- •Матеріали курсу Відомості про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Тематичний План курсу
- •Навчальні матеріали
- •Навчальний матеріал
- •1.1.2. Релігиєзнавство як наука
- •1.1.1. Сутність релігії.
- •1.1.3. Основні теорії походження релігії.
- •1.1.4. Структура релігії
- •1.1.5. Основні функції релігії
- •1.1.6. Класифікація релігій.
- •Розділ 1.2. Тема «Ранні форми релігії»
- •Навчальний матеріал
- •1.2.1. Початок релігії.
- •1.2.2. Культ богині-матери
- •Мати-земля
- •1.2.3. Фетишизм
- •1.2.4. Тотемізм
- •1.2.5.Культ тварин, культ рослин.
- •1.2.7. Шаманство
- •Навчальний матеріал
- •1.3.1. Географічні і соціально-історичні рамки.
- •1.3.2. Політеїзм і енотеїзм.
- •1.3.3.Люди-боги і боги-люди.
- •1.3.4. Уявлення про загробне життя.
- •1.3.5. Культ.
- •Навчальний матеріал:
- •1.4.1. Початок буддизму.
- •1.4.2. Релігія або етична система?
- •1.4.3.Джерела по історії раннього буддизму.
- •Навчальний матеріал:
- •1.5.1. Всесвіт в буддійському догматизмі
- •1.5.2.Чи бог Будда
- •1.5.3. Круговорот будд.
- •1.5.4. Чудеса і знамення.
- •Навчальний матеріал:
- •1.6.2.Вчення про нірвану
- •1.6.3. Ідея переселення душ.
- •1.6.4. Замогильне життя.
- •Навчальний матеріал:
- •1.7.1.Формування культу.
- •1.7.2. Релігійний культ.
- •1.7.3. Практика пожертвувань.
- •Навчальний матеріал
- •2.1.1.Джерела християнства.
- •2.1.2.Історичні умови виникнення християнства.
- •2.1.3.Ідея гріховності і ідея порятунку
- •Секти. Єресь»
- •Навчальний матеріал
- •2.2.2.Гностицизм. Монтанізм. Маніхейство. Аріанська єресь. Несторіане. Монофізіти.
- •2.2.3.Віровчення і культ християнства.
- •2.2.4. Християнські общини і держава.
- •2.2.5 Розповсюдження християнства
- •Навчальний матеріал
- •2.3.1. Розділення західної і східної церков.
- •2.3.2. Виникнення інквізиції.
- •2.3.3. Схоластика і містика.
- •2.3.4. Церковна реформація, протестантизм.
- •2.3.5. Православ'я. Розкол в російській церкві.
- •2.3.6. Християнський модернізм.
- •Розділ 2.4. Тема «Хрещення Русі»
- •Навчальний матеріал.
- •2.4.1. Хрещення княгині Ольги.
- •2.4.2. Об'єднання Русі князем Володимиром.
- •2.4.3. Хрещення киян.
- •2.4.4. Хрещення Новгорода.
- •2.4.5. Повстання волхвів.
- •Навчальний матеріал.
- •2.5.1. Початок хрестових походів.
- •2.5.2. Перший похід.
- •2.5.3. Похід лицарського ополчення.
- •2.5.4. Ордени тамплієрів і госпітальєрів.
- •2.5.5. Четвертий похід.
- •2.5.6. Дитячий хрестовий похід.
- •Розділ 2.6. Тема «Релігійна ситуація в Україні»
- •Навчальний матеріал.
- •2.6.3. Створення греко-католицької церкви.
- •2.6.6. Становлення Української автокефальної православної церкви (уапц).
- •2.6.7. Створення Української православної автокефальної церкви (упац). Відродження уапц
- •Навчальний матеріал.
- •2.7.1. Історичні умови виникнення ісламу.
- •2.7.3. Віровчення ісламу.
- •2.7.5. Розколи і секти.
- •2.7.6. Шаріат – мусульманський релігійний закон.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Світові релігії як етап релігійної еволюції. Буддизм.
- •Тема 2: християнство найпоширена світова релігія..
- •Тема 3. Релігія в житті українського народу. /
- •Тема 4. Виникнення та розповсюдження ісламу.
- •Богослужіння та свята в християнстві
- •Витяги із законів україни
- •Види крестів.
- •Культові споруди
- •Православні храми
Навчальний матеріал:
1.7.1.Формування культу.
Культ і церква в ранньому буддизмі знаходяться в тісному взаємозв'язку. Тут община віруючих спочатку складалася з одних лише «професіоналів релігії», з ченців, що відносяться до церкви, і саме в їх релігійній практиці став складатися культ буддизму.
Для своїх прихильників Будда встановив певні правила поведінки, що склали їх релігійну практику і що з'явилися ядром того культу, який згодом затвердився в буддизмі. Ці правила відносилися до індивідуальної поведінки людини і включали ряд заборон відносно їжі, одягу і всього способу життя. Серед них були і дрібні розпорядження, про що свідчить переказ, згідно якому Будда перед смертю сказав Ананді, що коли його, Будди, не буде, то сангха, якщо побажає, «може ліквідовувати дрібні і найдрібніші розпорядження».
Що ж стосується власне культу як сукупності обрядів, то і тут первинний буддизм грунтувався на релігійній практиці своїх попередників.
Найстародавнішим обрядом буддизму була так звана упосата — молитовні збори членів чернечої спільноти.За переказами, коли Будда ввів даний звичай в наслідування брахманським молитовним зборам, упосата, на відміну від них, протікала в мовчанні і молитовних індивідуальних роздумах. Це викликало нарікання у присутніх мирян: «Що ж це ченці сидять, точно німі? або у них немає учення, яке вони могли б сповіщати на зборах?». Тоді була введена практика своєрідної загальної сповіді.
Спочатку молитовні збори проходили в дні повного місяця і молодика, але з часом приводи для їх проведення ставали все більш багатообразними. Мінялася форма організації чернецтва. Виявилася необхідність спеціальних притулків, в яких бродячі бхикшу (учні) могли проводити сезон дощів, що триває в Індії не менше трьох місяців. Такими притулками з'явилися віхарі-монастирі, що незабаром перетворилися на стаціонарні установи буддійської церкви. Перед тим, як розійтися по країні після чергової васи (сезону сумісного перебування у віхарі), бхикшу збиралися на дводенні прощальні збори (паварану) за тією ж програмою, що упосата, але в розширеному вигляді. Стали проводитися збори і з нагоди початку кожного сезону — зими, літа і дощів.
1.7.2. Релігійний культ.
До певного часу буддійська церква включала лише один елемент — духівництво, «професіоналів» релігії: кожен примикав до неї йшов з світу і повністю присвячував себе духовній діяльності. Надалі, проте, було неминуче виникнення і другого елементу церкви — спільноти мирян. По мірі зростання кількості прихильників нової релігії серед них з'являлися і такі, для яких відхід з світу виявлявся неможливим або небажаним. З іншого боку, певний контингент віруючих повинен був залишатися у миру, займаючись господарською діяльністю, щоб містити все зростаюче число духівництва. Відповідно зазнавав серйозні зміни і культ: необхідно було задовільняти емоційно-духовні потреби віруючих, в якійсь мірі відмінні від інтересів і потреб аскета.
Основними об'єктами культового шанування звичайно є зображення і реліквії. Буддизм із самого початку звів в культ численні реліквії. Вони класифікуються по наступних рубриках: мощі святих, і, перш за все, самого Будди; речі, як вважається, що належали їм або що знаходилися в їх користуванні; предмети, виготовлені на честь шанобливої особи. Крім того, великого поширення в буддизмі набуло шанування тих населених пунктів, окремих споруд, гаїв, дерев, які пов'язані (дійсним або уявним чином) з біографією Будди або кого-небудь з його сподвижників.
Культ реліквій досяг в буддизмі такого розмаху і розповсюдження, з яким може конкурувати, мабуть, тільки католицький культ. За переказами, останки Будди після його спалювання з'явилися об'єктом запеклих суперечок між претендентами на їх володіння. Частина їх була виділена богам-дэвам і злим богам-нагам, інше поділене між вісьма племенами-державами. Хто запізнився до ділення, задовольнявся вугіллям від похоронного багаття, які теж були перетворені на святиню. Всі мощі були поміщені для вічного зберігання і шанування в численні ступи. Ці споруди і тепер збереглися по всій Індії.
Буддистські ступи
Шанобливі місцевості ставали місцями паломництва. Серед них виділилися чотири: місто, де Будда народився (Капілавасту), де він «прозрів» (Гайа), місто його першої проповіді (Бенарес) і місце нірвани (Куси-нагару). Масове паломництво до вказаних святих місць мало слідством, по-перше, їх устаткування додатковими об'єктами шанування — храмами, ступами, графічними і рельєфними зображеннями; по-друге, повинен був розроблятися і збагачуватися новими пишними церемоніями ритуал молебствій, ходів і інших інсценованих вистав. Наслідком розгортання паломницького руху з'явилося матеріальне збагачення відповідних монастирів і інших установ буддійської церкви.