Методичні вказівки до розв’язування задач

Відповідність кваліфікації робітників складності виконуваних робіт визначається на підставі порівняння показників середнього розряду робітників і середнього розряду робіт. Узагальнюючим показником, що характеризує кваліфікаційний склад робітників, є середній тарифний коефіцієнт. Розрахунок здійснюється за формулою:

,

де ТК_П – середній тарифний коефіцієнт робітників; ЧP_i – чисельність робітників кожного розряду; TК_i – тарифний коефіцієнт відповідного розряду; п – кількість розрядів.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається аналогічно за формулою середньозваженої через трудомісткість робіт.

Крім того, обчислюється середній розряд робіт (Р_Р) за наступною формулою:

,

де Р_М – менший розряд з двох суміжних, між якими знаходиться значення середнього тарифного коефіцієнта; – середній тарифний коефіцієнт робіт за виробом; ТК_м – тарифний коефіцієнт, менший за два суміжні;

ТК_Б – тарифний коефіцієнт, більший за два суміжні.

Середній розряд робітників (Р_П) визначається аналогічно:

,

Після оцінки результатів проведених розрахунків можливі наступні висновки:

1) якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижче за плановий і середній тарифний розряд робіт, то це може призвести до зниження якості продукції (робіт, послуг), зниження її конкурентоспроможності та збільшення собівартості за рахунок додаткових витрат на реалізацію, рекламу, рекламації і, відповідно, зменшення прибутку;

2) якщо середній розряд робітників вище середнього тарифного розряду робіт, то це призводить до непродуктивних виплат (так як робітникам здійснюють доплату за використання їх на менш кваліфікованих роботах, що збільшує собівартість і, відповідно, зменшує прибуток).

Для характеристики руху персоналу підприємства розраховують і аналізують динаміку наступних показників:

1. Коефіцієнт обороту з приймання (К_ОП) – відношення чисельності прийнятих за період (ЧП_ПР) до середньоспискової чисельності працюючих за той же період (ЧП_С):

К_ОП = ЧП_ПР / ЧП_С

2. Коефіцієнт обороту з вибуття (звільнення) (К_ОВ) – відношення чисельності працівників, які вибули за період (ЧП_В) до середньоспискової чисельності за той же період (ЧП_С):

К_ОЗ = ЧП_В / ЧП_С

3. Коефіцієнт плинності (К_П) – відношення чисельності працівників, які вибули за період з причин, що характеризують надлишковий оборот (ЧП_НО) – за власним бажанням і порушення трудової дисципліни, до середньоспискової чисельності працюючих за той же період (ЧП_С):

К_П = ЧП_НО / ЧП_С.

4. Коефіцієнт постійності кадрів (К_ПК) – відношення чисельності працівників, які пропрацювали весь період (ЧП_ВП), до середньоспискової чисельності працюючих за той же період:

К_ПК = ЧП_ВП / ЧП_С

Аналізуючи рух робочої сили, визначаються причини звільнення працівників (за власним бажанням, через порушення трудової дисципліни, навчання, переїзд на нове місце проживання тощо).

Факторна модель випуску продукції під впливом трудових факторів має вигляд:

В = ЧР х Д х Т х W

де В – випуск продукції;

ЧР – чисельність робітників;

Д – кількість відпрацьованих днів 1-им робітником;

Т – тривалість робочої зміни;

W – середньогодинний виробіток.

Для аналізу впливу факторів використаємо спосіб абсолютних різниць. Послідовність розрахунків при цьому способі така:

• розраховується абсолютне відхилення кожного фактора і результативного показника;

• вплив кожного фактора розраховується множенням абсолютного відхилення фактора на незмінне значення інших факторів з факторної моделі:

±ΔВ_ЧР = ±ΔЧР х Д_п х Т_п х W_п

±ΔВ_Д = ЧР_ф х (Д_ф – Д_п) х Т_п х W_п

±ΔВ_Т = ЧР_ф х Д_ф х (Т_ф – Т_п) х W_п

±ΔВ_W = ЧР_ф х Д_ф х Т_ф х (W_ф – W_п)

Тести

1. Трудові показники, що підлягають аналізу на підприємстві:

а) фонд заробітної плати і середня заробітна плата;

б) промислово-виробничий персонал і непромислова група персоналу;

в) продуктивність праці;

г) всі відповіді вірні.

2. Аналіз трудових показників на підприємстві проводиться:

а) щороку;

б) щомісяця;

в) щоденно;

г) немає правильної відповіді.

3. Основна мета аналізу продуктивності праці полягає у:

а) виявленні резервів її зростання;

б) виявленні ступеня виконання виробничих планів;

в) виявленні причин зміни структури персоналу;

г) немає правильної відповіді.

4. Головною метою аудиту трудової сфери є:

а) оцінка легітимності діяльності профспілок з регламентації соціально-трудових відносин;

б) оцінка ефективності діяльності керівництва;

в) аналіз ефективності системи заробітної плати на підприємстві;

г) виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунення.

5. Джерелом інформації для аудиторської перевірки служить:

а) документація та звіти, надані відділами праці та заробітної плати, плановими відділами, бухгалтерією, відділом кадрів;

б) всі відповіді вірні;

в) опитування та інтерв’ю працівників підприємства;

г) немає правильної відповіді.

6. Об’єктом аудиту в соціально-трудовій сфері виступає:

а) чисельність і структура руху штатних працівників в цілому по підприємству та його підрозділах у динаміці за окремі періоди;

б) трудовий колектив, персонал підприємства та принципи його організації, управління та діяльності;

в) склад, чисельність та діяльність профспілок з налагодження соціального партнерства між працівниками та керівництвом підприємства за аналізований період;

г) немає правильної відповіді.

7. Аудит трудової сфери можна розглядати у наступних аспектах:

а) економічному, організаційно-технологічному, соціально-психологічному;

б) правовому, виробничому, управлінському;

в) стратегічному;

г) немає правильної відповіді.

8. Соціально-психологічний аспект аудиту трудової сфери – це:

а) оцінка й аналіз соціально-трудових показників на підприємстві (аналіз документації);

б) оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві (шляхом проведення анкетування та інтерв’ю персоналу);

в) визначення конкурентоспроможності підприємства в трудовій сфері (шляхом порівняння показників з аналогічними на інших підприємствах або середніми по галузі);

г) немає правильної відповіді.

9. Систематичний аудит – це такий, що:

а) проводиться за заздалегідь встановленим регламентом за певний період часу;

б) проводиться згідно з оперативними розпорядження керівництва;

в) проводиться в установлений час і повторюється через певний проміжок часу;

г) немає правильної відповіді.

10. Аудит, що проводиться за однією проблемою та в аналіз включено всі об’єкти, – це:

а) локальний аудит;

б) тематичний аудит;

в) повний аудит;

г) немає правильної відповіді.

11. Аудит у сфері праці на підприємстві здійснює:

а) керівник підприємства;

б) головний бухгалтер підприємства;

в) податковий інспектор;

г) немає правильної відповіді.

12. Аудит у трудовій сфері здійснюється за класичними напрямками:

а) економічним, організаційним, технічним;

б) правовим, управлінським, виробничим;

в) плановим, стратегічним;

г) немає вірної відповіді.

Теми доповідей

1. Значення та методичні основи аналізу в сфері праці.

2. Основні методи та прийоми економічного аналізу трудових показників.

3. Значення аудиту в сфері праці.

4. Аудит як інструмент оцінки стану й розвитку трудових відносин на підприємстві.

Рекомендована література

1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

3. Данченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.

4. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.

5. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.

6. Калина А.В. Економіка праці: Навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.