Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах

У сироватці крові здорової дорослої людини концентрація вуглеводів складає 4,44 – 6,66 ммоль/л. Основним їхнім компонентом є глюкоза, що утримується в крові в концентрації 2,78-5,27 ммоль/л. Поряд з нею у крові в значно меншій кількості є й інші сахари – фруктоза, галактоза, пентоза.

Зменшення концентрації глюкози в крові нижче нор­мального рівня називається гіпоглікемією. Різке зниження рівня глюкози в крові викликає тривалу гіпоглікемію або гіпоглікемічну кому і може бути пов'язане з передозуванням інсуліну, захворюваннями нирок, великою втратою крові, незбалансованій дієті та ін. Тривала гіпоглікемія призводить до незворотних змін у центральній нервовій системі (ЦНС), викликаних збідненням нервових тканин глюкозою.

Збільшення концентрації глюкози в крові – гіперглікемія – спостерігається звичайно при цукровому діабеті, гострому панкреатиті, панкреатичних цирозах. Цукровий діабет є результатом порушення обміну речовин, у результаті чого в організмі недостатньо виділяється гормону підшлункової залози – інсуліну. Збільшення концентрації глюкози в крові викликано токсичними, травматичними подразненнями ЦНС: травми головного мозку, епілепсія, менінгіт, отруєння карбон оксидами, ціанідною кислотою, ефіром (це так звана центральна (нервова) гіперглікемія).

Гіперглікемічна кома розвивається в результаті різкого збільшення концентрації глюкози в крові і завжди супроводжується кетозом. Збільшення в організмі концентрації кетонових тіл (ацетону, b-оксимасляної кислоти) токсично для ЦНС і призводить до втрати свідомості, корчам.

Глюкоза, при нормальній її концентрації в крові із сечею з організму не виводиться.

У випадку надлишкового вмісту глюкози в крові, нирки не в змозі забезпечити повну реабсорбцію глюкози із сечі. У зв'язку з цим вона виводиться з організму. Рівень глюкози в крові, при якому починається глюкозурія (поява глюкози в сечі) називається нирковим порогом глюкози. У нормі він складає 8,8-9,8 ммоль глюкози в крові.

Контрольні питання до розділу 6

1. За якими властивостями вуглеводів ґрунтується їх класифікація?

2. Поясніть на прикладах біологічну роль вуглеводів.

3. За яких умов відбувається перетравлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті.

4. Наведіть приклади кольорових реакцій на глюкозу.

5. Охарактеризуйте методи визначення глюкози в крові та сечі. У чому подібність і чим відрізняються якісні та кількісні проби визначення глюкози?

6. У чому полягає діагностичне значення визначення наявності глюкози в біологічних рідинах?

7. Поясніть терміни: гіперглікемія та гіпоглікемія, глюкозурія.

8. Чи можливо одночасно виявити у хворого гіперглікемію та глюкозурію або гіпоглікемію та глюкозурію? Поясніть відповідь.

9. Яким чином проводять тести толерантності до глюкози? Наведіть глікемічні криві та поясніть їх напрямок.

Розділ 7. Обмін ліпідів

Ліпіди – це неоднорідна група речовин, що складається з простих та складних жирів. Вони за хімічною будовою являють собою складні ефіри, що складаються зі спирту і вищих жирних кислот. Ліпіди нерозчинні у воді, але розчинні в органічних розчинниках.

До простих відносять ліпіди, які побудовані з залишків спиртів і вищих жирних кислот. Найпоширенішими з цієї групи ліпідів є нейтральні жири (гліцериди), стериди та воски. Група складних ліпідів характеризується наявністю в їхній молекулі, крім спиртів і вищих жирних кислот, фосфатної або сульфатної кислоти, нітрогенвмісних речовин, вуглеводів та інших компонентів. Основними представниками цієї групи є фосфоліпіди та гліколіпіди. До групи похідних ліпідів відносять каротини, окремі жиророзчинні вітаміни, жирні кислоти, вищі спирти та ін.