- •Виробничі процеси та обладнання об’єктів автоматизації конспект лекцій доцента кафедри нгтт і т Гаєвої Любов Іванівни
- •1.1 Зміст і задачі дисципліни
- •1.2 Класифікація технологічних процесів
- •1.3 Хімічний і фракційний склади нафти
- •1.3.1 Парафінові вуглеводні
- •1.3.2 Нафтенові вуглеводні
- •1.3.3 Ароматичні вуглеводні
- •1.3.4 Фракційний склад нафти
- •2 Основні поняття масообмінних процесів
- •2.1 Загальні ознаки масообмінних процесів
- •2.2 Способи визначення складу фаз
- •2.3 Основне рівняння масопередачі
- •3.1 Призначення і суть процесу абсорбції
- •3.2 Використання абсорбції в нафтогазовій промисло-вості
- •3.3 Робота системи абсорбер-десорбер неперервної дії
- •3.4 Параметри контролю і регулюванню при абсорбції та десорбції
- •3.4.1 Температура в абсорбері
- •3.4.2. Тиск в абсорбері
- •3.4.3 Питома витрата абсорбенту
- •3.4.4 Рівень рідини в низу абсорбера і десорбера
- •3.4.5 Температура в десорбері
- •3.4.6 Тиск в десорбері
- •3.4.7 Рушійна сила абсорбції
- •3.4.8 Площа контакту і час контакту абсорбенту і газової суміші
- •3.5 Вимоги до абсорбентів
- •3.6 Типи абсорберів
- •4 Процес адсорбції
- •4.1 Призначення і суть процесу
- •4.2 Використання адсорбції в нафтогазовій промисло-вості
- •4.3 Робота системи адсорбер-десорбер періодичної дії
- •4.4 Робота системи адсорбер-десорбер неперервної дії
- •4.5 Параметри контролю і регулювання при адсорбції і десорбції
- •4.5.1 Температура в адсорбері
- •4.5.2 Тиск в адсорбері
- •4.5.3 Питома витрата адсорбенту
- •4.5.4 Температура в десорбері
- •4.5.5 Тиск в адсорбері
- •4.5.6 Природа газової суміші і властивості адсорбенту
- •5 Процес ректифікації
- •5.1 Призначення і суть процесу
- •5.2 Використання процесу в нафтогазовій промисло-вості
- •5.3 Будова і робота простої ректифікаційної колони
- •5.4 Будова і робота складної ректифікаційної колони
- •5.5 Параметри контролю і регулювання при ректифікації
- •5.5.1 Температура верха колони
- •5.5.2 Температура низу колони
- •5.5.3 Тиск в колоні
- •5.5.4 Температура і витрата сировини
- •5.5.5 Рівень залишку в колоні
- •5.5.6 Температура на тарілках виводу бокових фракцій
- •5.6 Матеріальний баланс ректифікаційної колони
- •5.7 Крива рівноваги фаз: її побудова та рівняння
- •5.8 Ізобарні температурні криві
- •5.9 Графічний метод визначення кількості тарілок в колоні
- •5.10 Визначення температурного режиму простої ректифікаційної колони
- •5.11 Визначення геометричних розмірів колони: діаметра і висоти
- •6 Процес екстракції
- •6.1 Призначення і суть процесу
- •6.2 Використання в нафтогазовій промисловості
- •6.3 Методи екстракції
- •6.3.1 Однократна екстракція
- •6.3.2 Багатократна екстракція
- •6.3.3 Протитічна екстракція
- •6.4 Будова і робота екстракційної колони
- •6.5 Параметри контролю і регулювання при екстракції
- •6.5.1 Температура
- •6.5.2 Співвідношення розчинник: сировина
- •6.5.3 Якість розчинника
- •6.5.4 Рівень границі розділу фаз
- •6.6 Визначення складу фаз за допомогою трикутної діаграми
- •7 Теплові процеси
- •7.1 Теплообмінні апарати
- •7.1.1 Кожухотрубні теплообмінники з нерухомим трубними решітками
- •7.1.2 Теплообмінні апарати з температурними компенсаторами
- •7.1.3 Теплообмінні апарати з плаваючою головкою (з рухомою трубною решіткою)
- •7.1.4 Теплообмінні апарати з u-подібними трубками
- •7.1.5 Теплообмінники типу «труба в трубі»
- •7.1.6 Випарники з паровим простором
- •7.1.7 Апарати повітряного охолодження
- •7.2 Класифікація і маркування апо
- •7.3 Маркування та розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.3.1 Маркування кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.3.2 Розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.4 Трубчасті печі
- •7.5 Умовні позначення типових трубчастих печей
- •8 Товарні нафтопродукти
- •8.1 Технологічна класифікація нафт
- •8.2 Основні напрями переробки нафти
- •8.3 Класифікація і характеристика товарних нафтопродуктів
- •8.4 Палива
- •8.4.1 Карбюраторні палива
- •8.4.2 Реактивні палива
- •8.4.3 Дизельні палива
- •8.4.4 Газотурбінні палива
- •8.4.5 Котельні палива
- •8.5 Нафтові оливи
- •8.5.1 Моторні оливи
- •8.5.2 Трансмісійні оливи
- •8.5.3 Індустріальні оливи
- •8.5.4 Турбінні і компресорні оливи
- •8.5.5 Спеціальні оливи
- •8.6 Пластичні мастила
- •8.7 Парафіни, церезини, вазеліни
- •8.8 Нафтові розчинники та ароматичні вуглеводні
- •8.9 Нафтові бітуми
- •8.10 Нафтовий кокс
- •8.11 Технічний вуглець
- •8.12 Присадки до палив та олив
- •9.2 Методи руйнування нафтових емульсій
- •9.3 Будова і робота електродегідраторів
- •9.3.2 Горизонтальні електродегідратори
- •9.4 Схема електрознесолювальної установки та її опис
- •9.5 Параметри контролю і регулювання на установці
- •9.5.1 Температура і тиск в електродегідраторі
- •10.2 Первинна переробка нафти
- •10.2.1 Призначення первинної переробки і класифікація установок авт
- •10.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.2.3 Принципова технологічна схема авт з трьохкратним випаровуванням і їх опис
- •10.3 Термічні процеси переробки нафти (коксування)
- •10.3.1 Призначення, і суть процесу
- •10.3.2 Механізми реакцій
- •10.3.3 Сировина і одержувані продукти
- •10.3.4 Технологічна схема установки сповільненого коксування і її опис
- •10.3.5 Параметри контролю і регулювання на установці
- •10.3.5.1 Якість сировини
- •10.3.5.2 Температура входу сировини в реактор
- •10.3.5.3 Тиск в реакторі
- •10.3.5.4 Час перебування сировини в реакторі
- •10.3.5.5 Коефіцієнт рециркуляції
- •10.4 Каталітичні процеси
- •10.4.1 Каталітичний реформінг
- •10.4.1.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •10.4.1.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.4.1.3 Каталізатори
- •10.4.1.4 Принципова технологічна схема установки каталітичного риформінгу і її опис
- •10.4.2 Параметри контролю і регулювання на установці
- •10.4.2.1 Якість сировини
- •10.4.2.2 Температура на вході в реактори
- •10.4.2.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •10.4.2.4 Тиск в реакторах
- •10.4.2.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •10.5.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.5.3 Каталізатор
- •10.5.4 Принципова технологічна схема установки каталітичного крекінгу з ліфт- реактором і її опис
- •10.5.5 Параметри, що впливають на процес
- •10.5.5.1 Якість сировини
- •10.5.5.2 Температура в реакторі
- •10.5.5.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •10.5.5.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •10.5.5.5 Тиск в реакторі
- •11 Процеси очищення продуктів
- •11.1 Процес гідроочищення
- •11.1.1 Призначення установки, суть і хімізм процесу
- •11.1.2 Сировина і одержувані продукти
- •11.1.3 Умови проведення процесу
- •11.1.4 Каталізатори
- •11.1.5 Принципова технологічна схема гідроочищення дизельного палива в паровій фазі і її опис
- •11.1.6 Параметри контролю і регулювання на установці
- •11.1.6.1 Якість сировини
- •11.1.6.2 Температура в реакторі
- •11.1.6.3 Тиск в реакторі
- •11.1.6.4 Об’ємна швидкість подачі сировини і кратність циркуляції водневмісного газу
- •11.2 Процес карбамідної депарафінізації
- •11.2.1 Призначення і суть процесу
- •11.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •11.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •11.2.3.1 Якість сировини
- •11.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •11.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •11.2.3.4 Температура
- •11.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •11.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •11.3 Опис технологічної схеми установки карбамідної депарафінізації дизельного палива
5.8 Ізобарні температурні криві
Одержані рівноважні концентрації парової і рідкої фаз, при заданому тиску П, можуть бути представленні в координатах t – Х,У. Якщо на осі ординат відкласти температури системи, а по осі абсцис – значення рівноважних концентрацій Х,У то одержимо дві криві. Вони мають дві спільні точки. Наприклад: т. А(Х,У=1; t=tн.к.к.), т. В(Х,У=0; t=tв.к.к.).
Рисунок 5.7 – Ізобарні температурні криві
Нижня крива АА1А2А3В встановлює зв'язок між складом рівноважних рідких фаз і їхніми температурами. Вона називається ізобарною температурною кривою кипіння або просто кривою кипіння.
Верхня крива АВ1В2В3В характеризує залежність між складом парових рівноважних фаз і їхніми температурами. Вона називається ізобарною температурною кривою конденсації (крива конденсації). При цьому приймається, що рідина знаходиться при температурі кипіння, а пари при температурі конденсації. Так як рівноважні парова і рідка фази при заданому тиску П мають однакову температуру, то їхній склад визначається точками на одержаних кривих при перетині їх з відповідними температурними горизонталями. Горизонта-льні відрізки, які з’єднують рівноважні концентрації рідкої і парової фаз називаються конодами, наприклад: А1В1, А2В2, … Люба точка, яка лежить нижче кривої кипіння, відображає систему, яка складається тільки з рідини (т. С). Точки, які знаходяться в середині між кривими кипіння і конденсації, відображають рідинно-парові системи, що знаходяться в стані рівноваги (т. Д). Точки, які лежать вище кривої конденсації
(т. Е) відображають системи, що складаються тільки з парової фази.
Ізобарні температурні криві будують в такій послідовності:
- визначають температуру кипіння низькокиплячого і високо киплячого компоненту;
- інтервал температур кипіння tн.к.к. – tв.к.к. ділять на декілька температур
;
- при вибраних температурах визначають тиск насичених парів низькокиплячого і висококиплячого компонентів за графіком Кокса
;
- за рівнянням ізотерми рідкої і парової фаз визначають рівноважні концентрації рідкої Хі і парової Уі фаз;
; ;
- остання координата Х,У – t
Ізобарні температурні криві використовують для визначення складу рівноважних концентрацій Х0, У0 при вході сировини в колону при температурі t0, для визначення рівноважних концентрацій парової і рідкої фаз на тарілках при аналітичному методі визначення кількості тарілок в колоні.
5.9 Графічний метод визначення кількості тарілок в колоні
Однією з основних задач розрахунку колони є визначення кількості тарілок для одержання продуктів заданої якості УД і ХR, та продуктивності колони за сировиною G. Існує два методи визначення кількості тарілок в колоні: аналітичний, графічний.
Аналітичний метод (метод від тарілки до тарілки) є більш точним, але вимагає багато часу. Графічний метод визначення кількості тарілок в колоні полягає в побудові ступінчастої лінії між кривою рівноваги фаз та лініями концентрацій верху і низу колони. Кількість горизонтальних площадок відповідає кількості теоретичних тарілок в колоні.
Визначення кількості тарілок в колоні проводиться в такій послідовності:
- за значеннями рівноважних концентрацій рідкої і парової фаз Х,У будують криву рівноваги фаз;
Рисунок 5.8 – Графічний метод визначення кількості тарілок в колоні
- за значеннями рівноважних концентрацій парової і рідкої та температурами, які їм відповідають будують ізобарні температурні криві. За температурою входу сировини в колону t0, за ізобарними температурними кривими визначають концентрації (Х0, У0);
Рисунок 5.9 – Визначення рівноважних концентрацій парової і рідкої фаз сировини
- значення Х0, У0 відкладають на першому графіку;
- визначають мінімальне флегмове число;
,
де - флегмове число
- визначають фактичне флегмове число
- будують лінію концентрації верха колони. Для цього знаходять координати двох точок:
т. К (Х=УД; У=УД)
т. L (Х=0; У=УД/(1+Фф));
- будують лінію концентрації низу колони, для цього визначають координати т. М (Х=ХR; У=ХR), друга точка лінії концентрації внизу колони лежить на перетині концентрації верха колони з ординатою Х0;
- визначають теоретичну кількість тарілок в колоні, для чого будують ступінчасту лінію між кривою рівноваги фаз і лінією концентрації верха колони від точки К до точки S та між кривою рівноваги фаз і лінією концентрації низу колони від точки S до точки М. Кількість горизонтальних площадок дорівнює теоретичній кількості тарілок в колоні.
- визначають фактичну кількість тарілок в колоні. Для цього теоретичну кількість тарілок в колоні ділять на коефіцієнт корисної дії тарілок. Для більшості тарілок
тому
.