- •Виробничі процеси та обладнання об’єктів автоматизації конспект лекцій доцента кафедри нгтт і т Гаєвої Любов Іванівни
- •1.1 Зміст і задачі дисципліни
- •1.2 Класифікація технологічних процесів
- •1.3 Хімічний і фракційний склади нафти
- •1.3.1 Парафінові вуглеводні
- •1.3.2 Нафтенові вуглеводні
- •1.3.3 Ароматичні вуглеводні
- •1.3.4 Фракційний склад нафти
- •2 Основні поняття масообмінних процесів
- •2.1 Загальні ознаки масообмінних процесів
- •2.2 Способи визначення складу фаз
- •2.3 Основне рівняння масопередачі
- •3.1 Призначення і суть процесу абсорбції
- •3.2 Використання абсорбції в нафтогазовій промисло-вості
- •3.3 Робота системи абсорбер-десорбер неперервної дії
- •3.4 Параметри контролю і регулюванню при абсорбції та десорбції
- •3.4.1 Температура в абсорбері
- •3.4.2. Тиск в абсорбері
- •3.4.3 Питома витрата абсорбенту
- •3.4.4 Рівень рідини в низу абсорбера і десорбера
- •3.4.5 Температура в десорбері
- •3.4.6 Тиск в десорбері
- •3.4.7 Рушійна сила абсорбції
- •3.4.8 Площа контакту і час контакту абсорбенту і газової суміші
- •3.5 Вимоги до абсорбентів
- •3.6 Типи абсорберів
- •4 Процес адсорбції
- •4.1 Призначення і суть процесу
- •4.2 Використання адсорбції в нафтогазовій промисло-вості
- •4.3 Робота системи адсорбер-десорбер періодичної дії
- •4.4 Робота системи адсорбер-десорбер неперервної дії
- •4.5 Параметри контролю і регулювання при адсорбції і десорбції
- •4.5.1 Температура в адсорбері
- •4.5.2 Тиск в адсорбері
- •4.5.3 Питома витрата адсорбенту
- •4.5.4 Температура в десорбері
- •4.5.5 Тиск в адсорбері
- •4.5.6 Природа газової суміші і властивості адсорбенту
- •5 Процес ректифікації
- •5.1 Призначення і суть процесу
- •5.2 Використання процесу в нафтогазовій промисло-вості
- •5.3 Будова і робота простої ректифікаційної колони
- •5.4 Будова і робота складної ректифікаційної колони
- •5.5 Параметри контролю і регулювання при ректифікації
- •5.5.1 Температура верха колони
- •5.5.2 Температура низу колони
- •5.5.3 Тиск в колоні
- •5.5.4 Температура і витрата сировини
- •5.5.5 Рівень залишку в колоні
- •5.5.6 Температура на тарілках виводу бокових фракцій
- •5.6 Матеріальний баланс ректифікаційної колони
- •5.7 Крива рівноваги фаз: її побудова та рівняння
- •5.8 Ізобарні температурні криві
- •5.9 Графічний метод визначення кількості тарілок в колоні
- •5.10 Визначення температурного режиму простої ректифікаційної колони
- •5.11 Визначення геометричних розмірів колони: діаметра і висоти
- •6 Процес екстракції
- •6.1 Призначення і суть процесу
- •6.2 Використання в нафтогазовій промисловості
- •6.3 Методи екстракції
- •6.3.1 Однократна екстракція
- •6.3.2 Багатократна екстракція
- •6.3.3 Протитічна екстракція
- •6.4 Будова і робота екстракційної колони
- •6.5 Параметри контролю і регулювання при екстракції
- •6.5.1 Температура
- •6.5.2 Співвідношення розчинник: сировина
- •6.5.3 Якість розчинника
- •6.5.4 Рівень границі розділу фаз
- •6.6 Визначення складу фаз за допомогою трикутної діаграми
- •7 Теплові процеси
- •7.1 Теплообмінні апарати
- •7.1.1 Кожухотрубні теплообмінники з нерухомим трубними решітками
- •7.1.2 Теплообмінні апарати з температурними компенсаторами
- •7.1.3 Теплообмінні апарати з плаваючою головкою (з рухомою трубною решіткою)
- •7.1.4 Теплообмінні апарати з u-подібними трубками
- •7.1.5 Теплообмінники типу «труба в трубі»
- •7.1.6 Випарники з паровим простором
- •7.1.7 Апарати повітряного охолодження
- •7.2 Класифікація і маркування апо
- •7.3 Маркування та розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.3.1 Маркування кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.3.2 Розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.4 Трубчасті печі
- •7.5 Умовні позначення типових трубчастих печей
- •8 Товарні нафтопродукти
- •8.1 Технологічна класифікація нафт
- •8.2 Основні напрями переробки нафти
- •8.3 Класифікація і характеристика товарних нафтопродуктів
- •8.4 Палива
- •8.4.1 Карбюраторні палива
- •8.4.2 Реактивні палива
- •8.4.3 Дизельні палива
- •8.4.4 Газотурбінні палива
- •8.4.5 Котельні палива
- •8.5 Нафтові оливи
- •8.5.1 Моторні оливи
- •8.5.2 Трансмісійні оливи
- •8.5.3 Індустріальні оливи
- •8.5.4 Турбінні і компресорні оливи
- •8.5.5 Спеціальні оливи
- •8.6 Пластичні мастила
- •8.7 Парафіни, церезини, вазеліни
- •8.8 Нафтові розчинники та ароматичні вуглеводні
- •8.9 Нафтові бітуми
- •8.10 Нафтовий кокс
- •8.11 Технічний вуглець
- •8.12 Присадки до палив та олив
- •9.2 Методи руйнування нафтових емульсій
- •9.3 Будова і робота електродегідраторів
- •9.3.2 Горизонтальні електродегідратори
- •9.4 Схема електрознесолювальної установки та її опис
- •9.5 Параметри контролю і регулювання на установці
- •9.5.1 Температура і тиск в електродегідраторі
- •10.2 Первинна переробка нафти
- •10.2.1 Призначення первинної переробки і класифікація установок авт
- •10.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.2.3 Принципова технологічна схема авт з трьохкратним випаровуванням і їх опис
- •10.3 Термічні процеси переробки нафти (коксування)
- •10.3.1 Призначення, і суть процесу
- •10.3.2 Механізми реакцій
- •10.3.3 Сировина і одержувані продукти
- •10.3.4 Технологічна схема установки сповільненого коксування і її опис
- •10.3.5 Параметри контролю і регулювання на установці
- •10.3.5.1 Якість сировини
- •10.3.5.2 Температура входу сировини в реактор
- •10.3.5.3 Тиск в реакторі
- •10.3.5.4 Час перебування сировини в реакторі
- •10.3.5.5 Коефіцієнт рециркуляції
- •10.4 Каталітичні процеси
- •10.4.1 Каталітичний реформінг
- •10.4.1.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •10.4.1.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.4.1.3 Каталізатори
- •10.4.1.4 Принципова технологічна схема установки каталітичного риформінгу і її опис
- •10.4.2 Параметри контролю і регулювання на установці
- •10.4.2.1 Якість сировини
- •10.4.2.2 Температура на вході в реактори
- •10.4.2.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •10.4.2.4 Тиск в реакторах
- •10.4.2.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •10.5.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.5.3 Каталізатор
- •10.5.4 Принципова технологічна схема установки каталітичного крекінгу з ліфт- реактором і її опис
- •10.5.5 Параметри, що впливають на процес
- •10.5.5.1 Якість сировини
- •10.5.5.2 Температура в реакторі
- •10.5.5.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •10.5.5.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •10.5.5.5 Тиск в реакторі
- •11 Процеси очищення продуктів
- •11.1 Процес гідроочищення
- •11.1.1 Призначення установки, суть і хімізм процесу
- •11.1.2 Сировина і одержувані продукти
- •11.1.3 Умови проведення процесу
- •11.1.4 Каталізатори
- •11.1.5 Принципова технологічна схема гідроочищення дизельного палива в паровій фазі і її опис
- •11.1.6 Параметри контролю і регулювання на установці
- •11.1.6.1 Якість сировини
- •11.1.6.2 Температура в реакторі
- •11.1.6.3 Тиск в реакторі
- •11.1.6.4 Об’ємна швидкість подачі сировини і кратність циркуляції водневмісного газу
- •11.2 Процес карбамідної депарафінізації
- •11.2.1 Призначення і суть процесу
- •11.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •11.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •11.2.3.1 Якість сировини
- •11.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •11.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •11.2.3.4 Температура
- •11.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •11.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •11.3 Опис технологічної схеми установки карбамідної депарафінізації дизельного палива
5.2 Використання процесу в нафтогазовій промисло-вості
Ректифікація використовується при стабілізації газового конденсату і бензину. Ректифікаційні колони є складовою частиною установок первинної і вторинної переробки нафти, а саме: установок АТ, АВТ, піролізу, коксування, каталітичного крекінгу, каталітичного реформінгу, гідрокрекінгу. В цих колонах одержують кінцеві продукти установок. Ректифікація лежить в основі установок газофракціювання – ГФУ, де гази розділяються на окремі компоненти.
5.3 Будова і робота простої ректифікаційної колони
В залежності від кількості одержуваних продуктів, ректифікаційні колони поділяють на прості і складні. У простих колонах одержують один або два цільових продукти, у складних – три і більше продуктів. Проста ректифікаційна колона складається з трьох частин. Частина колони, куди подається сировина, називається секцією живлення. Тут відсутні тарілки. Частина колони, яка розміщена нижче секції живлення називається відпарною (відгонною). Вона служить для ректифікації залишку. В ній знаходяться від 3 до 7 тарілок.
Для створення парового потоку в нижню частину колони підводиться теплота. Може бути три способи підведення теплоти в колону: трубним змійовиком; виносним кип’ятильником; «гарячою струминою».
Частина колони, яка розміщена вище секції живлення, називається концентраційною. Вона служить для ректифікації дистиляту. В ній розміщуються від 10 до 30 тарілок. Для створення рідкого зрошення в цій частині колони, дистилят після конденсації і охолодження частково повертається в колону на першу тарілку. Так як температура гострого зрошення є меншою за температуру в колоні, то для його нагрівання віднімається теплота в парів і вони частково конденсуються, створюючи необхідне зрошення.
5.4 Будова і робота складної ректифікаційної колони
Розглянемо будову і роботу колони на прикладі атмосферної колони перегонки нафти (рис. 5.3).
Складна колона містить декілька простих колон (в даному випадку три). Концентраційні частини колон і відпарна частина першої колони знаходяться в основній колоні К-1, відпарні секції двох інших колон винесені в окрему додаткову колону К-2. Сировина (нафта) підігрівається в теплообміннику Т-1 потоком гарячого мазуту до температури 180 - 210 °С. Підігріта нафта поступає в основну колону К-1. Тут вона розділяється на парову фазу, яка складається з бензинових, газових, гасових, дизельних і водяних парів.
К-1 – основна колона; К-2 – відпарна колона (додаткова); Т-1 – теплообмінник; ХК-1 – холодильник конденсатор; С-1 – сепа-ратор; Х-1, Х-2 – холодильники; Н-1, Н-2 – відцентрові насоси.
Рисунок 5.3 – Схема атмосферної колони перегонки нафти
Вони розділяються у верхній частині колони К-1. В якості гострого зрошення на першу тарілку колони подається сконденсований і охолоджений бензин. Верхнім продуктом колони К-1 є газоводобензинова суміш, яка поступає в холодильник-конденсатор ХК-1, де частково конденсується і охолоджується. Далі суміш поступає на розділення в сепаратор С-1. Зверху сепаратор С-1 виводиться вуглеводневий газ, який поступає на ГФУ, або в газову мережу заводу. Збоку сепаратора відбирається бензин, частина якого повертається в колону в якості гострого зрошення, а решта поступає на стабілізацію. Знизу сепаратора виводиться вода, яка дренується в каналізацію.
Боковими продуктами колони К-1 є гасова фракція і фракція дизельного палива. Так як гасова фракція містить деяку кількість бензину, а фракція дизельного палива деяку частину гасу, то вони направляються в додаткову колону К-2. В ній легкі фракції відпарюються водяною парою. Відпарені фракції повертаються разом з водяною парою назад в колону К-2. Фракції гасу і дизельного палива додатково охолоджуються в холодильниках Х-1 і Х-2, а пізніше виводяться з установки.
Нижнім продуктом колони К-1 є мазут. Він відкачується насосом Н-2, охолоджується в теплообміннику Т-1 і поступає на установку для виробництва олив, або як сировину вакуумного блоку АВТ.
Для регулювання температури на тарілках відбору бокових фракцій в колоні К-1 передбачено одне або два циркуляційних зрошення. Циркуляційне зрошення – це флегма (рідина), яка відбирається з деякої проміжної тарілки, насосом прокачується через холодильник і в охолодженому стані повертається в колону на три чотири тарілки вище.