- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
Мета: Опанувати уніфікований колориметричний метод визначення сечовини у біологічних рідинах, розрахувати кількість сечовини в сироватці крові та сечі і зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 62).
Принцип методу: Сечовина утворює з діацетилмоно-оксимом при наявності тіосемікарбазиду і солей феруму в кислому середовищі забарвлені речовини, інтенсивність забарвлення яких пропорційна вмісту сечовини в сироватці крові та сечі.
Прилади та матеріали: фотометр аналітичний медичний МЕФАН–8001, штатив з пробірками, градуйовані піпетки, пробки з алюмінієвою фольгою, реактив № 1 – розчин діацетилмонооксиму і солей феруму, реактив №2 – розчин тіосемікарбазиду і солей феруму, еталон сечовини (16,65 ммоль/л), розчин з масовою часткою трихлорацетатної кислоти 5 %, розчин з масовою часткою H2SO4 10 – 15 %, (або розчин з масовою часткою HCl 25 %), досліджувана сироватка крові, досліджувана сеча (розводиться перед аналізом у 50 або 100 разів).
Готування робочого реактиву
Ампули з реактивами № 1 і № 2 розкривають під тягою, їхній вміст кількісно переносять у мірну колбу на 100 мл і доводять до мітки дистильованою водою. Перемішують, переливають у посуд і зберігають у холодильнику при температурі 0 – 5 0С.
Еталон сечовини готовий до роботи.
Хід визначення
У хімічних пробірках готують серію розчинів відповідно до таблиці 7.
Таблиця 7
Вміст робочих розчинів
Інгредієнти, мл |
Проба 1 |
Проба 2 |
Еталон |
Контроль |
Робочий реактив |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
Розчин H2SO4 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
Сироватка крові |
0,01 |
– |
– |
– |
Розведена сеча |
|
0,01 |
– |
– |
Еталон сечовини |
|
– |
0,01 |
– |
Дистильована вода |
|
– |
– |
0,01 |
Пробірки закривають пробками з алюмінієвою фольгою і вміщують у киплячу воду на 10 хвилин. Потім пробірки охолоджують і по закінченні 15 хвилин вимірюють екстинкцію досліджуваних проб та еталона проти контрольного розчину за довжини хвилі 540 нм (зелений світлофільтр). Правила роботи на фотометрі МЕФАН–8001 приведені у розділі 2.1.4.
Розрахунок кількості сечовини в сироватці крові виконують за формулою:
де С – концентрація сечовини, ммоль/л; Eдосл. – екстинкція досліджуваної проби; Ест. – екстинкція стандартної проби; – концентрація сечовини в стандартній пробі, 16,65 ммоль/л.
Розраховують кількість сечовини в сечі за цією ж формулою з урахуванням коефіцієнта розведення.
Норма вмісту сечовини в сироватці крові: 2,5 – 8,3 ммоль/л; у сечі: 330 – 580 ммоль/л.
Примітка. Якщо вміст сечовини в крові понад 23 ммоль/л, пробу слід розвести дистильованою водою і провести аналіз повторно. Через нестійкість забарвленого комплексу сечовини з діацетилмонооксимом і залежності кольору від умов нагрівання, калібрувальний графік в цій методиці будувати не рекомендується. При визначенні вмісту сечовини в сечі, починаючи з розміру екстинкції 0,13 – 0,15, потрібно збільшити розведення сечі.