп-музики стало так само важливо знімати якісні та оригінальні відеокліпи, як і виступати наживо. Найважливішою подією в історії музичного відеокліпу стала поява в 1979 році телеканалу MTV, який відшліфував сучасну культуру відеокліпу.

Музичні відеокліпи популярних виконавців знімають професійні режисери-кліпмейкери. Окремі кліпи за бюджетом можуть перевищувати кілька мільйонів доларів. У дорогих кліпах задіюються професійні актори, спецефекти, комп'ютерна графіка. У той же час, існують такі різновиди музичних відеокліпів, як концертний кліп (професійний запис фрагмента концерту, яка використовується для просування на ТБ) та анімаційний кліп, в якому під музику накладено анімований відеоряд.

Кінокліп

Відеокліпи, як вид мистецтва, вийшли з повнометражного кіно у 1970-х роках, яке шукало нові форми м'юзиклів і яскраву подачу музичного матеріалу. У таких фільмах режисери застосовували прийоми компонування відоряда на основі пісні, використовуючи сцени і ефекти, безпосередньо не пов'язані з поточним сюжетом. Приклади фільмів кліпового формату:

«Стіна» (1982) (англ. The Wall) - кінофільм режисера Алана Паркера за сценарієм Роджера Вотерса.

«Сезон чудес» (1985) - художній, музичний фільм режисера Георгія Юнгвальд-Хилькевича за повістю Сергія Абрамова «Мелодія раннього ранку».

«Вище Веселки» (1986) - музичний художній фільм за однойменною повістю Сергія Абрамова, знімався в Талліні (Естонія) Одеською кіностудією.

«А́сса» (1987) - фільм Сергія Соловйова. Перша частина трилогії режисера «Асса».

Кінокліпи (незалежні епізоди повнометражного кіно), з таким відеодизайном, згодом використовувалися, як окремі закінчені твори. І в такому вигляді широко транслювалися на ТБ і випускалися на відеоносіях.

Ігрове кіно - вид кіномистецтва, побудований на грі акторів. До ігрового кіно відносяться практично всі твори кінематографа, за винятком частини документального кіно. Твори цього виду носять назву художніх фільмів.