10.4.1.2 Сировина і одержувані продукти

Сировиною каталітичного реформінгу є бензинові фракції прямої перегонки нафти, а також бензинові фракції вторинного походження: коксування, гідрокрекінгу, термокрекінгу. Для одержання високооктанового бензину найчастіше використовують широку бензинову фракцію 85-180^оС, а для одержання індивідуальних ароматичних вуглеводнів: бензолу – фракцію 62-85^оС, толуолу – фракцію 85-105^оС, ксилолів та етилбензолу – фракцію 105-140^оС. Основною вимогою до сировини каталітичного реформінгу є мінімальна кількість сірки %мас. і азоту % мас. Тому сировину перед реформінгом направляють попередньо на гідроочищення від гетероорганічних сполук.

Продуктами установки каталітичного реформінгу є сухий вуглеводневий газ, головка стабілізації, водневмісний газ і каталізат (реформат).

Вуглеводневий газ С₁ – С₂ використовують як паливо для заводських печей. Головка стабілізації містить насичені вуглеводні пропан і бутани. Її направляють на розділення (ГФУ) або відвантажують безпосередньо з установки як зріджений газ для комунально-побутового споживання та газобалонних двигунів.

Каталізат реформінгу – це бензинова фракція з октановим числом 85-88 за моторним методом (95-97 за дослідним методом) містить 50-70% ароматичних вуглеводнів. Каталізат використовують як базовий компонент автомобільних і авіаційних бензинів. При одержанні індивідуальних ароматичних вуглеводнів їх виділяють з каталізату методом екстракції.

Водневмісний газ (ВВГ) містить 75-90% об. водню і вуглеводні С₁ – С₄. ВВГ частково використовують для поповнення втрат водневмісного газу на установці реформінгу, а основну його частину направляють на установки гідроочищення, гідрокрекінгу, ізомеризації та гідродеалкілю-вання нафтопродуктів.

10.4.1.3 Каталізатори

Промислові процеси каталітичного реформінгу проводять на біфункціональних каталізаторах, що складаються з активного носія , який має кислотні функції та нанесених на нього одного чи декількох активних елементів (тощо) з гідруючо-дегідруючими властивостями. Активність носія підсилюють шляхом підведення до його поверхні галогеновмісних сполук (). Вміст гідруючих компонентів на поверхні носія складає 0,50,8 % мас.

Існує три типи каталізаторів реформінгу: моно-, бі- і поліметалеві. Першим промисловим каталізатором реформінгу був алюмоплатиновий, від чого і одержав назву процес – платформінг. Платинові каталізатори містили 0,50,65%мас. платини, нанесеної на оксид алюмінію. Каталізатори цієї серії (АП-56, АП-64) достатньо ефективні в процесі реформінгу, але нестійкі до дії гетероорганічних сполук і дуже дорогі.

Біметалеві каталізатори реформінгу містять уже два активні елементи. Найчастіше це платина і реній. Платино-ренієві каталізатори містять до 0,4%мас. платини та 0,40,6%мас. ренію. Промисловий процес на каталізаторах цього типу називають реніформінгом. Порівняно з платиновими каталізаторами платино-ренієві (КР-101,КР-102, КР-104) мають більшу активність і стабільність та меншу вартість.

Каталізаторами нового покоління є поліметалеві, які містять три і більше металів (). Ці каталізатори (КР-108, КР-110) мають найвищу активність та стабільність (на протязі 67років). Крім цього, перехід від моно- до бі – і поліметалевих каталізаторів дозволив дещо знизити температуру та суттєво зменшити тиск цього процесу, що призвело до зменшення енергетичних затрат на експлуатацію промислових установок каталітичного реформінгу.

Регенерацію каталізаторів реформінгу здійснюють випалюванням коксу з наступним окислювальним хлоруванням каталізатора.