7.1.5 Теплообмінники типу «труба в трубі»

Схема теплообмінного апарату «труба в трубі» наведена на рис.7.5.

1 – внутрішня труба, 2 – зовнішня труба, 3 – переливи,

4 – кулачки, 5 – патрубки для подачі і виводу гарячого теплоносія.

Рисунок 7.5 – Схема теплообмінника типу «труба в трубі»

Теплообмінники типу «труба в трубі» можуть мати жорст-ку конструкцію або бути розбірними. В даних апаратах тепло-обмін проходить між теплоносіями, які рухаються по трубках 1 і в кільцевому просторі. В апаратах даного типу по внутріш-ній трубі рухаються, як правило, більш в’язкі і забруднені нафтопродукти. Вони використовуються для нагрівання нафти, мазутів і гудронів. В цих апаратах забезпечуються більш високі швидкості швидкості руху теплоносіїв ніж в кожухо-трубних апаратах. Це дозволяє мати в них більш високі коефі-цієнти теплопередачі і значення теплонапруженості поверхні нагрівання. Апарати легше оребруються, що дозволяю збіль-шити поверхню теплообміну у 4-5 разів зі сторони любого теплоносія. Недоліками апаратів «труба в трубі» є великі габарити, більша витрата металу на першій поверхні нагріва-ння порівняно з кожухотрубними теплообмінниками.

Ефективність кожухотрубних теплообмінників підвищується при збільшенні швидкості руху теплоносіїв і степені їх турболізації. З цією метою в теплообмінниках використовують горизонтальні і вертикальні перегородки. У зв’язку з цим змінюється кількість ходів потоку теплоносія, який проходить через трубки.

Кожухотрубні теплообмінники поділяються на: одно-, дво- і багатоходові. Залежно від розміщення теплообмінних труб розрізняють теплообмінні апарати горизонтального і вертика-льного типу. Залежно від характеру напрямку потоків тепло-обмінні апарати поділяються на прямотічні, протитічні, зміша-ного і перехресного типів. Крім кожухотрубчатих теплообмін-них апаратів існують теплообмінники: спіральні, занурені, зрошувальні, випарники з паровим простором і холодильники повітряного охолодження (АПО).

7.1.6 Випарники з паровим простором

Випарники з паровим простором (рис.7.6) застосовуються для нагрівання та часткового випаровування нафтопродуктів.

1 – кожух, 2 – зливна перегородки, 3 – патрубок для виво-ду парів нагрітого нафтопродукту, 4 – трубний пучок, 5 – гор-ловина, 6 – нерухома трубна решітка, 7 – патрубки для вводу насиченоїводяної пари і виводу конденсату, 8 – відбійник,

9 – патрубок для вводу холодного нафтопродукту, 10 – рухома трубна решітка, 11 – патрубок для виводу нагрітого нафтопродукту

Рисунок 7.6 – Схема випарника з паровим простором

Теплоносій (нафтопродукт), який нагрівається , подається в апарат через нижній патрубок 9. Він омиває трубний пучок 4, де нагрівається за рахунок циркуляції по трубному пучку насиченої водяної пари. Нагрітий теплоносій переливається через зливну перегородку 2 і виводиться з випарника через патрубок 11. Утворені пари нафтопродукту виводяться з верху апарату через патрубок 3. Трубний пучок обладнюється або плаваючою головкою, або U-подібними трубками. Висота зливної перегородки 2 повинна бути такою, щоб трубний пучок завжди був занурений у рідину. Як гарячий теплоносій найчастіше використовується насичена водяна пара, яка конденсується у трубках пучка. Випарники з паровим просто-ром використовується для підведення теплоти до низу ректи-фікаційних колон, тобто для створення парового зрошення.