2.4.5. Повстання волхвів.

На чолі народних обурень XI ст., як правило, стояли волхви. Це не була організована група служителів язичницьких культів, таких груп на Русі не існувало - це були одинаки. Князям не доводилося зустрічатися з планомірним опором язичницького «духівництва». Але коли в тому або іншому місці виникало повстання проти властей, то воно звичайно приймало характер антихристиянський, а на чолі виявлялися волхви.

Волхви користувалися величезним впливом серед населення, люди покірливо на їх вимогу віддавали на страту своїх матерів і дружин. Як свідчить літопис, одного разу на Білоозері волхви наткнулися на воєводу Яна Вишатіча, який збирав там дань. Він вступив з ними в боротьбу, як фізичну, так і словесну. Був убитий «попін», що знаходився при Яні. Кінчилася справа тим, що Ян розсіяв бунтівне ополчення, а волхвів узяв в полон. Багато що в літописному повідомленні про цей епізод показово для характеристики релігійних представлень того часу, як християнських, так і народно-язичницьких.

Коли Ян послався в суперечці з волхвами на те, що в людині не може міститися нічого іншого, окрім кісток і кров'яних жил, тому що бог створив його із землі, вони йому пояснили, «як людина створена»: «Бог мився в лазні, пітнів, обтерся вітошкою і кинув її з неба на землю. І засперечався сатана з богом, кому з неї створити людину. І створив диявол людину, а бог душу в нього вклав. Через те, коли вмирає людина, в землю йде його тіло, а душа до бога». Ян, звичайно, приходить в обурення і вимагає відповіді: у якого бога волхви вірують? Вони відповідають, що їх бог — антихрист і що сидить він в безодні. Ян читає їм цілу лекцію з догматичного богослов’я відносно відносини між богом і антихристом, закінчуючи її тим, що його опонентам доведеться прийняти покарання від нього на цьому світі і від бога на тому. У відповідь волхви заявили: «Нам боги говорять, що ти з нами не можеш зробити нічого!» Ян парирує цю заяву тим, що їх боги брешуть.

Якщо визнати наявність в приведеному діалозі якогось дійсного зерна, то напрошується висновок, що волхви в цей час пішли вже досить далеко від дохристиянських поглядів стародавніх слов'ян і в якійсь мірі прониклися християнськими уявленнями. Поняття бога і антихриста могли б мати своїм джерелом лише проповіді християнських попів. Правда, волхви вибрали об'єктом свого поклоніння не бога, а антихриста, і саме це визначило їх суть як ворогів християнства, в їх свідомості відобразилися відповідні християнські уявлення, лише перевернуті на користь опозиції до нав'язаної людям релігії; ці уявлення химерним чином змішувалися з образами і віруваннями язичницьких культів і пантеону.

Висновки:

Торгові зв'язки слов'ян з Візантією і з готськими племенами, які залишилися в Криму після великого переселення народів, а також зносини з хазарами, що були частково християнізовані познайомили слов'ян з християнством.

Незважаючи на те, що до Володимира були посли від народів, що сповідають різну віру, і переконували його кожен в перевазі саме своєї релігії, Володимир прийняв християнську віру в її візантійському різновиді від візантійського ж духовенства. Відомі мотиви, які спонукали обидві сторони діяти в даному напрямі. Візантія прагнула прив'язати до себе релігійними узами свого сильного і неспокійного північного сусіда, знайшовши в ньому союзника в боротьбі з іншими, не менш неспокійними сусідами. Києву ж було потрібно одержати релігійно-ідеологічну зброю для політичної централізації країни, крім того, він отримував економічні і політичні вигоди зблизившись з могутньою і культурною Візантією.

Контрольні питання:

1. Які прийоми переходу від енотеїзма до супремотеїзму зробив князь Володимир після об'єднання Русі?

2. Яким чином відбулося хрещення Новгорода?

3. Яке відношення має апостол Андрій до хрещення Києва, згідно легенді?

4. Поясніть політичні вигоди хрещення Русі.

Розділ 2.5. Тема «Хрестові походи»

Зміст

2.5.1. Початок хрестових походів.

2.5.2. Перший похід.

2.5.3. Похід лицарського ополчення.

2.5.4. Ордени тамплієрів і госпітальєрів.

2.5.5. Четвертий похід.

2.5.6. Дитячий хрестовий похід.

Ключові поняття: “Гроб Господень”, тамплієри, госпітальєри.

Цілі і завдання розділу

• одержати уявлення про ідею визволяння «Гроба Господня» від невірних, шляхом так званих «хрестових походів»;

• дізнатися про те, які походи мали місце і чим закінчився кожний з них;

• ознайомитись з наслідками хрестових походів.

Методичні рекомендації до розділу 2.5.

1. Прочитайте.

2. Охарактеризуйте письмово кожний з описаних походів.

3. Запишіть загальну мету походів і результат кожного.

4. Акцентуйте особливу увагу на появі орденів і опишіть причини їх виникнення і функціонування.