МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До лабораторного практикуму

„ОСНОВИ ТЕОРІІЇ КІЛ”

(для студентів спеціальності 7.090701)

ЖИТОМИР

2002

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

ІНСТИТУТ

Затверджено на засіданні кафедри “Радіотехніка”

Протокол №____ від

«____» ____________ 2002 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

„Основи теорії кіл”

для студентів спеціальності

7.090701 «Радіотехніка»

ЖИТОМИР

2002

Методичні вказівки до виконання лабораторного практикуму з дисципліни „Основи теорії кіл” для студентів денної форми навчання спеціальності 7.090701 / Укладач В.Г.Ципоренко

Укладач В.Г.Ципоренко

Відповідальний редактор: М.В.Коваленко

Комп’ютерний набір та верстка: О.П. Мартинова

Рецензент:

Лабораторна робота №1

Дослідження пасивних елементів електричних кіл

Мета роботи: ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАСИВНИХ ЭЛЕМЕНТІВ ЭЛЕКТРИЧНИХ КІЛ

1. Підготовка до виконання роботи.

   1. Опрацювати §1.2 та §2.3 по підручнику 1 чи по іншому підручнику відповідні розділи про принципи функціонування пасивних елементів електричних кіл.

   2. Вивчити опис даної роботи та інструкцію по експлуатації приборів та пристроїв, що входять в лабораторну установку.

   3. Заготовити таблиці та графіки для результатів досліджень.

   4. Виконати необхідні попередні розрахунки.

   5. Відповісти на питання самоперевірки готовності до проведення роботи.

2. Короткі теоретичні відомості.

В теорії кіл пасивними ідеалізованими двополюсними елементами називаються елементи, для яких енергія, використана ними від іншої частини кола в любий момент часу, додатна чи дорівнює нулю. До двополюсним пасивним елементам відносять опір, ємність та індуктивність.

3. Порядок виконання роботи.

   1. Ознайомитись з лабораторною установкою та методичними вказівками.

   2. Зібрати цеп по схемі на рис.1.

Р ис. 1 Схема вимірювання струму та напруги пасивного елемента.

На рис.1прийняті наступні позначення:

Г – генератор напруги спеціальної форми, що задається;

R_дос – опір, що досліджується;

R_інд – індуційований опір;

Осц – осцилограф.

3. Для вибраного номіналу опору R_дос1 зняти напруги, які задаються, та струму опору. Осцилограма струму опору визначається як осцилограма падіння напруги на індуційованому опорі R_інд в масштабі М=1/R_інд. Осцилограми зняти для трьох типів напруг, що діють, які відрізняються формою та параметрами.

4. Замінити місцями в схемі на мал.1 опори R_інд та R_дос та зняти осцилограми напруги, які задаються, та напруги на дослідному опорі R_дос1. Осцилограми зняти для трьох типів впливів, що задаються, п.3.4.

5. Повторити дослідження п.3.4 та п.3.5 для опорів R_дос2 R_дос3. Омметром виміряти номінали опорів R_дос1, R_дос2, R_дос3.

6. Включити в схемі мал.1 замість R_дос ємність С_дос1, що досліджується. Провести дослідження струму та напруги ємності С_дос1 згідно п.3.3 та п.3.4.

7. Повторити дослідження п.3.4 та п.3.5 для ємностей С_дос2 та С_дос3. вимірювачем ємності визначити номінали ємностей С_дол1, С_дос2, С_дос3.

8. Включити в схемі мал.1 замість R_дос індуктивність _дос1, яка досліджується. Провести дослідження струму та напруги індуктивності _дос1, згідно п.3.3 та п.3.4.

9. Повторити дослідження п.3.8 для індуктивностей _дос2 та _дос3.

10. Для струмів, які досліджуються, та напруг пасивних двополюсників п.3.3-п.3.9 по осцилограмам визначити з максимальною точністю амплітуд, період повторення, зсуву початкової фази чи час затримки відносно напруги, яка задається.

11. Виміри по пунктах 3.3…3.9 проводити осцилографом в двоканальному чи одноканальному режимах з зовнішнім запуском згідно інструкції по експлуатації.