3.4.2. Тиск в абсорбері

Підвищення тиску в абсорбері позитивно впливає на процес абсорбції, так як покращується дифузія молекул компонента, який вилучається, до поверхні абсорбенту і його розчинність в абсорбенті. Це дозволяє знизити питому витрату абсорбенту і зменшити кількість тарілок в абсорбері. Але тиск в апараті обмежується товщиною стінок абсорбера і експлуатаційними затратами, зв’язаними з додатковим стискуванням газової суміші. Тиск в абсорбері залежить від природи газової суміші і в середньому складає 2 – 7 МПа. Він регулюється автоматично клапаном, який встановлюється на лінії виводу з апарату непоглинутих компонентів газової суміші. При зниженні тиску в абсорбері А-1 клапан прикривається, а при збільшенні – відкривається.

3.4.3 Питома витрата абсорбенту

Питома витрата абсорбенту – це відношення витрати абсорбенту до витрати газової суміші.

, (3.1)

При збільшенні питомої витрати абсорбенту процес абсорбції прискорюється, так як зростає площа контакту між абсорбентом і газовою сумішшю. Збільшуючи витрату абсорбенту, можна зменшити кількість тарілок в абсорбері і відповідно зменшити висоту апарату. Але при великій питомій витраті абсорбенту зростають експлуатаційні затрати пов’язані з транспортуванням абсорбенту, охолодженням його перед абсорбцією і нагріванням перед десорбцією. Питома витрата абсорбенту залежить від його типу і природи газової суміші та складає в середньому 1,2-1,5 [кг/кг]. Питома витрата абсорбенту регулюється кількістю газової суміші, яка подається в абсорбер А-1.

3.4.4 Рівень рідини в низу абсорбера і десорбера

Рівень абсорбенту в низу апаратів є гідрозатвором і не дає можливості попадати газу у відцентровий насос. При попаданні газу або парів у відцентровий насос він припиняє відкачувати рідину і працює «сам на себе», тобто в холостому режимі. А так як абсорбент безперервно поступає в апарати, то рівень його буде зростати. Абсорбент може повністю залити апарати і тоді процеси абсорбції та десорбції припиняються. Рівень абсорбенту внизу апаратів залежить від їх продуктивності і складає Н = 0,5-1,5 м. Рівень насиченого абсорбенту в абсорбері контролюється, а в десорбері регулює-ться автоматично клапаном, який ставиться на виході насоса Н-2.

3.4.5 Температура в десорбері

Підвищення температури в десорбері Д-1 прискорює процес десорбції, так як зростає коливальний рух молекул поглинутого компонента і їх вихід з абсорбенту. Підвищення температури при десорбції дозволяє зменшити витрату десорбуючого агенту, кількість тарілок в десорбері і проводити десорбцію при більш високому тиску. Але з підвищенням температури зростає витрата теплоти на нагрівання абсорбенту і витрата холодоагенту для його охолодження перед подачею в абсорбер. Збільшуються також розміри нагрівників, холодильників і теплообмінників. Верхня температурна межа десорбції обмежується термічною стабільністю абсорбенту. Температура в десорбері залежить від типу абсорбенту і складає t = 110-153 ºС. Вона регулюється кількістю водяної пари (теплоносія), яка подається в трубний змійовик. При зменшенні температури клапан більше відкривається, при підвищенні – прикривається.