Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
RELIGIYeZNAVSTVOdistants.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
14.06.2018
Размер:
2.38 Mб
Скачать

Розділ 2.4. Тема «Хрещення Русі»

Зміст

2.4.1. Хрещення княгині Ольги.

2.4.2. Об'єднання Русі князем Володимиром.

2.4.3. Хрещення киян.

2.4.4. Хрещення Новгорода.

2.4.5. Повстання волхвів.

Ключові поняття: волхви, язичники.

Цілі і завдання розділу :

  • ознайомитись з легендами про хрещення Русі;

  • ознайомитись з історичними фактами цього процесу.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.

  1. Прочитайте.

  2. Складіть питальний план до розділу.

  3. Зконспектуйте фактичні причини хрещення Русі.

Навчальний матеріал.

2.4.1. Хрещення княгині Ольги.

Часто християнізацію східних слов'ян пов'язують з тим одноразовим актом, який був здійснений київським князем Володимиром близько 988 р. Християнізація Русі була тривалим і поступовим процесом, початок якого відноситься до раніших часів, чим княжіння Володимира, а кінець датується декількома сторіччями пізніше його княжіння. «Хрещення Русі» Володимиром було лише одним з епізодів цієї епопеї.

Наївному уявленню про одноактне хрещення Русі, протистоїть концепція, по якій християнство було відомо слов'янам з незапам'ятних часів. Тут позначається тенденція до зображення слов'ян в ореолі не тільки інтенсивного, але і давнішнього християнського благочестя — не гірше, мовляв, і не пізніше інших народів вони були освічені світлом християнської істини. На догоду даній тенденції свого часу в літопису 1116 р. була зроблена вставка про апостола Андрія, який зробив свого часу подорож на північ аж до Києва і Новгорода, проповідуючи християнство. Цар Іван Грозний з гордістю заявляв: «...ми одержали християнську віру при початку християнської церкви, коли Андрій, брат апостола Петра, прийшов в ці країни, щоб пройти до Риму...». Легенда про проповідь Андрієм християнства серед слов'ян і їх предків, як вважають вчені, абсолютно безпідставна. Досить сказати, що апостол вимушений «заходити» на тисячоверсті відстані до Києва і Новгорода по дорозі з Греції до Риму. Однако, цей процес почався за декілька сторіч до Володимира. Систематичні набіги слов'ян на Візантію, що відбувалися починаючи з VI ст., повинні були неминуче знайомити їх з пануючою в цій державі вірою і з традиціями мешканців. У тому ж напрямі і, звичайно, ще ефективніше повинні були діяти торгові зв'язки слов'ян з Візантією і з готськими племенами, які залишилися в Криму після великого переселення народів, а також зносин з хазарами, що були частково християнізовані.

Зі всіх київських князів до Святослава включно тільки Ольга була християнкою. Істотно при цьому, що вона прийняла християнство вже в літньому віці і що даній події передувала складна дипломатична гра між нею і візантійськими імператорами. Як би історики не прагнули зобразити княгиню Ольгу благочестивою і переконаною поборницею християнської віри, епопея її звернення виглядає все ж таки як відверта торгівля із-за цілком земних благ і інтересів.

Про характер переговорів з питання про хрещення свідчить скарга візантійського імператора, що приводиться в літописі, на те, що Ольга його «переклюкала», тобто перехитрила. У якийсь момент переговорів, як свідчить літописець, Ольга заявила імператору: «Якщо хочеш хрестити мене, то хрести мене сам, — інакше не хрещуся». Навряд чи цю вимогу було пов'язано з однією лише самолюбністю — діяли інтереси міжнародного престижу і державних розрахунків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]