- •Передмова
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Правила роботи в клініко-діагностичній лабораторії
- •Розділ 1 інструментальні методи аналізу в медицині
- •Розділ 2 правила роботи з приладами
- •2.1. Фотоелектроколориметри
- •2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
- •2.1.4. Фотометр аналітичний медичний мефан-8001
- •2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •2.3. Поляриметр
- •2.4. Рефрактометр ирф–22
- •2.5. Прилади для потенціометричного аналізу
- •2.5.2. Універсальний йономір эв–74
- •Контрольні питання до розділів 1 – 2
- •Розділ 3 методи вивчення білкового обміну
- •Визначення загального білка в сироватці крові й інших біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 1 Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція
- •Лабораторна робота № 2 Рефрактометричний метод визначення загального білка в сироватці крові
- •Лабораторна робота № 3 Визначення загального білка в сечі. Проба Гелера
- •Клініко-діагностичне значення визначення загального білка у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 4 Проби колоїдостійкості білків сироватки крові. Тимолова проба
- •Приклад побудови калібрувального графіка для визначення тимолової проби
- •Клініко-діагностичне значення тимолової проби
- •Лабораторна робота № 5 Визначення білкового спектру сироватки крові методом електрофорезу на папері
- •Приклад розрахунку білкових фракцій у відносних одиницях
- •Приклад розрахунку білкових фракцій в абсолютних одиницях
- •Клініко-діагностичне значення дослідження електрофореграм
- •Приклад опрацювання електрофореграм за допомогою комп'ютера
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4. Небілкові нітрогенвмісні (Азотисті) сполуки
- •Методи дослідження вмісту сечовини, креатину, креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Готування робочого реактиву
- •Клініко – діагностичне значення кількісного визначення сечовини у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота № 7 Визначення креатиніну в біологічних рідинах за кольоровою реакцією Яффе
- •Б) Хід визначення вмісту креатиніну в добовій сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації креатиніну у біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 8 Визначення сечової кислоти в сироватці крові за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом
- •Лабораторна робота № 9 Кількісне визначення сечової кислоти в сечі
- •Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 4
- •Розділ 5. Ферменти
- •Визначення активності α-амілази в біоматеріалі
- •Лабораторна робота № 10 Визначення активності α–амілази зі стійким крохмальним субстратом. Метод Каравею
- •Лабораторна робота № 12 Визначення активності α-амілази в сироватці крові. Метод Кінга
- •Лабораторна робота № 13 Вплив рН середовища на активність ферментів
- •Лабораторна робота № 14 Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферменту α-амілази
- •Лабораторна робота № 15 Вплив температури на активність
- •Готування розведеної слини
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності α-амілази у біологічних рідинах
- •Визначення амінотрансфераз у сироватці крові
- •Лабораторна робота № 16 Колориметричний метод визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові (за Райтманом – Френкелем)
- •Клініко-діагностичне значення визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Розділ 6. Методи вивчення вуглеводного обміну
- •Лабораторна робота № 17 Якісне визначення глюкози в біологічних рідинах. Реакція Тромера
- •Лабораторна робота № 18 Визначення глюкози в біологічних рідинах глюкозооксидазним (уніфікованим) методом
- •Лабораторна робота № 19 Кількісне визначення глюкози в сечі за кольоровою реакцією з о-толуїдиновим реактивом
- •Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення глюкози в сечі поляриметричним методом
- •Клініко-діагностичне значення визначення глюкози в біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 6
- •Розділ 7. Обмін ліпідів
- •Біологічна роль ліпідів
- •Лабораторна робота №21 Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту
- •Лабораторна робота №22 Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту. Реакція Герхарда
- •Лабораторна робота №23 Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах
- •Лабораторна робота №24 Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту
- •Клініко-діагностичне значення визначення кетонових тіл у біологічних рідинах
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Біохімічні показники для дорослих у нормі
- •Література
- •Безпальченко Віолета Михайлівна
- •Практикум Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Розділ 2 правила роботи з приладами
2.1. Фотоелектроколориметри
Фотоелектроколориметри є найбільш поширеною фотометричною апаратурою в клінічних лабораторіях.
2.1.1. Колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2 призначений для вимірювань в окремих ділянках діапазону довжин хвиль від 315 до 980 нм, які виділяються за допомогою 11 світлофільтрів (рис. 2). Межі вимірювань екстинкції від 0 до 2,0. Джерело випромінювання – галогенова лампа.
Правила роботи з фотоелектроколориметром КФК-2
1. Перед початком роботи прилад вмикають у мережу і прогрівають протягом 15 хвилин. При цьому кюветне відділення повинно бути відкритим.
2. Встановлюють світлофільтр, який зазначений у методиці.
3. У світловий пучок встановлюють кювету з контрольним розчином.
4. Закривають кришку кюветного відділення.
5. Ручками "Чувствительность" і "Установка 100 грубо", а потім "Точно" встановлюють відлік 100 по шкалі колориметра (Т) або "0" по шкалі оптичної густини (D чи Е). Ручка "Чувствительность" може знаходитись в положенні "1", "2" чи "3".
6. Замінюють кювету з контрольним розчином на кювету з досліджуваним розчином.
7. Знімають показання приладу по шкалі оптичної густини.
8. Виміри проводять не менше трьох разів і знаходять середнє арифметичне значення (Есер.).
9. По закінченні роботи вимкнути прилад.
6 5 1 3 4 2 7 8 9
Рис. 2. Колориметр фотоелектричний
концентраційний КФК-2
1 – тумблер "Сеть"; 2 – амперметр; 3 – кришка робочої камери; 4 – важіль управління столиком тримача кювет; 5 – світловий індикатор; 6 – ручка перемикача світлофільтрів; 7 – ручка управління чутливістю; 8 – ручка "Установка грубо"; 9 – ручка встановлення "Точно".
2.1.2. Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2мп
Особливістю конструкції цього приладу є мікропроцесорна система (МПС), яка розширює його експлуатаційні можливості (рис. 3). На передній панелі МПС розташовані клавіатура, цифрове табло та два сигнальні світлодіода. Клавіатура складається з 24 клавіш, які призначені для оперативного управління фотометром.
5 6 а в 3 4 2 б 7 1
Рис. 3. Колориметр фотоелектричний
концентраційний КФК-2МП
1 – тумблер "Сеть"; 2 – мікропроцесорна система: а – цифрове табло, б – сигнальні світлодіоди, в – клавіатура управління; 3 – кришка робочої камери; 4 – важіль управління столиком тримача кювет; 5 – світловий індикатор; 6 – ручка перемикача світлофільтрів; 7 – ручка управління чутливістю світлоприймача.
Правила роботи з колориметром КФК-2МП
1. Увімкнути прилад у мережу, тумблер "Сеть", кнопку "Пуск"; на цифровому табло з’являється мерехтлива кома. Прогріти прилад 30 хвилин з відкритою робочою камерою.
2. Встановити необхідну довжину світлової хвилі ручкою "Светофильтры" і відповідне значення чутливості фотоприймача.
3. У світловий потік внести кювету з контрольним розчином.
4. При відчиненій кришці робочої камери натиснути кнопку "ц/р" – режим роботи "р" – ручний, загоряється світлодіод "р". При віджатій кнопці "ц/р" – режим роботи "ц" – циклічний, загоряється світлодіод "ц" (вимірювання через кожні 5 секунд).
5. Натиснути кнопку "Ш(О)" – нульовий відлік. На цифровому табло зліва від коми висвітлюється цифра "0", справа – значення нульового відліку, допустимі межі від 0,001 до 1,0.
6. Закрити кришку робочої камери. Натиснути кнопку "К(1)" – вимірювання контрольного розчину. На цифровому табло зліва від мерехтливої коми загоряється символ "1".
7. Ввести у світловий потік кювету з досліджуваним розчином. Для вимірювання екстинкції треба натиснути кнопку "Д(5)". На цифровому табло зліва від мерехтливої коми з’являється символ "5". Справа від мерехтливої коми – значення виміряної екстинкції.
8. Виміри проводять не менше трьох разів і знаходять середнє арифметичне значення.
9. По закінченні роботи вимкнути прилад.
2.1.3. Колориметр-нефелометр фотоелектричний ФЭК – 56М дозволяє проводити виміри у діапазоні довжин хвиль від 315 до 630 нм (рис. 4). Має 9 світлофільтрів, з яких дев’ятий є орієнтиром, для точних вимірів непридатний. Джерело світла – лампа розжарювання або ртутно-кварцева лампа. Прилад забезпечує вимірювання екстинкції у межах від 0 до 3,0 (оптимум 0,2 – 0,7). Вимірювальні барабани мають дві шкали: чорну – для коефіцієнтів проникнення та червону – для екстинкції.
9 8 7 5 6 2 4 3 6 5 1
Рис. 4. Колориметр-нефелометр
фотоелектричний ФЭК – 56М
1 – вимірювальна частина приладу; 2 – важіль "шторка"; 3 – робоча камера; 4 – амперметр; 5 – відліковий барабан; 6 – шкала барабана; 7 – ручка управління чутливістю; 8 – ручка управління темнового електричного нуля; 9 – перемикач світлофільтрів.
Правила роботи з колориметром ФЭК – 56М
1. Увімкнути прилад у мережу, прогріти 30 хвилин.
2. Встановити "Електричний нуль" приладу: при закритій шторці ручкою "Нуль" встановити стрілку мікроамперметра на "0".
3. Ввести у лівий світловий потік на весь час вимірів кювету з контрольним розчином.
4. Встановити відлікові барабани у нульове положення екстинкції по червоній шкалі.
5. У правий світловий потік ввести кювету з досліджуваним розчином.
6. Відкрити шторки і обертанням лівого барабану встановити стрілку мікроамперметра на "0".
7. Замінити у правому світловому потоці кювету з досліджуваним розчином на кювету з контрольним. Стрілка мікроамперметра відхиляється вправо.
8. Встановити правим відліковим барабаном стрілку мікроамперметра в нульове положення.
9. Зняти показання екстинкції по червоній шкалі правого барабану. Виміри повторюють три рази, щоб виключити похибку приладу; знаходять середнє арифметичне значення.
10. По закінченні роботи вимкнути прилад із мережі.