- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
Мета: Вивчити механізм взаємодії глюкози з купрум (II) сульфатом у лужному середовищі.
Теоретична частина: Розчини гексоз (наприклад, глюкози або фруктози) у лужному середовищі відновлюють купрум (II) оксид у процесі нагрівання в купрум (I) оксид , а самі окиснюються до альдонових кислот. Цю реакцію за участю глюкози можна записати рівнянням:
CH2OH(CHOH)4CОН + 2CuSO4 + 5NaOH →
CH2OH(CHOH)4CООNa + Cu2O↓+ 2Na2SО4 + 3H2O.
Принцип методу: глюкоза в лужному середовищі відновлює купрум (II) оксид (CuO) в купрум (I) оксид (Cu2O).
Матеріали та реактиви: біологічна рідина, що містить глюкозу (сеча), розчин з масовою часткою натрій гідроксиду 0,5 %, розчин з масовою часткою купрум (ІІ) сульфату 0,5 %, пробірки, скляні палички, піпетки градуйовані на 5 мл, 1 мл, штатив для пробірок, пальник.
Хід визначення
У пробірку до 3 мл сечі додають 1 мл розчину натрій гідроксиду і 5 крапель розчину купрум (ІІ) сульфату. Спостерігається поява осаду купруму (II) гідроксиду, що у процесі перемішування або струшування розчиняється, а розчин набуває блакитного забарвлення. Під час його обережного нагрівання в полум'ї пальника до кипіння спостерігається випадіння жовтого осаду купруму (I) гідроксиду чи червоного осаду купрум (I) оксиду.
За результатами досліду зробити висновок про наявність глюкози в досліджуваних біологічних рідинах, сформулювати клініко-діагностичний висновок (стор. 110).
Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
Мета: Опанувати кількісний колориметричний глюкозооксидазний метод визначення глюкози в сироватці крові та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 110).
Принцип методу: Глюкоза у присутності ферменту – глюкозооксидази окиснюється киснем повітря до глюконової кислоти:
CH2OН–(CHOН)4–СНО+О2+Н2О→CH2OН–(CHOН)4–СООН+Н2О2.
глюкоза глюконова кислота
Перекис водню окиснює хромоген, перетворюючи його в забарвлену у синій колір сполуку. Реакція проводиться у термостаті при температурі 37 0С протягом 15 хвилин, потім зупиняється введенням у розчин сульфатної кислоти. Сульфатна кислота перетворює жовте забарвлення у червоне. Стабільність забарвленого комплексу зберігається протягом 1 години.
Прилади та матеріали: колориметр фотоелектричний концентраційний КФК–2, піпетки градуйовані на 5 мл, 1 мл, 0,1 мл, штатив для пробірок та піпеток, досліджувана сироватка крові.
Робота проводиться з використанням готового набору реактивів.
Реактиви: склад набору: суха суміш реактивів (1 флакон), розчин пероксидази в стабілізаторі (1 амп.), розчин хромогену (1 амп.), розчин з масовою часткою цинк сульфату 10 % (10 мл), барій гідроксид (1 г), спиртовий розчин з масовою часткою фенолфталеїну 1 % (1 мл), стандартний розчин глюкози 10 ммоль/л (1 амп.);
розчин з масовою часткою сульфатної кислоти 15 % (не комплектується).
Готування робочих розчинів
1. Ензимний розчин. У хімічний стакан влити 50 мл фізіологічного розчину, кількісно додати вміст флакону сухої суміші реактивів, додати розчин хромогену, розчин пероксидази, перемішати до повного розчинення кристалів. Відфільтрувати через вату. Зберігати в холодильнику до 10 днів.
2. Розчин з масовою часткою сульфатної кислоти Н2SO4 15 % готується у лабораторії.
3. Стандартний розчин глюкози (з молярною концентрацією глюкози 10 ммоль/л) готовий до роботи.
4. Фізіологічний розчин – розчин з масовою часткою натрій хлориду NaCl 0,9 % .
Хід визначення
Приготувати розчин сироватки у фізіологічному розчині: у хімічну пробірку внести 1 мл фізіологічного розчину, додати 0,05 мл сироватки, перемішати. Подальший аналіз здійснюють за таблицею 18.
Таблиця 18
Склад робочих розчинів та хід визначення
Інгредієнти, мл |
Проба |
Еталон |
Контроль |
Ензимний розчин |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
Розчин сироватки у фізіологічному розчині |
0,50 |
|
|
Стандартний розчин глюкози |
|
0,05 |
|
Фізіологічний розчин |
|
|
0,05 |
Перемішують і інкубують протягом 15 хвилин при 37 0С |
|||
Розчин Н2SO4 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
Перемішують і через 5 хвилин вимірюють екстинкцію за допомогою колориметру фотоелектричного концентраційного КФК–2 у кюветах із товщиною шару 5 мм за довжини хвилі 540 нм (зелений світлофільтр). Робота з приладом описана у розділі 2.1.1.
Розрахунок концентрації глюкози у сироватці крові виконують за формулою:
,
де – концентрація глюкози у сироватці крові (ммоль/л); Сст. – концентрація глюкози у стандартному розчині (10 ммоль/л); – екстинкція досліджуваної проби; – екстинкція стандартної проби.
Норма глюкози в крові: 2,77 – 5,55 ммоль/л.
Примітка: якщо концентрація глюкози в крові виявиться 15 ммоль/л, пробу необхідно розвести фізіологічним розчином у 2 рази, провести дослідження і результат помножити на 2.