Методичні вказівки до розв’язування задач

Планову чисельність працівників на основі трудомісткості визначають за формулою:

,

де – планова чисельність робітників-відрядників;

– планова трудомісткість виробничої програми, нормо-годин;

– плановий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

– плановий коефіцієнт виконання норм.

Планування чисельності адміністративно-управлінського персоналу здійснюється за формулою Розенкранца, яка має вигляд:

,

де Ч_ауп – чисельність адміністративно-управлінського персоналу певної професії ;

n – кількість видів організаційно-управлінських робіт, які визначають завантаження певної категорії спеціалістів;

m_і – середня кількість дій (розрахунків, обробка замовлень, переговорів тощо) в межах і-го виду робіт за встановлений період часу (наприклад, за рік);

t_i – час, необхідний для виконання одиниці в межах і-го виду робіт;

Т – робочий час спеціаліста згідно з трудовим договором (контрактом) за відповідний період календарного часу, прийнятий у розрахунках;

К_нрч – коефіцієнт необхідного розподілу часу;

К_фрч – коефіцієнт фактичного розподілу часу;

t_р – час на різні роботи, що їх неможливо врахувати в попередніх планових розрахунках.

Коефіцієнт необхідного розподілу часу (Кнрч) розраховують за формулою:

К_нрч= К_др х К_в х К_п,

де К_др – коефіцієнт, який враховує витрати на додаткові роботи, заздалегідь не враховані в часі, необхідному для визначення процесу, як правило, знаходиться в межах 1,2-1,4;

К_в – коефіцієнт, який враховує витрати часу на відпочинок співробітників протягом робочого дня; здебільшого дорівнює 1,12;

К_п – коефіцієнт перерахунку фактичної чисельності в облікову.

Планування чисельності працівників, які виконують роботи, що мають норми обслуговування, здійснюється за формулою:

,

де – кількість об'єктів обслуговування;

– кількість змін на добу;

– коефіцієнт перерахунку фактичної чисельності в планову, визначається діленням номінального фонду робочого часу на плановий (фактичний);

– норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, розмір виробничих площ, які обслуговуються одним або групою працівників.

Тести

1. Найважливішими завданнями планування праці є:

а) створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці;

б) забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці;

в) досягнення високої якості трудового життя працівників;

г) всі відповіді вірні.

2. План з праці є важливим розділом стратегічного плану та всієї сукупності планових документів підприємства і складається з:

а) плану підвищення продуктивності праці, фондовіддачі та матеріаловіддачі, плану основних фінансових показників;

б) плану чисельності персоналу, обсягів основних виробничих та невиробничих фондів підприємства, обігових коштів підприємства;

в) плану підвищення продуктивності праці, плану по фонду оплати праці, плану з організації праці, плану чисельності персоналу;

г) плану обсягів виробництва та вартості виробленої продукції, виробітку та трудомісткості, планів щодо оплати праці та соціальних виплат на персонал.

3. До основних трудових показників традиційно відносять:

а) продуктивність праці, чисельність працівників, фонд заробітної плати, середню заробітну плату;

б) виробіток в натуральному, вартісному та трудовому вимірі, плинність кадрів, умови праці;

в) загальні витрати робочого часу, частку фондів споживання у прибутку, міжкваліфікаційну диференціацію заробітної плати працівників;

г) немає вірної відповіді.

4. Планування заробітної плати охоплює:

а) планування чисельності кадрів та середньої заробітної плати за різними категоріями персоналу;

б) планування фонду заробітної плати працівників підприємства і середньої заробітної плати;

в) планування виробітку і трудомісткості виробничої програми і фонду оплати праці;

г) всі відповіді вірні.

5. Процес планування чисельності персоналу включає в себе три етапи. Знайдіть зайвий:

а) оцінка наявної робочої сили;

б) визначення норм обслуговування та управління;

в) оцінка майбутніх потреб у робочій силі;

г) розробка програм задоволення потреб у відповідних працівниках.

6. Основною метою планування продуктивності праці на підприємстві є:

а) пошук резервів, використання яких дозволило б досягти економії витрат на робочу силу і цим забезпечити конкурентноздатність;

б) розрахунок впливу факторів на величину продуктивності праці;

в) розрахунок економії чисельності працівників;

г) розрахунок кращого використання робочого часу працівників.

7. Формула Розенкранца застосовується для визначення чисельності:

а) працівників-погодинників;

б) працівників-відрядників;

в) непромислового персоналу;

г) адміністративно-управлінського персоналу.

8. Підприємство створене та почало працювати з 21 січня, чисельність працюючих 210 осіб. Середньооблікова чисельність за січень дорівнює:

а) 21;

б) 10;

в) 75;

г) 210.

9. У звітному році обсяги випуску продукції становлять 650 млн. грн., середньооблікова чисельність працівників – 150 осіб. У наступному році планується підвищити обсяги випуску продукції на 10% та скоротити середньооблікову чисельність працівників на 5%.

9.1. Виробіток на одного працівника за планом складає:

а) 4;

б) 5;

в) 8;

г) 15.

9.2. Планова трудомісткість продукції складає:

а) 0,23;

б) 0,199;

в) 0,12;

г) 0,8.

10. Планова трудомісткість робіт на рік складає 638 тис. нормо-год. Річний плановий фонд робочого часу одного робітника – 230 днів, а коефіцієнт виконання норм виробітку – 1,02. підприємство працює в одну зміну, тривалість якої 8 годин. Облікова чисельність робітників (чоловік):

а) 230;

б) 185;

в) 346;

г) 340.

Теми доповідей

1. Планування праці і його роль в управлінні людськими ресурсами.

2. Методика планування праці.

3. Планування чисельності і структури кадрів на підприємстві.

4. Планування підвищення продуктивності праці.

5. Планування фонду оплати праці на підприємстві.

Рекомендована література

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

2. Данченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.

3. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.

4. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.

5. Калина А.В. Економіка праці: Навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.