Методичні рекомендації до розв’язування задач:

Міра праці – це сукупно необхідні затрати робочого часу, які складаються в умовах ринку, тобто це – величина ринкових затрат та затрати абстрактної праці.

Норма праці – це еталон, з яким порівнюються фактичні затрати праці з метою встановлення їх раціональності.

Норма часу – це конкретне вираження міри праці на кожному підприємстві (може бути більшою або меншою за міру праці). Визначає величину і структуру затрат робочого часу, необхідних для виконання певної роботи.

Норма часу – це кількість робочого часу, яка необхідна для одиниці певної роботи (операції) одним працівником або групою працівників у найбільш раціональних для даного підприємства організаційних, технічних, господарських умовах з урахуванням передового виробничого досвіду (людино-години, людино-хвилини, людино-секунди):

Н_Ч = Т_пз + Т_оп + Т_обс. + Т_воп + Т_птор;

Т_оп = Т_о + Т_доп..

де Т_пз – підготовчо-завершальний час;

Т_оп – час оперативної роботи;

Т_о – час основної роботи;

Т_доп. – час допоміжної роботи;

Т_обс – час обслуговування робочого місця;

Т_воп – час перерв на відпочинок, особисті потреби;

Т_птор – регламентовані перерви з організаційно-технічних причин (Т_пр).

Норма штучного часу – затрати робочого часу (окрім підготовчо-завершального), які встановлюються на операцію або на одиницю виробу:

Т_шт = Т_оп + Т_обс. + Т_воп + Т_птор.

Штучно-калькуляційний час, тобто затрати на одиницю продукції, визначаються за формулою:

де n – кількість виробів у партії.

Норма часу на виготовлення всієї партії виробів або виконання всього завдання визначається таким чином:

Т_парт. = Т_пз + Т_шт × n або

Норма виробітку – це кількість натуральних (штук, метрів, тонн) або умовних одиниць, які повинні бути виготовлені за одиницю часу (зміну, місяць) у певних організаційних умовах одним або групою працівників відповідної кваліфікації:

де Н_ч – встановлена норма праці (норма часу) на одиницю продукції;

Т_зм – змінний робочий час.

Якщо підготовчо-завершальний час, час на обслуговування робочого місця, на особисті потреби і відпочинок нормуються на зміну, норма виробітку обчислюється за формулами:

Рівень виконання норм виробітку (Н_В) обчислюється діленням загального обсягу виконаних нормо-годин на фонд робочого часу за певний період (місяць, рік) у % або за формулою:

де Q_і – обсяг виготовленої продукції і-того виду за певний час;

n – кількість видів продукції;

Н_Чі – норма часу за виготовлення одиниці виробу;

Д – тривалість періоду (відпрацьовано днів);

Т_зм – тривалість зміни (годин).

Норма обслуговування – це встановлення кількості одиниць обладнання (число робочих місць, квадратних метрів площі й та ін.), яке повинно обслуговуватися одним працівником або групою працівників відповідної кваліфікації при певних організаційно-технічних умовах протягом зміни.

Норма часу обслуговування – це кількість часу, необхідна за певних організаційно-технічних умов на обслуговування протягом зміни обладнання, квадратного метра виробничої площі тощо:

де Н_ч.о. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання, одиниці виробничої площі;

К – коефіцієнт, що враховує виконання додаткових функцій, які не враховані нормою часу, а також на відпочинок і особисті потреби.

Норматив чисельності – це встановлена розрахункова величина, яка визначає чисельність працівників для виконання одиниці конкретної роботи або обслуговування конкретних об’єктів.

Норма чисельності працюючих – це чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання виробничого завдання:

де О – загальна кількість одиниць обладнання, що обслуговується;

Н_о – норма обслуговування.

Для аналізу використання робочого часу складається баланс робочого часу і розраховуються наступні показники:

1. коефіцієнт використання змінного часу (К_вик):

де Т_пз – підготовчо-завершальний час;

Т_оп – оперативний час;

Т_об – час обслуговування робочого місця;

Т_воп – час на відпочинок та особисті потреби;

Т_зм – тривалість зміни (або спостереження).

2) коефіцієнт втрат робочого часу з організаційно-технічних причин:

де Т_пр – час простоїв з організаційних причин.

3) коефіцієнт втрат робочого часу в зв’язку з порушенням трудової дисципліни:

де Т_птд – втрати робочого часу в зв’язку із порушенням трудової дисципліни.

4) коефіцієнт можливого підвищення продуктивності праці при умові ліквідації прямих витрат робочого часу:

де Т_оп – оперативний час.

Організація праці впливає на техніко-економічні та соціальні показники діяльності підприємства. Річний економічний ефект (Е_р) від впровадження певного заходу визначається:

Е_р = (С₁ – С₂)Q₂ ― Е_нЗ_од,

де С_1, С₂ – собівартість одиниці продукції до і після впровадження заходів;

Q₂ – річний обсяг випуску продукції після впровадження певного заходу в натуральному виразі;

Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

З_од – одноразові витрати на розробку та впровадження даного заходу.

Термін окупності додаткових витрат:

Зростання продуктивності праці визначається за формулою:

де Е_Ч – економія (вивільнення) чисельності працюючих після впровадження заходу (осіб);

Ч_сер – розрахункова середньоспискова чисельність працюючих по дільниці, цеху, підприємству (осіб). Розраховується на обсяг виробництва для планового періоду, виходячи з виробітку базового періоду.

Коефіцієнт ефективності заходу розраховується як обернена величина терміну окупності:

Між зміною норми виробітку і норми часу існує залежність:

; ;

де у – процент зростання норми виробітку;

х – процент зниження норми часу.

Тести

1. Поділ праці на підприємстві – це:

а) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг;

б) групування і комбінування працівників у виробничий колектив;

в) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями;

г) немає вірної відповіді.

2. Кооперування праці – це:

а) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг;

б) групування і комбінування працівників у виробничий колектив;

в) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями;

г) немає вірної відповіді.

3. Виберіть з нижченаведених виробничі фактори умов праці:

а) температура, вологість;

б) рівень механізації і автоматизації виробництва;

в) режими праці і відпочинку;

г) краса виробничого середовища;

д) взаємовідносини в трудовому колективі.

4. Виберіть з нижченаведених соціальні фактори умов праці:

а) стиль керівництва;

б) рівень механізації і автоматизації виробництва;

в) режими праці і відпочинку;

г) краса виробничого середовища;

д) взаємовідносини в трудовому колективі.

5. Час основної роботи – це:

а) час безпосереднього перетворення предмета праці;

б) час управління обладнанням;

в) час на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням змінного завдання;

г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням.

6. Допоміжний час – це:

а) час безпосереднього перетворення предмета праці;

б) час управління обладнанням;

в) час на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням змінного завдання;

г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням.

7. Виберіть елементи, які належать до робочого часу:

а) час підготовчо-завершальної роботи;

б) основний час;

в) допоміжний час;

г) час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни.

8. У ринковій економіці нормування праці – це:

а) визначення трудових витрат певної кількості і якості (змісту), необхідних для виробництва чи будь-якого перетворення матеріального продукту чи послуги;

б) визначення обсягу робіт певної якості (змісту), який працівник має виконати за ціну своєї робочої сили відповідно з його кваліфікацією;

в) правильні обидва визначення а) і б);

г) немає правильної відповіді.

9. Метод вивчення робочого часу, що базується на безперервному спостереженні та вимірюванні всіх витрат робочого часу протягом певного періоду, - це:

а) метод моментних спостережень;

б) метод безпосередніх замірів;

в) фотографія робочого часу;

г) хронометраж;

д) немає правильної відповіді.

10. Між нормою часу і нормою виробітку існує залежність:

а) прямо пропорційна;

б) зворотно пропорційна;

в) залежність відсутня;

г) немає правильної відповіді.

Теми доповідей

1. Сутність, завдання і принципи організації праці.

2. Ефективність організації праці.

3. Регулювання робочого часу в Україні.

4. Особливості організації робочих місць керівників, спеціалістів, технічних виконавців.

5. Вплив умов праці на здоров’я та працездатність людини.

6. Державна система охорони праці в Україні.

7. Нормування праці як основа її організації.

8. Призначення нормування праці в умовах ринкової економіки.

9. Методи нормування праці.

10. Впровадження новітніх технологій як умова підвищення продуктивності праці.

Рекомендована література

1. Абрамов В.М., Данюк В.М., Гриненко А.М., Колот А.М., Чернов В.І. Нормування праці: Підручник / За ред. В.М. Данюка і В.М. Абрамова. – К; 1995. – 208 с.

2. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор`єва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.

3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

4. Данченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.

5. Кодекс законів про працю України: Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 20 травня 2008 р.: (відповідає офіційному тестові). – К.: Видавець Паливода А.В., 2008. – 104 с. – (Кодекси України).

6. Организация, нормирование и оплата труда: Учеб. пособие / А.С. Головачев, Н.С. Березина, Н.Ч. Бокун и др.; Под общ. ред. А.С. Головачеві. – М.: Новое знание, 2004. – 496 с.